спр. № 336/2283/2020
пр. № 2/336/1859/2020
м. Запоріжжя 15 червня 2020 року
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
у складі: головуючого судді Зарютіна П.В.,
при секретарі Когут С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, де вказує, що на підставі договору купівлі-продажу від 10.04.2020 року позивачу належить на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 .
За вказаною адресою зареєстровані і відповідачі по справі, що підтверджується копією будинкової книги.
Станом на день подання позову до суду відповідачі у житловому будинку не проживають, участі у його утриманні не беруть, проте добровільно знятись з реєстрації не бажають, чим створюють позивачу перешкоди у вільному користуванні житлом, оскільки позивач вимушений нести додаткові витрати зі сплати комунальних послуг.
На підставі викладеного позивач просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування спірним житловим приміщенням.
Вищевказана справа була призначена до судового розгляду, проте у судове засідання учасники справи не явилися.
У порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Через ненадання відповідачами, які не мають статусу підприємця, інформації щодо їх адреси відповідні судові повістки були їм надіслані за останньою відмовою адресою їх місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
При цьому відповідачі про причини своєї неявки не повідомили, не подавали відзив, а сторона позивача не висловила заперечень проти вирішення справи у порядку заочного розгляду, тому суд ухвалив провести заочний розгляд вищевказаної справи.
Всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачу на праві власності належить житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копією договору купівлі-продажу.
В даному будинку, як зазначає позивач, зареєстровані і відповідачі по справі, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які відповідно до договору зобов'язались знятись з реєстрації самостійно, утім до цього часу свого зобов'язання у добровільному порядку не виконали.
Ст. 383 ЦК України передбачено, що власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.
За поясненнями позивача, відповідачі не є членами сім'ї позивача і не входять в коло осіб, які житловим законодавством визначені членами родина власника житлового приміщення та де вони мешкають на теперішній час йому не відомо.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування або розпорядження своїм майном.
Отже, всебічно з'ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин заявлений позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-4, 5, 12, 13, 76-81 89, 258, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -
Задовольнити позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків - не відомий), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер облікової картки платника податків - не відомий), про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.
Суддя П.В. Зарютін