308/7500/19
04.06.2020 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі :
головуючого судді: Бедьо В.І.
з участю секретаря судового засідання Пазяк С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Ужгороді адміністративний позов ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про оскарження постанови у справі про порушення митних правил № 2571/30500/19 від 25.06. 2019 року,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Закарпатської митниці ДФС (надалі також - відповідач) про скасування постанови у справі про порушення митних правил від 25.06.2019 року № 2571/30500/19, винесеної в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Уретій С.В., згідно з якою громадянина України ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України (надалі також - МК України), та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суму 8500 грн.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує на те, що їй ставляться у вину умисні дії, спрямовані на невивезення нею автомобіля за межі митної території України транспортний засіб KIA CARENS, реєстраційний номер Польщі НОМЕР_1 у встановлений Законом строк, однак вона не мала можливості вивести за межі митної території України вказаний транспортний засіб у зв'язку із обставинами непереборної сили, а саме поломкою автомобіля, про що вона у установленій формі повідомила Закарпатську митницю ДФС письмовою заявою 17.11.2019 р., яку було взято до уваги митницею. Форма (бланк) заяви не є довільної форми, а був встановлений Закарпатською митницею ДФС, про що також повідомила у своїх поясненнях під час складення Протоколу інспектором митниці митного посту «Ужгород» 13.05.2019р. При виїзді за межі митної території України, що мав місце 13.05.2019 р. о 19год.19 хв., під час проходження митного контролю та здійснення митних формальностей, нею разом із вказаною заявою, було подано інспектору митниці також і документи які підтверджують факт поломки автомобіля, довідку про перебування автомобіля на ремонті а також підтвердження про оплату.
Таким чином позивач вважає, що застосування 3 ст.470 Митного кодексу України як підстави при складенні проколу та винесення постанови про адмінправопорушення є безпідставним та протизаконним, позаяк нею було увезено на митну територію України транспортний засіб особистого користування, який аж ніяк не є т.з. комерційного призначення.
Позивач акцентує увагу на тому, що з поданих нею до митного органу документів видно, що транспортний засіб марки KIA CARENS, реєстраційний номер Польщі НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 дійсно з 17.11.2018р. по 13.05.2019р. перебував на ремонті на СТО АТМ ФОП ОСОБА_2 , у зв'язку з ремонтом електрообладнання, паливної системи, рульової рейки, заміни КПП, заміна КПП зчеплення, заміни маховика зчеплення. Це підтверджується письмовою заявою до митного органу від 17.11.2019р., приймально-здавальним актом № 170 від 13.05.2019р., рахунком на оплату від 13.05.2019р., розрахунковою квитанцією від 13.05.2019р. серія ББАА № 845395, довідкою № 170 від 13.05.2019р.
Таким чином вважає, що нею було належним чином виконано свій обов'язок, передбачений ч.1 ст.192 МК України щодо термінового повідомлення митного органу про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу. Наведе вище свідчить про відсутність в її діях умислу щодо несвоєчасного вивезення, або не вивезення транспортного засобу за межі митної території України у встановлені строки.
За таких обставин вважає, що посадовою особою, якою вирішувалось питання про притягнення її до відповідальності, не було враховано всіх дійсних обставин вчинення вказаного правопорушення, зокрема обставин, які наведені у цьому позові щодо оцінки її поведінки в частині виконання положень ч.1 ст.192 МК України, а у її діях відсутня наявність протиправної мети.
Також позивача вважає, що накладаючи адміністративне стягнення керівником митниці фактично не враховано положення ч.1 ст.467 МК України, згідно якої якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митним органом, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Як встановлено за наявними документами позивачем не вивезено з території України вищевказаний автомобіль у строк, передбачений п.1 ч.1 ст.95 МК України, при цьому митному органу про даний факт було відомо ще 24.11.2018 року, тобто на десятий день після ввезення такого автомобіля, однак посадові особи митниці взагалі не вживали ніяких заходів для з'ясування причини, з яких вона своєчасно не виконала зобов'язання про зворотне вивезення автомобіля, а тільки 13.05.2019 року встановили такі обставини під час виїзду за межі України, при цьому оскаржувану постанову винесли лише 25.06.2019 року, тобто з пропуском шестимісячного строку притягнення її до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим вважає, що її слід звільнити від адміністративної відповідальності, а справу провадженням закрити у зв'язку з закінченням на моменту розгляду справи строків, передбачених ч.1 ст.467 МК України
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.07.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за вказаним позовом.
