Іменем України
15 червня 2020 року
Київ
справа №9901/97/20
адміністративне провадження №П/9901/97/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Єзерова А.А., Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г., Шарапи В.М.
за участю:
секретаря судового засідання - Ступак Ю.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами справу за позовом ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
03 квітня 2020 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) направив до Верховного Суду як суду першої інстанції позов до Президента України Зеленського Володимира Олександровича (надалі також - відповідач, Президент України), в якому просить:
-визнати протиправною бездіяльність Президента України Зеленського Володимира Олександровича щодо неповідомлення йому, у термін встановлений ст. 20 Закону України "Про звернення громадян", результатів перевірки звернення від 21.02.2020 та суті прийнятого рішення;
-зобов'язати Президента України Зеленського Володимира Олександровича повідомити позивачу результати перевірки його звернення від 21.02.2020 та суть прийнятого рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 21 лютого 2020 року він направив відповідачу звернення, але поставлені у зверненні питання, вирішення яких відноситься до повноважень Президента України, не розглянуті та на них не надана відповідь. 25 лютого 2020 року відповідач направив до Миколаївської обласної державної адміністрації звернення ОСОБА_1 для вирішення в частині забезпечення перерахувати плату за газ за січень 2020 року, що належить до компетенції обласної адміністрації. Водночас питання щодо встановлення верхньої межі подачі теплової енергії для опалення будинку, вище якої постачальник теплової енергії не матиме подавати теплову енергію до будинку та щодо встановлення верхньої межі плати за управління будинків вище якої не може бути плата за управління будинками не відносяться до компетенції обласної адміністрації, тому нею і не вирішувались. Відповідач також не повідомив ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 19, 20 Закону України «Про звернення громадян» про результати розгляду звернення та суть прийнятого рішення в частині першого та другого питань, які стосуються встановлення верхніх меж плати за теплову енергію та за управління будинками.
Ухвалою від 08 квітня 2020 року Верховний Суд відкрив провадження в адміністративній справі за вказаним позовом і призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні без виклику сторін. Тією самою ухвалою суд встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Справа призначена до розгляду в судовому засіданні без повідомлення сторін в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 262 КАС України, оскільки ОСОБА_1 в позові просив справу розглядати без його участі, а відповідач також не заявляв клопотання про розгляд справи за його участю.
Відповідач надіслав відзив на позов ОСОБА_1 , у якому заперечує проти його задоволення. Зазначив, що загальний статус Президента України встановлений у ст. 102 Конституції України та деталізований у ч. 1 ст.106 Основного Закону. Питання, поставлені ОСОБА_1 у його зверненні від 21.02.2020, не належать до компетенції Глави держави. Звернення підлягало вирішенню Миколаївською обласною адміністрацією, через що Департаментом з питань звернення громадян Офісу Президента України і було направлено до обласної адміністрації. Миколаївською ОДА позивачу підготовлена та направлена відповідь на його звернення.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши матеріали справи, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.
21 лютого 2020 року ОСОБА_1 подав до Президента України звернення, у якому просив:
-забезпечити встановлення верхньої межі подачі теплової енергії для опалення будинку, вище якої постачальник теплової енергії не зможе подавати теплову енергію до будинку.
-забезпечити встановлення верхньої межі плати за управління будинків вище якої не може бути плата за управління будинками.
-забезпечити перерахування плати за газ за січень2020 року і не допускати такого надалі.
Департаментом з питань звернень громадян Офісу Президента України звернення ОСОБА_1 скеровано супровідним листом від 25 лютого 2020 року за №22/010273-14 до Миколаївської обласної державної адміністрації для вирішення в частині, яка належить до її компетенції та з проханням повідомити автора про результати звернення.
Звернення позивача розглянуто Миколаївською обласною державною адміністрацією із залученням виконкому Миколаївської міської ради, ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» і АТ «Миколаївгаз» та надана ОСОБА_1 відповідь, яка оформлена листом від 24 березня 2020 року за № І-2/2-20.
Зі змісту цього листа слідує, що позивачу роз'яснено порядок подачі теплової енергії до багатоквартирного будинку, порядок визначення обсягу, необхідного для забазпечення нормативної температури у приміщеннях споживачів. Крім того, надані рекомендації з приводу зменшення вартості управління будинком, а також запропоновано звернутись до ТОВ «Миколаївгаз збут» з метою проведення звірки суми заборгованості за спожитий природний газ.
