Справа № 333/6893/19
Провадження № 2/333/696/20
Іменем України
11 червня 2020 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Дмитрієва М.М., розглянувши матеріали цивільної справи № 333/6893/19 за позовною заявою Концерну «Міські тепові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги, -
04 грудня 2019 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява Концерну «Міські тепові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги, яка була передана у провадження судді Фунжия О.А.
Ухвалою суду від 07 травня 2020 року провадження у справі було відкрито.
05 червня 2020 року на підставі розпорядження керівника апарату № 109-к призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв'язку із чим відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня справа передана у провадження судді Дмитрієвої М.М.
Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 33 ЦПК України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим же суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, що унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
З наведених підстав необхідно прийняти позовну заяву до розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
З наявного у матеріалах справи актового запису про смерть № 4773 від 31 липня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті
У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Згідно зі ч. 1 ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (стаття 46 чинного ЦПК України).
Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень ч.ч. 1, 2, 4 ст. 25, ч. 1 ст. 26 ЦК України та ч. 2 ст. 48 ЦПК України дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб'єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених п. 1-8 ч. 1 ст. 255 ЦПК України незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі - спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб'єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Отже, якщо позов пред'явлено до померлої особи, то відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.
При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі - спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб'єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.
Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16, відступивши від висновку, викладеному у постанові ВС у складі колегії суддів Другої палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 630/664/15-ц (провадження № 61-4065св18).
Враховуючи викладене, оскільки після відкриття провадження у справі суду стало відомо, що ОСОБА_1 помер до відкриття провадження у справі, то провадження необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 19, 33, 189-190, 260, 274 ЦПК України, суддя,-
Цивільну справу № 333/6893/19 за позовною заявою Концерну «Міські тепові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги прийняти до свого провадження.
Закрити провадження у цивільній справі за позовною заявою Концерну «Міські тепові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги.
Копію ухвали направити учасникам справи. Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачені процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва