Дата документу 21.05.2020
Справа № 334/6989/18
Провадження № 2/334/373/20
21 травня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Баруліної Т.Є.
при секретарі Сагайдак Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариство «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання поруки припиненою,
ПАТ «Дельта Банк» звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позові зазначив, що 22.09.2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №06/41/05-Zkln, за умовами якого відповідач отримав кошти у розмірі 30 000,00 доларів США із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,5 % річних на строк до повного виконання зобов'язання.14.11.2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода № 1до кредитного договору №06/41/05-Zkln від 22.09.2005 року, згідно Розділу 1 п.1.1. «Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 34 000доларів США 00 центів строком по 21 вересня 2010 року включно». 10.08.2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір № 2 до кредитного договору № 06/41/05-Zkln від 22.09.2005 року, згідно якого доповнено пункти 2.3 - 2.9.
06.09.2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір № 1 до додаткового договору № 2 від 10.08.2009 року до кредитного договору № 06/41/05-Zkln від 22.09.2005 року, згіднопункту 2. Сторони погоджуються, що заборгованість за Кредитним договором № 06/41/05-Zkln від 22.09.2005 р., що існує станом на 06 вересня 2010р. в розмірі 33 985 доларів США 31 цент в розумінні цього додаткового договору є траншем, наданим в межах суми, що зазначена в п.1.1. Договору.
В цей же день, 06.09.2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір № 3 до кредитного договору № 06/41/05-Zkln від 22.09.2005 року, відповідно до пункту 4.2. Повністю погасити заборгованість за кредитами у терміни, визначені відповідними Додатковими договорами, але у будь-якому випадку не пізніше 21 вересня 2015р. шляхом внесення грошових коштів готівкою у касу Банку або шляхом безготівкового переказу зі свого поточного/карткового рахунку грошових коштів у валюті отриманого кредиту на рахунки Банку, що вказані у Додаткових договорах, а у випадку застосування Банком права, передбаченого п.6.6. договору - в термін, зазначений у повідомленні-вимозі.
Виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечується порукою, відповідно до укладеного Договору поруки № 06/41/П1/05-Zkln від 22.09.2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 , згідно з яким Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань за кредитним договором № 06/41/05-Zkln. Відповідальність Поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов'язань за Договором. Поручитель і Боржник несе перед Кредитором солідарну відповідальність, а Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник.
26.06.2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Кредитпромбанк» як кредитор(стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Кредитпромбанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «ДельтаБанк» переходить (відступається) право вимагати (замість ПАТ «Кредитпромбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.
Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором.
Позичальник тривалий час умови кредитного належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 20.09.2018 року за Відповідачем утворилась заборгованість у сумі 657 115,56 грн. з яких: тіло кредиту - 295 137,86 грн.; відсотки -174 914,99 грн.; пеня - 129 697,50 грн.
Позивач просить стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 06/41/05-Zkln від 22.09.2005 року у сумі 657 115,56 грн. та судові витрати в сумі 9856,73 грн.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом в якому підтвердив, що 22.09.2005 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 06/41/05-Zkln, згідно з умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 30000,00 доларів США, під 14,5 % річних. 14.11.2006 року, між вказаними сторонами була укладена додаткова угода №1 до кредитного договору № 06/41/05-Zkln від 22.09.2005 року, відповідно до якої, сума кредиту була збільшена до 34000,00 доларів США, зі строком повернення по 21 вересня 2010 року включно. 10.08.2009 року, між вказаними сторонами була укладена додаткова угода № 2 до кредитного договору № 06/41/05-Zkln від 22.09.2005 року, згідно якої кредитний договір був доповнений п.п. 2.3.-2.9. 06.09.2010 року, між вказаними сторонами був укладений додатковий договір №1 до додаткового договору №2 від 10.08.2009 року до кредитного договору № 06/41/05-Zkln від 22.09.2005 року, згідно якого сторони, визначили, що заборгованість за кредитним договором станом на 06 вересня 2010 року, у розмірі 33 985,00 доларів США є траншем, наданим в межах суми, що зазначена в п.1.1. Кредитного договору. Також, 06.09.2010 року, між вказаними сторонами був укладений додатковий договір №3 до кредитного договору № 06/41/05-Zkln від 22.09.2005 року, згідно якого ОСОБА_1 зобов'язувався погасити кредит не пізніше 21 вересня 2015 року. 26.06.2013 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги в тому числі за кредитним договором № 06/41/05-Zkln від 22.09.2005 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором кредитного договору № 06/41/05-Zkln від 22.09.2005 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 , 22 вересня 2005 року був укладений договір поруки № 06/41/-П1/05-Zkln.
При цьому, він вважає, що Договір поруки № 06/41/-П1/05-Zkln від 22.09.2005 року припиненими у зв'язку з тим, що підвищення Сторонами Кредитного договору, розміру відсотків за користування кредиту, збільшення строку повернення кредиту, збільшення обсягу відповідальності позичальника, а відповідно - і збільшення обсягу відповідальності позивача, як поручителя, було здійснено без його належного повідомлення і згоди на це, що згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України є підставою для припинення поруки.
