Справа № 211/2522/20
Провадження № 3/211/1146/20
іменем України
15 червня 2020 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Середня Н.Г., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Довгинцівського відділення поліції Криворізького відділу Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює водієм в ПП «Одіум Престиж», проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за статтею 44-3 КУпАП,-
за участю особи, відносно якої складено протокол - ОСОБА_1 ,
встановив:
ОСОБА_1 28 квітня 2020 року об 11-10 годині перебуваючи на робочому місці на зупинці громадського транспорту «Незалежне» по вул. Поповича в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, здійснював перевезення пасажирів на маршрутному таксі «Рута» р/н НОМЕР_1 , котрі не мали спеціальних перепусток на проїзд в міському громадському транспорті, чим порушив п. 2.9 постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19».
В судовому засіданні ОСОБА_1 суду пояснив, що пасажир зайшовши до маршрутки, показувала паспорт і в ньому була перепустка, однак коли вони приїхала на кінцеву зупинку, там вже його чекали працівники поліції і в пасажирки чомусь не виявилось цієї перепустки.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , приходить до наступних висновків.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність ( стаття 9 КУпАП).
Згідно пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З урахуванням вимог ст.ст. 251, 252, 283 КУпАП в постанові суду зазначаються опис обставин, установлених при розгляді справи, докази та дається їм належна оцінка в їх сукупності.
Так, положеннями статті 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до постанови КМУ від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції від 02.04.2020 року) встановлено з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин із введенням з 06 квітня 2020 року ряду обмежень, передбачених у п.2, у тому числі (п.п.9) заборонено регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, зокрема пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, крім перевезення:легковими автомобілями;службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами працівників підприємств, закладів та установ незалежно від форми власності, які забезпечують охорону здоров'я, продовольче забезпечення, урядування та надання найважливіших державних послуг, енергозабезпечення, водозабезпечення, зв'язок та комунікації, фінансові та банківські послуги, функціонування інфраструктури транспортного забезпечення, сфери оборони, правопорядку та цивільного захисту, об'єктів критичної інфраструктури, які мають безперервний промисловий цикл, за умови забезпечення водіїв та пасажирів під час таких перевезень засобами індивідуального захисту в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб і виключно за маршрутами руху, погодженими з органами Національної поліції, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;працівників закладів та установ незалежно від форми власності, які забезпечують охорону здоров'я, продовольче забезпечення, урядування та надання найважливіших державних послуг, енергозабезпечення, водозабезпечення, зв'язок та комунікації, фінансові та банківські послуги, функціонування інфраструктури транспортного забезпечення, сфери оборони, правопорядку та цивільного захисту, об'єктів критичної інфраструктури, які мають безперервний промисловий цикл, за умови забезпечення водіїв та пасажирів під час таких перевезень засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів в міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспортному засобі, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах.
На виконання вказаної Постанови Кабінету Міністрів України, 03 квітня 2020 року Криворізькою міською комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при виконкомі міської ради були прийняті у тому числі наступні рішення:
«5. Заборонити з 06 квітня 2020 року регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у міському сполученні, зокрема пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, крім випадків, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року № 255.
5.1. Суб'єктам господарювання, що здійснюють регулярні та нерегулярні перевезення, забезпечити перевезення пасажирів за умови наявності у останніх спеціальних перепусток, виданих на час карантину, та документу, що засвідчує особу, підтверджує громадянство чи її соціальний статус, за умови забезпечення засобами індивідуального захисту, та в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб і виключно за маршрутами руху, погодженими з органами Національної поліції, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів…».
Вказане рішення оформлено протоколом позачергового засідання №11 від 03 квітня 2020 року.
Також, рішенням Криворізької міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при виконкомі міської ради від 06 квітня 2020 року було прийнято додаткове рішення, оформлене протоколом позачергового засідання №12, а саме Відділу транспорту і зв'язку виконкому міської ради, Комунальним підприємствам «Швидкісний трамвай», «Міський тролейбус» вирішено забезпечити з 07 квітня 2020 року безкоштовне перевезення пасажирів за умови наявності у останніх спеціальних перепусток, виданих на час карантину, документу, що засвідчує особу, та за умови забезпечення засобами індивідуального захисту, та в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів на період карантину».
Із аналізу вказаних підзаконних актів та рішень органів місцевого самоврядування, прийнятих на їх виконання, встановлено, що дійсно у зв'язку з введенням в Україні карантину та його продовженням за рішенням Уряду до 24 квітня 2020 року було прийнято обмеження у здійсненні регулярних пасажирських перевезень на міських маршрутах автомобільними транспортними засобами, які здійснюють суб'єкти господарювання із покладенням саме на таких суб'єктів господарювання обов'язку забезпечувати перевезення пасажирів за умови наявності у останніх спеціальних перепусток, виданих на час карантину, та документу, що засвідчує особу, підтверджує громадянство чи її соціальний статус, за умови забезпечення засобами індивідуального захисту, та в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах на цей транспортний засіб і виключно за маршрутами руху, погодженими з органами Національної поліції.
Таким чином, склад адміністративного правопорушення, передбачений статтею 44-3 КУпАП, з урахуванням бланкетної норми, визначає спеціального суб'єкта суб'єкта господарювання.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Як на докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 44-3 КУпАП, працівник поліції послався на протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення свідка, рапорт.
При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_1 на момент складення протоколу не здійснював господарську діяльність та не був зареєстрований відповідно до закону як фізична особа-підприємець, а відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення був водієм ПП «Одіум Престиж». Однак навіть працівником поліції не встановлено в ЄРДР юридичної особи та чи зареєстрованого у встановленому законом порядку як суб'єкта господарювання юридичної особи з організаційно-правовою формою «приватне підприємство», хто є його засновником, відомості з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Тобто не надано жодних належних та допустимих доказів суду щодо винної особи.
Таким чином, судом в ході розгляду справи встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статті 44-3 КУпАП, оскільки він не є суб'єктом тих дій, які викладені у протоколі і за вчинення яких наступає відповідальність, передбачена статтею 44-3 КУпАП.
Окремо слід зазначити, що норма статті 44-3 КУпАП, є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретну норму нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та якої не дотрималася особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Проте, в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 немає жодних відомостей про те, які конкретно підзаконні акти, рішення органів місцевого самоврядування, прийняті на виконання Постанови КМУ №211 від 11 березня 2020 року, він порушив. Посилання в протоколі на ч.9 п.2 Постанови є загальним, оскільки вказана норма рішення Уряду не містить в собі жодних посилань як на обов'язковість наявності у пасажирів спеціальних перепусток, так і на обов'язок їх перевірки саме водієм автомобільного транспортного засобу, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах.
Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом". Крім того, у справі «Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom» (№ 46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положенням п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, передбаченим ст. 44-3 КУпАП, а тому приходить до переконання про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього інкримінованого йому складу адміністративного правопорушення.
З огляду на закриття провадження у справі, судовий збір в порядку статті 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 9, 35, 39, 44-3, 245, п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 252, 280, 283, 284,285 КУпАП, суд,
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 44-3 КУпАП - закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Суддя: Н. Г. Середня