Позивач в судове засідання не з'явилася, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності, підтримала вимоги позову та просила задовольнити з підстав, викладених у її змісті.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, однак подав до суду відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку із правомірністю винесеної постанови та безпідставністю позовної заяви. Наголошує на тому, що громадянка України ОСОБА_1 зобов'язана була вивезти за межі митної території України транспортний засіб KIA CARENS, реєстраційний номер Польщі НОМЕР_1 у встановлений Законом строк, однак станом на 13.05.2019 року вказаний автомобіль не вивезено за межі митної території України, перевищивши термін транзиту більше ніж на 10 діб.
Вивчивши подані ними письмові докази, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з частиною першою статті 268 КАС України у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Частина третя цієї статті передбачає, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до положень частини четвертої статті 229 КАС України фіксація судового розгляду технічними засобами не здійснюється.
Судом встановлено, що 25.06.2019 року в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Уретій С.В. винесено постанову в справі про порушення митних правил № 2571/30500/19, згідно з якою громадянку України ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених частиною третьою статті 470 МК України, тобто перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України більше ніж на десять діб, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суму 8500 грн.
Вказаною постановою встановлено, що 14.11.2018 року через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС громадянкою України ОСОБА_1 було ввезено автомобіль марки KIA CARENS, реєстраційний номер Польщі НОМЕР_1 в митному режимі «Транзит».
Відповідно до інформації АСМО «Інспектор» ОСОБА_1 мала вивезти автомобіль марки KIA CARENS, реєстраційний номер Польщі НОМЕР_1 в строк до 19.11.2018 року, однак станом на 13.05.2019 року вказаний автомобіль не вивезено за межі митної території України, перевищивши термін транзиту більше ніж на 10 діб.
Встановлено, що позивач зверталася до відповідача із заявою про те, що транспортний засіб марки KIA CARENS, реєстраційний номер Польщі НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 дійсно з 17.11.2018р. по 13.05.2019р. перебував на ремонті на СТО АТМ ФОП ОСОБА_2 , у зв'язку з ремонтом електрообладнання, паливної системи, рульової рейки, заміни КПП, заміна КПП зчеплення, заміни маховика зчеплення. Це підтверджує письмовою заявою до митного органу від 17.11.2019р., приймально-здавальним актом № 170 від 13.05.2019р., рахунком на оплату від 13.05.2019р., розрахунковою квитанцією від 13.05.2019р. серія ББАА № 845395, довідкою № 170 від 13.05.2019р.
Сторона відповідача натомість вважає, що звичайний ремонт транспортного засобу не відноситься до визначених законодавством обставин непереборної сили.
Розглядувані правовідносини регулюються приписами МК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), зокрема згідно ч.1 ст.381 цього Кодексу громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
Відповідно до приписів ст.ст. 90 та 93 вказаного Кодексу транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Статтею 95 зазначеного Кодексу встановлено строки транзитних перевезень для автомобільного транспорту, які складають 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
З огляду на це, підставами для звільнення особи від відповідальності у вказаних випадках є аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.
Згідно Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, за тв. наказом Державної митної служби України № 1118 від 17.11.2005р., обставинами непереборної сили слід вважати смерть власника ТЗ; стихійне лихо (пожежа, повінь, інше стихійне лихо чи сезонне природне явище, зокрема замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів , проток , каналів , перевалів); військові дії чи надзвичайний стан у регіоні, через який переміщується ТЗ; страйк; злочинні дії третіх осіб, спрямовані проти власника ТЗ; дорожня пригода за участю ТЗ, яка спричинила повне або часткове його пошкодження; неможливість подальшого руху ТЗ, якщо зсув або ожеледиця створює небезпеку чи загрозу дорожньому руху, життю чи здоров'ю людей або навколишньому середовищу; інші схожі за характером обставини чи події.
Відповідно до п.2 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затв. наказом Міністерства фінансів України № 657 від 31.05.2012р., аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв'язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
Відповідно до п.6 розділу VIII Порядку у випадку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, яким здійснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами, з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Аналіз вищевикладених положень свідчить про те, що несправність транспортного засобу може розцінюватися як обставина непереборної сили, що є підставою для звільнення від відповідальності відповідно до ст.460 МК України. Проте, в такому випадку ця обставина повинна мати належне документальне підтвердження, оскільки з нею закон пов'язує настання юридичних наслідків.
Разом з тим суд звертає увагу на такі обставини.
