Іменем України
"21" серпня 2007 р.
справа № 20-5/311
За позовом: Закритого акціонерного товариства «Механизация Строительства» (99053 м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 1-В)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Югмонолітспецбуд» (99008 м. Севастополь, вул. Пожарова, 28)
про стягнення заборгованості в розмірі 33034,89 грн.
Суддя Євдокимов І.В.
Представники сторін:
Позивач: Чумак В.І., довіреність № 721 від 29.12.2006;
Відповідач: не з'явився.
Суть спору:
Позивач, ЗАТ «Механизация Строительства», звернувся до суду з позовом до відповідача, ТОВ «Югмонолітспецбуд», про стягнення заборгованості за договором субпідряду № 03/11-3 від 20.11.2006 в розмірі 33034,89 грн., з яких: 30133,03 грн. -основний борг, 1592,51 грн. -пеня, 1024,53 -збитки від інфляції, 284,82 грн. -3% річних.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати наданих послуг.
В процесі розгляду справи позивач у зв'язку з оплатою основної суми боргу уточнив позовні вимоги, та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 2901,86 грн., з яких: 1592,51 грн. -пеня, 1024,53 -збитки від інфляції, 284,82 грн. -3% річних (вх. № 27702 від 21.08.2007).
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, за адресою вказаною у позовній заяві, проте як вбачається із матеріалів справи відповідачем отримана ухвала про порушення провадження по справі особисто 06.08.2007 (поштове повідомлення № 26254 від 09.08.2007).
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази, суд
20.11.2006 між позивачем (Субпідрядник) та відповідачем (Генпідрядник) був укладений договір субпідряду № 03/11-3.
Відповідно до умов договору позивач прийняв на себе зобов'язання по виконанню будівельно-монтажних робіт на об'єкті відповідача.
Відповідач, в свою чергу, прийняв на себе зобов'язання здійснити остаточний розрахунок за виконані роботи на протязі 3-х днів після підписання місячної довідки виконаних робіт та акту прийому виконаних робіт.
Зобов'язання по виконанню робіт позивачем виконувались належним чином, та своєчасно, але оплата за надані послуги відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному об'ємі.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У зв'язку із оплатою суми основного боргу в розмірі 30133,03 грн., позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1592,51 грн.
Згідно з п. 5.3 договору за прострочення платежу відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.
Позивачем нарахована пеня в сумі 1592,51 грн., яка підлягає стягненню.
Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та збитки від інфляції.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотку річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
Відповідно наданому позивачем розрахунку сума 3% річних складає 284,82 грн., збитків від інфляції -1024,53 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2901,86 грн., з яких: 1592,51 грн. -пеня, 1024,53 -збитки від інфляції, 284,82 грн. -3% річних.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 330,35 грн. і інформаційне -технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82 -85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Югмонолітспецбуд» (99008 м. Севастополь, вул. Пожарова, 28, код ЄДРПОУ 33093872, п/р 2600402670764 в АКБ «Правекс-Банк» м. Києва, МФО 321983) на користь Закритого акціонерного товариства «Механизация Строительства» (99053 м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 1-В, код ЄДРПОУ 22288148, п/р 26004301335457 в ПИБ м. Севастополя, МФО 324514) заборгованість в сумі 2901,86 грн., з яких: 1592,51 грн. -пеня, 1024,53 -збитки від інфляції, 284,82 грн. -3% річних, витрати по сплаті державного мита в сумі 330,35 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.В. Євдокимов
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
23.08.2007
Розсилка:
1. ЗАТ «МС» (99053 м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 1-В)
2. ТОВ «Югмонолітспецбуд» (99008 м. Севастополь, вул. Пожарова, 28)
3. Справа
4. наряд