1Справа № 335/63/20 1-кп/335/437/2020
11.06.2020 року м.Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, учня 11-Б класу Запорізькоїь єврейської гімназі ї«ОРТ-Алеф», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.185КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
законного представника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
17.09.2019 року , приблизно о 15 год.26 хв., ОСОБА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, знаходячись у приміщенні магазину «Єва-122», розташованого за адресою:м.Запоріжжя, вул.Перемоги,64, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з прилавку товар, який належить ТОВ «РУШ», а саме туалетну жіночу воду «Версаче Крістал Брайт», об'ємом 30 мл, вартістю 832 грн.50 коп., туалетну чоловічу воду «Версаче О Фреш», об'ємом 50 мл, вартістю 1274 грн.16 коп, які поклав до карманів своєї куртки, попрямував до виходу з приміщення магазину, пройшовши в обхід касової зони, не розрахувавшись, спричинивши ТОВ «РУШ» матеріальну шкоду на загальну суму 2106 грн.66 коп.
02.12.2019 року , приблизно о 16 год.18 хв., ОСОБА_3 , змаючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись у приміщенні магазину «Єва-10114», розташованого за адресою:м.Запоріжжя, вул.Перемоги,57, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з прилавку товар, який належить ТОВ «РУШ», а саме туалетну жіночу воду «Версаче Єрос», об'ємом 5 мл, вартістю 215 грн.20 коп., які поклав до карману своєї куртки, попрямував до виходу з приміщення магазину, пройшовши в обхід касової зони, не розрахувавшись, спричинивши ТОВ «РУШ» матеріальну шкоду на загальну суму 215 грн.20 коп.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав в повному обсязі, підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті.
Обвинувачений ОСОБА_3 суду показав, що 17 вересня 2019 року у магазині Єва викрав туалетну жіночу воду та туалетну чоловічу воду, 02 грудня 2019 року у магазині Єва викрав 1 флакон туалетної жіночої води, шляхом виходу з магазину в обхід касової зони. В скоєному він щиро розкаявся.
Представник потерпілого ТОВ «РУШ» у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку.
На підставі ст.349 КПК України, з урахуванням повного визнання вини обвинуваченим, думки обвинуваченого, який не заперечував проти закінчення судового слідства по справі без дослідження доказів, що містяться в матеріалах кримінального провадження, думки прокурора,захисника, законного представника обвинуваченого, докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, не досліджувалися.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка); за ч.2 ст.185 КК України, а саме за ознаками таємного викрадення чужого майна(крадіжка), вчинена повторно.
В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про застосування відносно неповнолітнього обвинуваченого на підставіст. 105 КК України примусові заходи виховного характеру у виді передачі неповнолітнього під нагляд матері.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник, законний представник обвинуваченого, не заперечували проти клопотання прокурора та просили його задовольнити.
Вислухавши думку всіх учасників кримінального провадження суд приходить до наступного.
Виходячи із змісту ч. 1 ст. 105 КК України, неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.
У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього один чи декілька примусових заходів виховного характеру, визначених частиною 2 статті 105 КК України.
Згідно Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 січня 2017 року "Про практику здійснення судами кримінального провадження щодо неповнолітніх", згідно із ч. 1 ст. 105 КК України суд у праві звільнити неповнолітнього від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру за наявності сукупності таких умов: а) неповнолітній вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, незалежно від того чи скоєний цей злочин вперше, був він умисним чи необережним; б) неповнолітній щиро розкаявся; в) поведінка неповнолітнього після скоєння злочину була бездоганною. Під бездоганною поведінкою слід розуміти таку поведінку особи в сім'ї, побуті, трудовому чи навчальному колективі, коли вона свідомо й добровільно дотримується загальноприйнятих правил людського співжиття; г) на момент постановлення вироку неповнолітній не потребує застосування покарання. У разі встановлення трьох попередніх умов на момент постановлення вироку суд вправі вважати неповнолітнього таким, що не потребує застосування покарання.
Рішення про звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру приймається за результатами судового розгляду обвинувальним вироком суду. При цьому слід зазначити, що системний аналіз вжитих у кримінальному законі формулювань "звільнення від покарання" (ч. ч. 4 і 5 ст. 74, ч. 1 ст. 105 КК України), "звільнення від відбування покарання" (ст.ст. 75, 79,104 КК України), "звільнення від призначеного покарання" (ст. 78 КК України) дає підстави зробити висновок, що під звільненням від покарання із застосуванням інших заходів примусу слід розуміти звільнення не від конкретного покарання, визначеного в санкції статті чи призначеного судом, а від його призначення як виду примусових заходів в цілому. Іншими словами, суд, приймаючи рішення про звільнення неповнолітнього від покарання із застосуванням заходів виховного характеру відповідно до ч. 2 ст. 373 КПК України, постановляє вирок, яким визнає обвинуваченого винуватим у вчиненому злочині (кримінальному правопорушенні), керуючись ст. 105 КК України звільняє його від покарання без визначення його виду і розміру та застосовує примусові заходи виховного характеру.
З досудової доповіді відносно обвинуваченого вбачається,що на думку органу пробації виправлення особи можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 КК суд у кожному випадку встановлює конкретний строк, протягом якого органи, що здійснюють контроль та нагляд за поведінкою неповнолітнього, повинні пред'являти особливі вимоги щодо неї, а неповнолітній зобов'язаний їх дотримувати. Згідно з п.16 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.01.2017 року № 223-66/0/4-17, суд, приймаючи рішення про звільнення неповнолітнього від покарання із застосуванням заходів виховного характеру відповідно до ч.2 ст.373 КПК України, постановляє вирок, яким визнає обвинуваченого винуватим у вчиненому злочині, керуючись ст.105 КК України звільняє його від покарання без визначення його виду і розміру та застосовує примусові заходи виховного характеру.
Відповідно до вимог ст. 12 КК України скоєні ОСОБА_3 злочини відносяться до злочинів невеликої середньої тяжкості.
При призначенні неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності,його щире каяття, що він навчався та має бажання продовжити навчання, має постійне місце проживання, його характеристику, з урахуванням висновку уповноваженого органу з питань пробації, відповідно до якого виправлення особи можливе без позбавлення або обмеження волі, а також фактичні обставини справи.
Таким чином суд приходить до висновку, що обвинувачений на час ухвалення вироку не потребує призначення йому покарання, а тому вважає за можливе застосувати до нього ч.1 ст. 105 КК України та звільнити його від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру, а саме, застосувати до ОСОБА_3 заходи виховного характеру у виді передачі неповнолітнього під нагляд матері строком на 1 рік.
Цивільний позов потерпілим не заявлявся.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не обирався.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.105 КК України,ст.ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 185 КК України.
На підставі ч. 1 ст. 105 КК України, звільнити неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від покарання, без визначення його виду, із застосуванням примусових заходів виховного характеру у виді передачі неповнолітнього ОСОБА_3 під нагляд матері ОСОБА_6 , строком на 1 (один) рік.
Речові докази: туалетну воду «Версаче Єрос», об'ємом 5 мл, - залишити ТОВ «РУШ»; диск з відеозаписом з магазину «Єва», розташованого по вул..Перемоги,57 в м.Запоріжжя, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя на протязі 30 днів з дня його проголошення, а засудженими в той же строк із дня вручення їм копії вироку.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.
Суддя ОСОБА_1