Також, зауважує, що останній платіж за вказаним кредитним договором було здійснено 12.11.2014 року. Згідно положень п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Як вбачається з матеріалів справи такої домовленості між сторонами укладено не було, та через сплив строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення п. 7 ч. п ст. н Закону України «Про захист прав споживачів» застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи). Тому вважаю, що перебіг позовної давності починається зі спливом визначеного строку виконання зобов'язання та не пов'язується з терміном дії договору. Таким чином, строки давності звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитом минув.
Тому, ОСОБА_2 просить визнати поруку, укладену між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 , за договором № 06/41/-П1/05-Zkln від 22 вересня 2005 року припиненою.
Представник ПАТ «Дельта Банк» до судового засідання надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити. Відзиву чи письмових пояснень по суті зустрічного позову суду не надав.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, просять розглянути справу за їх відсутності, зустрічний позов підтримали у повному обсязі, просять їх позовні вимоги задовольнити, проти первинного позову заперечують у повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача,оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Судом встановлено, що 22.09.2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №06/41/05-Zkln, за умовами якого відповідач отримав кошти у розмірі 30000,00 США із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,5 % річних на строк по 21.09.2010 року. Відповідач зобов'язався повернути наданий кредит, сплатити проценти за користуванням кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі. (а.с. 5-7)
14.11.2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода №1до кредитного договору № 06/41/05-Zkln від 22.09.2005 року, згідно з Розділом 1 п.1.1. якого «Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 34 000(тридцять чотири тисячі) доларів США 00 центів строком по 21 вересня 2010 року включно». (а.с.8)
10.08.2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір № 2 до кредитного договору № 06/41/05-Zkln від 22.09.2005 року, згідно якого доповнено пункти 2.3 - 2.9. (а.с. 9-12)
06.09.2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір № 1 до додаткового договору № 2 від 10.08.2009 року до кредитного договору № 06/41/05-Zkln від 22.09.2005 року, згідно пункту 2. Сторони погоджуються, що заборгованість за Кредитним договором № 06/41/05-Zkln від 22.09.2005 р., що існує станом на 06 вересня 2010р. в розмірі 33 985 (тридцять три тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять) доларів США 31 цент в розумінні цього додаткового договору є траншем, наданим в межах суми, що зазначена в п.1.1. Договору.
В цей же день, 06.09.2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір № 3 до кредитного договору № 06/41/05-Zkln від 22.09.2005 року, відповідно до пункту 4.2. Повністю погасити заборгованість за кредитами у терміни, визначені відповідними Додатковими договорами, але у будь-якому випадку не пізніше 21 вересня 2015р. шляхом внесення грошових коштів готівкою у касу Банку або шляхом безготівкового переказу зі свого поточного/карткового рахунку грошових коштів у валюті отриманого кредиту на рахунки Банку, що вказані у Додаткових договорах, а у випадку застосування Банком права, передбаченого п.6.6. договору - в термін, зазначений у повідомленні-вимозі.
З метою виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 06/41/П1/05-Zkln від 22.09.2005 року, згідно з яким Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань за кредитним договором № 06/41/05-Zkln. Відповідальність Поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов'язань за Договором. Поручитель і Боржник несе перед Кредитором солідарну відповідальність, а Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник. (а.с.15-16)
26.06.2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Кредитпромбанк» як кредитор (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Кредитпромбанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «ДельтаБанк» переходить (відступається) право вимагати (замість ПАТ «Кредитпромбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходить права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, ПАТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитним договором № 06/41/05-Zkln.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені Законом, зокрема, ст. 37, 38, 47-51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05.10.2015 року по 04.10.2017 року включно.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.02.2017 року №619 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора», згідно з яким продовжено строки здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» на два роки по 04.10.2019 року включно. Продовжено повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені Законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку, у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу строком на два роки по 04.10.2019 включно.
На час розгляду справи в суді відсутні відомості щодо завершення ліквідаційної процедури.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики и позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк в порядку, що встановлені договором.
Згідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Як визначено ч.1 ст. 626, ч.1 ст. 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
На підставі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У статті 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Банк обов'язки за умовами договору виконав, надавши кредитні кошти відповідачеві. Останній зобов'язався за договором повертати кредит з процентами періодичними платежами до 21 вересня 2015 року.
Однак ОСОБА_1 не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим, відповідно до наданого розрахунку, станом на 20.09.2018 року, має заборгованість у сумі - 657 115,56 грн., з яких: 295 137,86 грн. - сума заборгованості за тілом кредитом; 174 914,99 грн. сума заборгованості за відсотками, та 129 697,50 грн. - пеня, що підтверджено розрахунком заборгованості.
Відповідно до додаткового договору № 1 від 06.09.2010 р. до додаткового договору № 2 від 10.08.2009 року до кредитного договору № 06/41/05-Zkln від 22.09.2005 року та додаткового договору №3 від 06.09.2010 р. до кредитного договору № 06/41/05-Zkln від 22.09.2005 року, визначено, що позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит не пізніше 21 вересня 2015р., починаючи з 06.09.2010 року забезпечити погашення кредиту у період з 01 по 10 число включно кожного календарного місяця, таким чином, щоб станом на 11-е число календарного місяця, заборгованість за кредитом не перевищувала, вказану. (додаток таблиця).