Позивач, покликаючись на те, що не отримав відповіді на поставлені у зверненні питання, які, на його переконання, відносяться до компетенції Президента України, тому і не мали передаватись для вирішення до обласної адміністрації, звернувся до Суду з цим позовом.
ІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 102 Конституції України визначено, що Президент України є главою держави і виступає від її імені, є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Повноваження Президента України визначені у статті 106 Конституції України, перелік таких повноважень є вичерпним, тому законодавчі акти не можуть покладати додаткових прав чи обов'язків на Президента України.
На цю обставину неодноразово вказував Конституційний Суд України у своїх Рішеннях (від 10 квітня 2003 року № 7-рп/2003, від 07 квітня 2004 року № 9-рп/2004, від 16 травня 2007 року № 1-рп/2007).
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 106 Конституції України для здійснення своїх повноважень Президент України створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.
Указом Президента України від 25 червня 2019 року № 436/2019 затверджено Положення про Офіс Президента України (далі - Положення), відповідно до п.п. 22 п. 4 якого Офіс Президента України організовує прийом громадян, які звертаються до Президента України, розгляд звернень громадян, а також звернень органів місцевого самоврядування, політичних партій та громадських об'єднань (у тому числі професійних спілок), підприємств, установ, організацій, здійснює облік і аналіз таких звернень, на основі аналізу звернень розробляє та подає Президентові України пропозиції щодо розв'язання порушених у них проблем.
Згідно з п. 6 Положення Офіс у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з органами Верховної Ради України та її Апаратом, Кабінетом Міністрів України та його Секретаріатом, Апаратом Ради національної безпеки і оборони України, центральними та місцевими органами виконавчої влади, правоохоронними, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, науковими та іншими установами, організаціями, а також із відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій.
У зверненні ОСОБА_1 поставлені питання, які стосуються встановлення граничних норм теплової енергії, вартості управління будинком та перерахунку плати за спожитий газ, вирішення яких відповідно до ст. 106 Основного Закону не відноситься до повноважень Президента України.
Водночас, Суд зазначає, що ст. 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити до органів державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовані Законом України «Про звернення громадян» (далі- Закон №393/96-ВР).
Цей Закон також забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Згідно положень статті 5 Закону № 393/96-ВР звернення громадян адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Частиною третьою статті 7 Закону № 393/96-ВР передбачено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Отже, звернення громадян повинен розглядати той орган, до компетенції якого належить вирішення порушених у цих зверненнях питань.
За таких підстав, відповідач, направляючи звернення ОСОБА_1 до Миколаївської обласної адміністрації для розгляду та вирішення по суті, діяв у порядку, передбаченому ст. 7 Закону № 393/96-ВР.
З приводу доводів позивача про те, що його звернення підлягало розгляду і вирішенню саме Президентом України, позаяк питання поставлені у цьому зверненні не відносяться до компетенції обласної адміністрації, Суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.
Питання, що вирішуються місцевими державними адміністраціями визначені у ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», якою передбачено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань: 1) забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; 2) соціально-економічного розвитку відповідних територій; 3) бюджету, фінансів та обліку; 4) управління майном, приватизації, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики; 5) промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв'язку; 6) науки, освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і спорту, сім'ї, жінок, молоді та дітей; 7) використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля; 8) зовнішньоекономічної діяльності; 9) оборонної роботи та мобілізаційної підготовки; 10) соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати.
Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень.
За правилами п. 7 ст. 18 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація визначає і встановлює норми споживання у сфері житлово-комунальних послуг, здійснює контроль за їх дотриманням.
Враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства, Суд приходить до висновку, що звернення ОСОБА_1 було правомірно направлено Офісом Президента України за належністю до компетентного органу, оскільки вирішення зазначених у його зверненні питань не належить до повноважень Президента України чи створених ним консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб, а відносяться саме до компетенції Миколаївської обласної адміністрації.
Суд також звертає увагу на те, що Офіс Президента України, пересилаючи 25 лютого 2020 року звернення позивача від 21 лютого 2020 року за належністю, дотримався визначеного ч. 3 ст. 7 Закону № 393/96-ВР п'ятиденного строку.
За наведених вище обставин, Суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання цього позову відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 241-246, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л.В. Тацій
Судді: А.А. Єзеров
С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець
В.М. Шарапа
Повний текст рішення складено 15.06.2020