Згідно з п.5 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затв. наказом Міністерства фінансів України № 657 від 31.05.2012р., якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. Огляд території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, також не проводиться у разі відсутності протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили можливості дістатися до місця пригоди.
Зокрема, під час провадження у справі про порушення митних правил позивачем ОСОБА_1 було надано органу Закарпатської митниці ДФС заяву про неможливість вивезення нею транспортного засобу марки, який нею ввезений на митну територію у режимі «транзит» та знаходиться під митним контролем, у зв'язку з його поломкою.
Обставини перебування ввезеного автомобіля на ремонті, внаслідок поломки, не викликають сумніву, оскільки позивачем представлено належне документальне підтвердження цієї обставини; також про сумлінне дотримання митних правил свідчить попередня поведінка позивача щодо своєчасного повідомлення про неможливість вивезення ТЗ.
Надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів та їх складових частин (систем) є регламентованою діяльністю суб'єктів господарювання, що передбачає, з-поміж іншого, необхідність належного документального оформлення господарських операцій з надання таких послуг.
Взаємовідносини між замовником і виконавцем послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, їх складових частин (систем), а також вимоги щодо контролю за відповідністю наданих послуг врегульовано Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, які затверджено наказом Міністерства інфраструктури України № 615 від 28.11.2014р. (надалі - Правила). Відповідно цих Правил вони поширюються на суб'єктів господарювання, які надають послуги з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів та їх складових частин (систем) та на яких поширюються вимоги Технічного регламенту з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затвердженого постановою КМ України № 643 від 03.07.2013р. (далі - Технічний регламент) (пункт 1 Правил).
Відповідно до пункту 8 Технічного регламенту виконавцем технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів є суб'єкт господарювання, який відповідає таким вимогам: 1) має власні або орендовані засоби технічного обслуговування і ремонту, що відповідають установленим законодавством вимогам; 2) роботи з технічного обслуговування і ремонту здійснює персонал необхідного рівня професійної кваліфікації відповідно до видів цих робіт (далі - персонал); 3) має виробничі споруди, засоби технічного обслуговування і ремонту, що відповідають встановленим законодавством вимогам.
Послуги з технічного обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу (далі - КТЗ) чи його складових частин (систем) надаються замовникові на підставі договору про технічне обслуговування і ремонт КТЗ, що укладається відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо). Договір про технічне обслуговування і ремонт КТЗ повинен містити істотні умови відповідно до статті 25 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Якщо для надання послуг відсутня потреба залишати КТЗ, його складові частини (системи) на відповідальне зберігання у виконавця, надання послуг оформлюється рахунком-фактурою, накладною, квитанцією тощо, а також нарядом-замовленням на надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу (додаток 1), у яких обов'язково робиться запис про гарантійні зобов'язання (у випадках, передбачених цими Правилами), який засвідчується підписом контролера якості та скріплюється печаткою виконавця (за наявності) (пункти 3, 4 розділу ІІІ Правил).
Приймання КТЗ та його складових частин (систем) здійснюється у присутності власника чи його уповноваженого представника в такому порядку: перегляд експлуатаційної, ремонтної, технологічної документації і заявки замовника; оформлення акта передавання-приймання КТЗ, його складових частин (систем) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту (пункт 1 розділу IV Правил).
Акт передавання-приймання колісного транспортного засобу, його складових частин (систем) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту (додаток 2) складається у двох примірниках. Обидва примірники мають однакову юридичну силу. Акт передавання-приймання КТЗ, його складових частин (систем) для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту підписується власником КТЗ, його складових частин (систем), а також особою, відповідальною за прийняття КТЗ, його складових частин (систем) до ремонту, скріплюється печаткою виконавця (за наявності) (пункт 2 розділу IV Правил).
Документами, що підтверджують надання послуги, є: акт передавання-приймання КТЗ (його складових частин (систем)) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; наряд-замовлення, підписаний контролером якості (з проставлянням печатки виконавця (за наявності)) та замовником; документ, що підтверджує оплату послуг; рахунок-фактура; податкова накладна (для юридичних осіб).
Приймання КТЗ, його складових частин (систем) замовником відбувається у присутності контролера якості і здійснюється в такому порядку: аналіз документів, оформлених виконавцем; перевірка відповідності наданих послуг, зокрема надання замовнику КТЗ, його складових частин (систем) для випробувань за участю представника виконавця; оформлення акта передавання-приймання КТЗ, його складових частин (систем) після ремонту і технічного обслуговування або наряду-замовлення відповідно до статті 25 Закону України «Про автомобільний транспорт» (пункт 7 розділу IV Правил).