Отже, сторонами було встановлено строк повернення кредиту та сплати процентів до 21 вересня 2015 року. Повернення кредиту відповідач ОСОБА_1 мав здійснювати щомісячними платежами, надаючи позивачеві згідно з графіком (щомісячний платіж), але не пізніше 21.09.2015 р. Тобто, сторони погодили порядок і строки виконання зобов'язання.
Суд керується правовими висновками, зробленими Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 14-154цс18, а також від 13 червня 2018 року у справі №408/8040/12, а також у постанові ВСУ №6-160цс14 від 19 листопада 2014 року.
У зазначених судових рішеннях Верховним Судом, а також Верховним Судом України сформульовані такі правові висновки.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
У разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
У разі пред'явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.
Відповідачем ОСОБА_1 , заявлено про застосування строків позовної давності.
Відповідач ОСОБА_2 також заявив про застосування строків позовної давності та подав зустрічний позов, в якому просив визнати Договір поруки № 06/41/-П1/05-Zkln від 22.09.2005 року припиненими у зв'язку з тим, що зміна умов Кредитного договору, розміру відсотків за користування кредиту, збільшення строку повернення кредиту, збільшення обсягу відповідальності позичальника, а відповідно - і збільшення обсягу відповідальності його, як поручителя, було здійснено без його належного повідомлення і згоди на це, що є підставою для припинення поруки.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюється тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України), а за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).
Відповідно до кредитного договору № 06/41/05-Zkln від 22.09.2005 року та додатковими договорами до нього повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами по 10 число кожного календарного місяця включно до 21.09.2015 р.
Пунктом 6.2 кредитного договору передбачено, що проценти нараховуються щомісячно в останній робочий день місяця та вдень повного погашення кредитів позичальником. У разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами у строк, встановлений у п. 1.1 цього Договору, останнє нарахування процентів за користування кредитами здійснюється наступного робочого дня за датою, вказаною у п. 1.1 цього Договору, в подальшому проценти за користування кредитами не нараховуються.
З огляду на зазначене, починаючи з 21.09.2015 року позивач не мав права нараховувати, передбачені договором проценти за кредитом.
Таким чином, згідно умов договору виконання зобов'язання з повернення кредитних коштів здійснюється шляхом внесення позичальником щомісячних платежів, отже строк давності слід обчислювати з моменту настання строку погашення чергового платежу.
ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. звернувся до суду з позовом 24 вересня 2018 року, тобто через три роки після спливу строку погашення останнього платежу, який повинен був сплачений ОСОБА_1 не пізніше 15.09.2015 року.
У випадку спливу позовної давності заява про захист цивільного права або інтересу приймається судом до розгляду, проте сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини друга та четверта статті 267 ЦК України).
Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу.
Відтак, порука є додатковим (акцесорним) способом забезпечення виконання зобов'язань, а тому має юридичне значення доти, поки не припинене основне зобов'язання.
Згідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється, зокрема у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Зміна договору - це трансформація будь-якої або декількох умов, які складають зміст договору.
До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.
Банк та ОСОБА_1 уклали додатковий договір № 1 до додаткового договору № 2 від 10.08.2009 року до кредитного договору № 06/41/05-Zkln від 22.09.2005 року, згіднопункту 2. Сторони погоджуються, що заборгованість за Кредитним договором № 06/41/05-Zkln від 22.09.2005 р., що існує станом на 06 вересня 2010р. в розмірі 33 985 доларів США 31 цент, в розумінні цього додаткового договору є траншем, наданим в межах суми, що зазначені в п.1.1. Договору та термін виконання зобов'язання погодили до 21.09.2015 року.
Однак, договір поруки від 22.09.2005 року був укладений між банком та поручителем ОСОБА_2 на суму 30000,0 доларів США та на термін до 21.09.2010 року. Додаткових договорів до договору поруки з ОСОБА_2 не укладалося. Тобто, банком проведено зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення обсягу відповідальності останнього, що відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України призвело до припинення поруки.
Крім того позивачем вимоги до поручителя протягом 6 місяців з дня закінчення основного зобов'язання (21 вересня 2015 року) не було пред'явлено.
Таким чином, з'ясувавши обставини справи та надавши належну оцінку зібраним у справі доказам, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором не підлягають задоволенню у повному обсязі у зв'язку із спливом строків позовної давності, а позовні вимоги ОСОБА_2 за зустрічним позовом є законними та обґрунтованими з урахуванням положень ст.. 559 ЦК України та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.10, 12, 13, 18, 76, 81, 83, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариство «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення
Зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк» про визнання поруки припиненою - задовольнити.
Визнати поруку, укладену між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 , за договором № 06/41/-П1/05-Zkln від 22 вересня 2005 року припиненою.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Баруліна Т. Є.