Дата документу 26.02.2020
Справа № 334/5208/18
Провадження № 2/334/346/20
26 лютого 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Лиходід А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою,
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання поруки припиненою.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 30.10.2007 між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 , укладено договір про надання споживчого кредиту № 11242652000 на суму 676700,00 грн., що еквівалентно 134000,00 доларів США.
В той же день між позивачем і АКІБ «УкрСиббанк» було укладено договір поруки № 11242652000/П, за умовами якого позивач погодився відповідати за борговими зобов'язаннями ОСОБА_2 по кредитному договору №11242652000.
Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення, проте нотаріально договір поруки посвідчено не було.
Позивач вказує, що договір поруки є неукладеним згідно ст.ст. 639-640 ЦК України, а тому обов'язки поручителя за ним не виникли.
При цьому вважає, що порука за цим договором припинена з підстав, визначених ч.4 ст. 559 ЦК України, оскільки 15.12.2014 позичальнику та поручителю було направлено вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 68854,72 доларів США зі строком виконання до 27.01.2015, внаслідок чого змінився строк повернення кредиту. При цьому позов до поручителя про стягнення заборгованості банком було подано лише в травні 2016 року, тобто зі спливом шестимісячного строку на подання позову до поручителя, що свідчить про припинення поруки.
З наведених підстав просить визнати припиненою поруку за договором від 30.10.2007 №11242652000/П.
Представником ПАТ «УкрСиббанк» надано відзив на позов. Заперечення проти позову ґрунтуються на тому, що у п. 1.3 договору поруки зазначено, що договір поруки діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором.
Боржник взяв зобов'язання повернути кредит до 28.10.2022, сплачуючи його частинами згідно з графіком платежів. Тобто, договором не встановлено строк припинення поруки у розумінні ст. 251 ЦК України, а тому підлягають застосуванню норми ч.4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя шляхом пред'явлення позову.
При цьому, строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Тому вважає, що позивач дійшов передчасного висновку про припинення поруки в повному обсязі.
В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 30.10.2007 між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11242652000, відповідно до умов якого банк прийняв на себе обов'язок надати позичальнику, а позичальник в свою чергу зобов'язався отримати, належним чином використати і повернути грошові кошти в іноземній валюті, в сумі 134000,00 доларів США строком до 28.10.2022 зі сплатою 12,9% річних.
На виконання умов п.2.1 Кредитного договору 30.10.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» і ОСОБА_1 укладено договір поруки № 11242652000/П, за умовами якого ОСОБА_1 зобов'язався перед банком за невиконання ОСОБА_2 усіх зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі.
Згідно пунктів 1.1-1.4 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього, за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами договору. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.
Пунктом 3.1 Договору поруки передбачено, що договір діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором, в забезпечення якого укладено даний договір. При продовженні (пролонгації) дії Кредитного договору даний договір не потребує пролонгації і діє до повного виконання зобов'язань за Кредитним договором, в забезпечення якого надана порука. Отже, договір поруки не містить строку договору, оскільки, як зазначено в договорі, він діє до повного виконання основного зобов'язання.
Пунктом 1.2.2 кредитного договору встановлено, що строком повного погашення кредиту є 28.10.2022, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов цього договору та/або згідно умов відповідної угоди сторін.
Порядок дострокового повернення кредиту за вимогою банку визначається розділом 6 кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України (в редакції, що була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Аналіз зазначеної вище норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не вправі.
З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію цього виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки необхідно розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Керуючись положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України, необхідно зробити висновок про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).
Таким чином, закінчення строку, встановленого договором поруки, так само, як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.
При цьому суд враховує правову позицію висловлену в постановах Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14, від 14 вересня 2016 року у справі №6-1451цс16 та в постанові Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі № 2-1283/11.
Встановлено, що у зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитним договором, ПАТ «УкрСиббанк» скористалося своїм правом вимоги дострокового повернення кредиту та у порядку, встановленому пунктом 6.2 кредитного договору направив 15.12.2014 на адресу боржника ОСОБА_2 і поручителя ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень кредитного договору, а саме, погашення простроченої заборгованості протягом 31 календарного дня з дати одержання цього повідомлення у розмірі 4775,94 доларів США, а у випадку не усунення порушень вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 32 (тридцять другий) календарний день з дати одержання Позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від Банку, при цьому у випадку неотримання Позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни Позичальником адреси, без попереднього про це письмового повідомлення Банку чи у разі неотримання Позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) Банку з інших підстав протягом 40 (сорока) календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) Банком, вважати термін повернення кредиту таким що настав на 41 (сорок перший) календарний день з дати відправлення Позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення суми кредиту в повному обсязі, сплати нарахованих процентів, що разом становить 68854,72 доларів США.
Пред'явивши вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом, кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України та умов кредитного договору змінив строк виконання основного зобов'язання.
Позивач посилається на те, що вказаної вимоги ні боржник ні поручитель не отримували, відповідач вказану обставину не спростовує, а відтак, термін повернення кредиту в цілому настав на 41 календарний день з дати відправлення вимоги банку, тобто 26.01.2015.
Таким чином, банк повинен був протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, яким є день, встановлений кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, пред'явити вимоги до поручителя ОСОБА_1 , тобто до 27.07.2015.
Внаслідок невиконання у добровільному порядку боржником та поручителем зобов'язань, ПАТ «УкрСиббанк» звернулося за захистом порушених прав шляхом подачі 17.05.2016 року до Ленінського районного суду м. Запоріжжя позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Станом на теперішній час вказана справа №334/2958/16-ц не розглянута.
За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання поруки припиненою з підстав спливу строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 258, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою - задовольнити.
Визнати припиненою поруку за договором поруки №11242652000/П від 30.10.2007, укладеним між АКБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», і ОСОБА_1 , яким забезпечується виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 11242652000 від 30.10.2007.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Турбіна Т. Ф.