Справа № 331/2937/19
Провадження № 2/331/159/2020
18 березня 2020 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складi головуючого судді Гнатик Г.В., за участю секретаря судового засідання Дорофєєвої М.А., розглянувши у закритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Олександрівський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) про скасування усиновлення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 , треті особи Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Олександрівський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) про скасування усиновлення.
В обґрунтування позову з урахуванням уточненої позовної заяви зазначив, що рішенням Жовтневої районної ради народних депутатів Запорізької області від 17.04.1980 року за № 95/2 (оформлене Протоколом № 7 засідання виконавчого комітету), громадянину ОСОБА_1 було дозволено удочерити громадянку ОСОБА_3 і записати його у книгу запису народжень у якості батька дитини. Надати дитині прізвище ОСОБА_4 та по батькові ОСОБА_5 . У зв'язку з чим до актового запису про народження відповідача були внесені зміни, а саме додано дані про усиновителя - ОСОБА_1 , відповідачу змінено прізвище із « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » і змінено по-батькові із « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_5 ». Наразі між сторонами відсутні будь-які сімейні відносини, відповідач здійснює усі можливі дії для того, щоб їх відновлення стало неможливим, не зважаючи на усе піклування і підтримку, які позивач надавав їй за часу її усиновлення. Спільних дітей у позивача та матері відповідача не було, усю свою любов, яка виражалася як у матеріальному забезпеченні, так і в участі у гармонійному вихованні та духовному розвитку дитини була направлена на відповідача. ОСОБА_2 також отримала можливість отримати освіту за кордоном. Коли у 2015 році колишня дружина позивача подала позов про поділ спільного майна, ОСОБА_1 дізнався про те, що за роки шлюбу ОСОБА_2 та відповідач заволоділи різним майном, від грошових коштів до різних об'єктів нерухомості. Крім того, у зв'язку з проблемами зі здоров'ям позивач періодично лікується на стаціонарі у різних лікувальних закладах міста Запоріжжя, однак ані матеріальної підтримки, ані простого дончиного піклування від ОСОБА_2 не отримує. Зважаючи на той факт, що відповідач своїми діями підриває здоров'я позивача та робить усе можливе для того, щоб зруйнувати надію на підтримання між сторонами сімейних відносин, просить скасувати усиновлення ОСОБА_2 та внести виправлення у актовий запис про народження дитини № 2650 від 14.12.1973 року шляхом поновлення відомостей, записаних до усиновлення.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05.08.2019 року відкрито провадження у даній справі.
22.08.2019 року представником відповідача подано відзив на позов, в якому зазначає, що ОСОБА_2 ніколи не допускала по відношенню до ОСОБА_1 вчинення дій, які мають будь-який протиправний характер, у тому числі дій які якимось-чином можуть загрожувати його життю чи здоров'ю. Дійсно на даний момент сімейні відносини сторін дещо погіршились. Погіршення сімейних відносин сталось з вини позивача, оскільки саме за його ініціативою з початку було припинено фактичні шлюбні відносини з матір'ю відповідача, а й в подальшому розірвано шлюб у встановленому законом порядку. Відповідач не виступала ініціатором припинення сімейних відносин з ОСОБА_1 . Звернення ОСОБА_2 до правоохоронних органів було вимушеним і мало на меті захист її порушених прав. З моменту усиновлення, тобто з 1980 року до кінця 2014 року сторони мали дружні сімейні відносини, позивач та мати дитини проживали однією сім'єю, мали почуття любові і поваги один до одного, користувались правами і виконували взаємні обов'язки, зумовлені спільним проживанням однією сім'єю. Відповідач не припиняє розраховувати на те, що позивач зі спливом певного часу все ж таки зрозуміє, що погіршення сімейних відносин сталося саме з його вини і розпочне вчиняти дії щодо його примирення з ОСОБА_2 . Стосовно вимоги про поновлення актового запису шляхом зміни прізвища та по-батькові відповідача, то вказана вимога є такою, що суперечить приписам діючого законодавства. У випадку скасування усиновлення право обирати прізвище, ім'я та по-батькові належить виключно дитині. Крім того, ОСОБА_2 не навідувалась до лікарні в період перебування в ній на лікуванні ОСОБА_1 , оскільки вона не була обізнана про вказану обставину, останній не повідомляв про своє перебування у лікарні та не звертався ані до ОСОБА_2 , ані до її матері за допомогою, у тому числі матеріально. Якби ОСОБА_1 звернувся, то вона б не відмовила йому у цьому проханні. Таким чином, долучені позивачем до позовної заяви копії документів не підтверджують обставини на які він посилається обґрунтовуючи свої вимоги, просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28.10.2019 року постановлено подальший розгляд справи проводити в закритому судовому засіданні.
