Справа № 310/3936/20
2-з/310/37/20
Іменем України
про забезпечення позову
15 червня 2020 року м. Бердянськ
Суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Дубровська Н.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
11 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - ТОВ «Агро-Юні», про стягнення вартості частки в статутному капіталі в порядку поділу спільного майна подружжя.
12 червня 2020 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача ОСОБА_2 , а саме на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,2328 га, за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2320685500:12:005:0001.
Заява мотивована тим, що предметом позову є стягнення з відповідача ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 7 637 684,25 гривень, що складає дуже значну суму. Невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або навіть унеможливити наступне виконання рішення суду, так як відповідач може здійснити відчуження нерухомого майна, яке належать йому на праві власності та призведе до неможливості задоволення вимог стягувача.
Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
За правилами ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Перевіривши обґрунтованість заяви про забезпечення позову матеріалами справи, суд дійшов до висновку про її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід'ємна частина судового розгляду в розумінні ст. 6 Конвенції. Європейський суд неодноразово робив висновок про те, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося невиконаним.
З урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, вбачається, що між сторонами виник спір, предметом якого є стягнення грошових коштів в сумі 7 637 684,25 гривень, що складає значну суму.
У випадку відчуження відповідачем належного йому нерухомого майна третім особам, існує ризик невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у заяві доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.
Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 149-150, 153, 157 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , а саме на:
- Квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ,
АДРЕСА_5 з належними до нього господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 « АДРЕСА_6 » АДРЕСА_7 ;
- Земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,2328 га, за адресою: АДРЕСА_2 літера « АДРЕСА_6 » АДРЕСА_7 , кадастровий номер 2320685500:12:005:0001.
Копію ухвали направити для виконання до реєстраційного відділу виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Н.М. Дубровська