П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 червня 2020 р.м. ОдесаСправа № 420/6261/19
Місце ухвалення судового рішення суду 1 інстанції:
м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
03.04.2020 року;
Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Танасогло Т.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 . Суд визнав протиправним та скасував наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України «Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень» від 02.09.2019 року №601 в частині звільнення командира батальйону № 3 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції. Визнав протиправним та скасував наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України «По особовому складу» від 26.09.2019 року №752 о/с щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію». Поновлено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді командира батальйону №3 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 26.09.2019 року. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період 26.09.2019 року по 12.03.2020 року в сумі 99 034,32 грн. В іншій частині позовних вимог суд відмовив.
Суд допустив негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді командира батальйону №3 Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 26.09.2019 року та в частині стягнення з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 18 274,11 грн.
31.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою, в якій просив встановити порядок виконання рішення суду в частині поновлення його на посаді шляхом поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді командира батальйону полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
В обґрунтування заяви зазначено, що наказом Національної поліції України від 25.07.2019 року №749 реорганізовано управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції шляхом скорочення усіх батальйонів, у тому числі за №3, посади з якої був звільнений позивач, та створено полк управління у складі двох батальйонів по 8 рот у кожному. На теперішній час судове рішення залишається не виконаним, а у зв'язку із скороченням посади позивача створюються перешкоди у виконанні судового рішення в частині поновлення його на попередній посаді. Разом з цим, заявник зазначає про наявність двох вакантних та рівнозначних посад в Управлінні, на які може бути реалізоване його право на подальше проходження служби шляхом зміни порядку виконання рішення суду у цій справі.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Суд встановив спосіб виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року по справі №420/6261/19 в частині поновлення на посаді шляхом поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді командира батальйону полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 26.09.2019 року.
Ухвалюючи вказане судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що за змістом Закону України «Про Національну поліцію» рівнозначною є посада, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачено аналогічне спеціальне звання поліції.
Виходячи з того, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення, відповідне рішення суду станом на час розгляду даної заяви залишається не виконаним через наявність обставин, що роблять його виконання в зазначений у резолютивній частині рішення спосіб неможливим, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог заявника та встановлення способу виконання судового рішення у заявлений спосіб.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, наголошуючи на порушенні судом норм процесуального права, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні заяви у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що під час вирішення спірного питання судом першої інстанції не вжито заходів щодо повідомлення учасників про розгляд вказаної заяви, чим позбавлено відповідача можливості надати пояснення та докази їх переконливості. Вказане призвело до того, що залишилось не з'ясованим питання фактичного виконання судового рішення та відсутність обставин, що цьому перешкоджають. Наведене у сукупності свідчить про те, що у суду першої інстанції не виникло підстав для задоволення заяви позивача та зміни порядку виконання судового рішення.
У відзиві на апеляційну скарги позивач посилається на те, що під час звернення в Управління із вимогами щодо поновлення його на попередній посаді йому було відмовлено з підстав відсутність на той час відповідної попередньої посади, рішень щодо поновлення на службі у відношення позивача та виконання рішення суду не приймалось. Лише після прийняття судом оскаржуваної ухвали відповідачем повідомлено про поновлення позивача на не існуючій посаді та про подальше звільнення зі служби у зв'язку із скороченням штатів. Наведене безумовно свідчить про ігнорування відповідачем висновків суду та перешкоджання у реалізації позивачем права бути поновленим на службі в органі поліції, а відтак про наявність усіх обставин для вжиття ефективних заходів відновлення порушених інтересів та прав позивача шляхом зміни порядку виконання судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Так, за правилами ч. 3 вказаної статті адміністративного процесуального законодавства підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Зазначені норми не містять виключного переліку обставин, які є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Колегія суддів вважає, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації судового рішення, які повинні забезпечити його виконання.
Водночас, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Дослідивши зміст заяви, апеляційний встановив, що підставою для її подання стала реорганізація Управління поліції, в якому поновлено позивача на службі.
При цьому, спірні правовідносини виникли з приводу неправомірного накладення на позивача дисциплінарного стягнення, що стало наслідком його звільнення зі служби в поліції.
Таким чином, заявлене до вирішення питання у заяві та підстави звернення із позовом у цій справі виникли за різних правових обставин, а їх підміна фактично призведе до зміни судового рішення по суті, що не відповідає інституту зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, визначеного ст. 378 КАС України.
При цьому, під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем виконано судове рішення шляхом видання наказу від 02.04.2020 року за №263 о/с, яким скасовано пункт наказу Департаменту патрульної поліції від 26.09.2019 року №752 о/с про звільнення зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , командира батальйону №3 Управління патрульної поліції в Одеській області, з 26.09.2019 року та поновлено на посаді командира батальйону №3 Управління патрульної поліції в Одеській області з 26.09.2019 року. Виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 18 274,11 грн.
Вказані обставини свідчать про відсутність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а відтак - про відсутність підстав для зміни способу чи порядку виконання судового рішення.
Водночас, апеляційний суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Таким чином, питання про зміну способу та порядку виконання судового рішення вирішується за участю сторін по справі. Лише за наявністю даних про належне сповіщення сторін та їх неприбуття у судове засідання суд може розглянути відповідну заяву за їх відсутності.
Згідно із ч. 1 ст. 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.
Проте, в порушення наведених правил адміністративного процесуального законодавства, суд першої інстанції виклик у судове засідання учасників справи не здійснив, відповідні сповіщення про надходження цієї заяви не надіслав.
Вказані обставини свідчать про відсутність у суду першої інстанції належних даних про сповіщення учасника по справі та про не повідомлення сторони в установленому порядку про розгляд справи.
Вказані обставини свідчать про допущення судом першої інстанції порушень норм адміністративного процесуального законодавства, про яке зазначається стороною у справі, і яке є підставою для скасування судового рішення.
Враховуючи викладене, оскільки наведені обставини показали, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм процесуального права, колегія суддів вважає, що судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2020 року - скасувати.
Прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну порядку виконання судового рішення по справі №420/6261/19 - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: О.О. Димерлій
Т.М. Танасогло