15.11.2019 року відповідач надала суду письмові пояснення щодо позову, в якій зазначила що вважає позов необґрунтованим та не підлягаючим задоволенню. Зазначила, що ініціатором припинення спілкування вона не виступала. Після розірвання шлюбу з її матір'ю, ОСОБА_1 припинив будь-яке спілкування з нею. Також зазначила, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження обставин зазначених у позові.
У попередньому судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, пояснив, що удочерив відповідачку коли їй було шість років. З моменту удочеріння проживали однією сім'єю з відповідачкою та її матір'ю ОСОБА_2 . На протязі багатьох років він піклувався про усиновлену ОСОБА_2 , забезпечував її матеріально. В 2015 році шлюб між ним та ОСОБА_2 було розірвано. З 2015 року сімейні відносини між ним та відповідачкою погіршились, постійно виникали сварки щодо розподілу майна який відбувався між ним та колишньою дружиною ОСОБА_2 . Крім того відповідачка у різний час заволоділа його нерухомим майном, грошовими коштами та цінностями. Додав, що відповідачка не надає йому жодної допомоги та взагалі не підтримує з ним будь-яких сімейних відносин. Також він не бажає спілкуватися з відповідачем, оскільки вважає її поведінку такою, що паплюжить його честь та гідність, вважає, що своїми діями вона підриває його здоров'я. Зазначив, що бажає скасувати удочеріння відповідачки, оскільки вважає, що її завжди були потрібні тільки його гроші.
В судове засідання 18.03.2020 року позивач не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі та участі його представників, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.
Представник позивача адвокат Кольц Д.М. у попередніх судових засіданнях підтримала позовні вимоги в повному обсязі, наполягала на обставинах викладених в позовній заяві, просила позов задовольнити, в судове засідання 18.03.2020 року не з'явилася.
Представник позивача адвокат Скрипка О.В. у попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві, в судове засідання 18.03.2020 року не з'явився.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про день та час судового засідання була повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила.
Представник відповідача адвокат Кравець О.О. у попередньому судовому засіданні, проти позову заперечував посилаючись на обставини викладені у відзиві на позов, вважає позовні вимоги не обґрунтовані та такими, що не підлягають задоволенню. У судове засідання 18.03.2020 року не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, письмових пояснень не надали.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухваши пояснення сторін, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Жовтневої районної ради народних депутатів Запорізької області від 17.04.1980 року №95 (Протокол № 7), громадянину ОСОБА_1 було дозволено удочерити дівчинку ОСОБА_3 і записати його у книгу запису народжень у якості батька дитини. Присвоїти їй прізвище ОСОБА_4 , по-батькові ОСОБА_5 .
Згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00019033399 від 14.11.2017 року, до актового запису про народження відповідача було внесено зміни, а саме додано дані про усиновителя: ОСОБА_1 , прізвище відповідача змінено з ОСОБА_3 на ОСОБА_2, по-батькові змінено з ОСОБА_6 на
ОСОБА_8 момент розгляду справи ОСОБА_1 є батьком усиновленої ОСОБА_2 .