Виконавець після виконання робіт надає замовнику такі документи: рахунок-фактуру, наряд-замовлення, накладну, квитанцію тощо (окремо пов'язані з виконанням технічного обслуговування (крім гарантійного) та окремо пов'язані з виконанням ремонту); гарантійний талон (один примірник); додатки до експлуатаційної документації у випадках, зазначених у пункті 7 розділу VI цих Правил, а також пункті 7 цього розділу; довідку-рахунок на складові частини, придбані й установлені виконавцем на КТЗ; довідку про колір (основний колір) КТЗ, якщо цей колір змінено під час ремонту; приймально-здавальний акт виконавця, який має право на випробування систем живлення КТЗ з газобалонного обладнання і виконав ці випробування, (пункт 8 розділу VII Правил).
З огляду на наведене вище і в контексті розгляду цієї справи слід зауважити, що передумовою для надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів та їх складових частин є укладення договору відповідного змісту між виконавцем і замовником (за винятком випадків, коли відсутня потреба залишати КТЗ, його складові частини (системи) на відповідальне зберігання у виконавця), а факт прийняття колісного транспортного засобу на ремонт, як і його повернення після виконання ремонтних робіт має засвідчуватися актами встановленої форми та змісту. Стосовно останніх, то такі затверджено тими ж Правилами (додаток 2 і 3 відповідно).
Надані позивачем документи про перебування автомобіля на ремонті у повній мірі відповідають вищевказаним вимогам.
Суд також враховує, що транспортний засіб проходив діагностування та ремонт автомобіля.
Крім цього, суд враховує той факт, що в несправному стані автомобіль не був би прийнятий митним органом жодної іноземної країни.
Наведене дає суду підстави для висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня така ознака складу порушення митних правил як вина, оскільки його умисел на порушення терміну транзиту чи протиправна необережність щодо дотримання цього строку не встановлені.
Про відсутність умислу та необережності свідчить повідомлення позивачем митниці про поломку транспортного засобу, характер цієї поломки і неможливість транспортування автомобіля.
Статтею 470 МК України встановлена відповідальність за порушення строків доставки товарів, транспортних засобів, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів.
Частина третя статті 470 МК України передбачає, що перевищення встановленого статті 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною першою статті 491 МК України однією з підстав для порушення справи про порушення митних правил є, зокрема, безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил.
Частина перша статті 494 МК України передбачає, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Зміст вказаної норми не містить вичерпного переліку порушень митних правил, які є триваючими.
Суд звертає увагу на те, що триваючими є правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.
Правопорушення передбачене статтею 470 МК України щодо невивезення автомобіля, що перебуває під митним контролем і щодо якого існує обов'язок вивезення за межі України, характеризується тривалою протиправною бездіяльністю, тобто є триваючим, а тому адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цього правопорушення.
У розрізі вищевикладеного суд приходить до переконання, що Закарпатською митницею ДФС ще 24.11.2018 року ( тобто на 10 день після ввезення транспортного засобу) було відомо про порушення митних правил.
Підсумовуючи зазначне суд приходить до висновку, що відповідачем оскаржувана постанова в справі про порушення митних правил № 2571/30500/19 від 25.06.2019 року прийнята поза межами строків, встановлених частиною першою статті 467 МК України, оскільки з часу виявлення вчинення позивачем порушення митних правил минуло більше шести місяців.
На підставі аналізу норм законодавства та обставин справи, суд з урахуванням спливу встановленого частиною першою статті 467 МК України строку накладення адміністративного стягнення у справах про порушення митних правил, дійшов до висновку що вірним способом відновлення порушених прав позивача є скасування постанови Закарпатської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 2571/30500/19 від 25.06.2019 року та закриття провадження у справі, що відповідає положенням частини третьої статті 286 КАС України.
На підставі ст. 288 КУпАП, ст. ст. 103, 112, 381, 467, 470 МК України, керуючись ст. ст. 77, 90, 162, 242, 268-272, 286, 293, 295, 297 КАС, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про оскарження постанови у справі про порушення митних правил № 2571/30500/19 від 25.06. 2019 року - задовольнити.
Постанову в справі про порушення митних правил № 2571/30500/19 від 25.06. 2019 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України - скасувати.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КАС України. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду В.І. Бедьо