Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/449/20
Провадження №: 2-а/332/18/20
15 червня 2020 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Яцуна О.С.,
за участю секретаряКоваль В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Вакуленка Вадима Олеговича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора 1 роти 1 батальйону УПП в Запорізькій області ДПП капрала поліції Вакуленка В.О. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування позовних вимог зазначив про те, що 18.02.2020 інспектором поліції Вакуленком В.О. винесено постанову серії ЕАК №2124291, в якій зазначено, що 18.02.2020 о 08-37 годині, поблизу буд. 24 по вул. Північне шосе в м. Запоріжжі, ОСОБА_1 керував автомобілем Lada Priora, номерний знак НОМЕР_1 , без ввімкненого ближнього світла фар в умовах недостатньої видимості, чим порушив п.19.1.а Правил дорожнього руху України. За порушення вимог ПДР ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. Позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки видимість у вказаний час була достатньою. Зазначає, що спірна постанова винесена з порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту та процедури складення, є незаконною та підлягає скасуванню. Крім цього, зазначає, що всупереч положенням ч.1 ст. 276 КУпАП відповідач розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу. На підставі викладеного, позивач просить визнати протиправною та скасувати зазначену постанову про накладення адміністративного стягнення.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити з підстав, викладених у позові.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, причини неявки суду не повідомив. Відзиву на позовну заяву відповідач не надав. Будь-яких заяв чи клопотань від нього не надходило.
Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, що 18.02.2020 року інспектором 1 роти 1 батальйону УПП в Запорізькій області капралом поліції Вакуленком В.О. винесено постанову серії ЕАК № 2124291 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Як вбачається зі змісту вказаної постанови, 18.02.2020 о 08-37 годині, поблизу буд. 24 по вул.Північне шосе в м. Запоріжжі, ОСОБА_1 керував автомобілем Lada Priora, номерний знак НОМЕР_1 , без ввімкненого ближнього світла фар в умовах недостатньої видимості, чим порушив п.19.1.а ПДР.
Доводи позивача, з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015, щодо незаконності розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки зі змісту ст. 258 КУпАП вбачається, що зважаючи на приписи ст. 222 КУпАП, у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП. Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015, приймалось до внесення змін у ст. 258 КУпАП Законом України від 14.07.2015 року № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
Водночас, заслуговують на увагу доводи позивача про відсутність доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
Незаконність винесеної відповідачем постанови про накладання адміністративного стягнення позивач обґрунтовує тим, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки він, керуючи автомобілем, рухався не порушуючи жодних пунктів ПДР, оскільки видимість була достатньою.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідач не подав відзиву на позов та не надав суду будь-яких об'єктивних і беззаперечних доказів в розумінні ст. 251 КУпАП, які підтверджують факт вчинення позивачем ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху, наявність в його діях складу адміністративного правопорушення та правомірність прийняття оскаржуваної постанови.
Одна тільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Відповідна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17.
Таким чином, оскільки доказів вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України відповідачем не надано, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, що в свою чергу свідчить про неправомірність складеної відносно останнього постанови про накладення адміністративного стягнення та, відповідно, необхідність її скасування.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, у зв'язку із встановленням судом відсутності доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, зазначене є підставою для закриття справи про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 77, 241-246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 7, 9, 251, 258, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Позов ОСОБА_1 до інспектора 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Вакуленка Вадима Олеговича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову серії ЕАК № 2124291 від 18 лютого 2020 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн., та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу VII Перехідних Положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: О.С. Яцун