В судових засіданнях позивач пояснив, що він не бажає спілкуватися з відповідачем, оскільки вважає її поведінку такою, що паплюжить його честь та гідність, вважає, що своїми діями вона підриває його здоров'я, не надає йому матеріальної та моральної підтримки.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 повідомила, що проживає з позивачем протягом останніх 3,5 років, з відповідачкою не знайома, ніколи її не бачила. Зазначила, що стосунки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 негативні, а також вона була присутня під час виселення позивача з будинку у місті Бердянськ. Відповідачка позивачу нічим не допомагає, між ними існує спір щодо розподілу майна.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 пояснив, що був адвокатом позивача. Йому відомо, що між сторонами по справі відбувались суперечки щодо будинку у м. Бердянськ, він був присутній під час виселення позивача з цього будинку, викликав поліцію. Відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 негативні, зі слів позивача знає, що донька йому нічим не допомагає, також позивач часто хворіє та він приходив до нього в лікарню, проте доньку жодного разу не бачив.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 пояснив, що зі слів позивача влітку 2015 року йому стало відомо про ситуацію, яка склалася у сім'ї ОСОБА_1 , а саме що він розлучився з дружиною ОСОБА_2 . Між позивачем та відповідачем склалися неприязні стосунки, відповідачку ОСОБА_2 він ніколи не бачив, на даний час зі слів позивача знає, що вони з відповідачкою не спілкуються та позивач часто хворіє.
Відповідно до листа КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради від 20.06.2019 року №01-18/780 ОСОБА_1 в період з травня 2018 року по червень 2019 року неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні у відділені інтенсивної терапії загального профілю та у кардіологічному відділені. Після опитування всіх лікарів зазначених відділень, з їх слів прийомна донька ОСОБА_2 до лікарні не приходила та не здійснювала будь-яких дій щодо забезпечення лікування пацієнта ОСОБА_1 .
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 207 Сімейного кодексу України (далі - СК України) усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 СК України. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Згідно із ст.238 Сімейного кодексу України усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо:
1) воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання;
2) дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;
3) між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків.
Скасування усиновлення не допускається після досягнення дитиною повноліття. Усиновлення може бути скасоване після досягнення дитиною повноліття, якщо протиправна поведінка усиновленого, усиновлювача загрожує життю, здоров'ю усиновлювача, усиновленого або інших членів сім'ї.
Усиновлення повнолітньої особи може бути скасовано судом за взаємною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися.
Таким чином, системний аналіз норми статті 238 СК України свідчить, що виключною підставою для скасування усиновлення після досягнення дитиною повноліття може бути лише протиправна поведінка усиновленого, усиновлювача, яка загрожує життю чи здоров'ю усиновленого, усиновлювача чи іншого члена сім'ї.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була усиновлена дитиною у віці 6 років та на даний час досягла повноліття.
В ході судового розгляду судом не здобуто, а позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили, що відповідачем вчинялася протиправна поведінка відносно позивача чи інших членів сім'ї, яка б загрожувала їх життю чи здоров'ю.
Твердження позивача, щодо протиправної поведінки відносного нього зі сторони відповідача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки матеріали справи не містять доказів про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення насилля чи завдання шкоди здоров'ю позивача.
Щодо скасування усиновлення з підстави, передбаченої ч. 3 ст. 238 СК України, то таке скасування усиновлення може мати місце, лише у випадку, якщо було усиновлено вже повнолітню особу, як це передбачено ч.2 ст.208 СК України, і якщо сімейні відносини між усиновленим та усиновлювачем не склалися.
Враховуючи вище наведені обставини судом об'єктивних причин для скасування усиновлення не встановлено.
Відповідно до статті 14 Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої), що набрала чинності для України з 01.09.2011 року, усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним лише за рішенням компетентного органу.
Таким чином, враховуючи, що скасування усиновлення з підстави, передбаченої ч. 3 ст. 238 СК України, в даному випадку є неможливим, оскільки дитина була усиновлена до досягнення повноліття, відсутністю належних та допустимих доказів, які б свідчили про протиправну поведінку відповідача, що загрожує життю та здоров'ю позивача, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 263-265 ЦПК України, ст. 6, 208, 238 СК України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Олександрівський районний у місті Запоріжжі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) про скасування усиновлення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в Запорізькій апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.
Повний текст рішення складено 27.03.2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Г.В. Гнатик