Справа № 516/313/19
Провадження № 2/516/32/20
11.06.2020 р. Теплодарський міський суд Одеської області у складі:
головуючої, судді - Мисливої Л.М.,
при секретарі - Васіній А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Теплодарі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
Позивач, Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором №б/н від 23.08.2010р. на загальну суму 123828 грн. 40 коп., в тому числі: 2214 грн. 70 коп. - заборгованість за кредитом, 121613 грн. 70 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 23.08.2010р. по 30.06.2018р, також просить стягнути понесені ним судові витрати по справі. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач протягом тривалого часу ухиляється від виконання умов вищезазначеного кредитного договору, зокрема не сплачує банку кредитні кошти та інші передбачені кредитним договором платежі, що і стало підставою для звернення Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» з позовом до суду про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Позивач в судове засідання не з'явився, який був повідомлений належним чином про місце та час розгляду справи, надавши до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, з підтвердженням позовних вимог та не запереченням проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, який був повідомлений належним чином про місце та час розгляду справи.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
З письмової згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково за таких підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, 23.08.2010р. між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк», з однієї сторони, та ОСОБА_1 , з іншої сторони, було укладено договір №б/н, згідно якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% річних на суму залишку заборгованості. Договір складається з анкети-заяви, Умов та правил надання банківських послуг, Пам'ятки клієнта, Тарифів, з чим і погодився позичальник. Згідно п.п. 1.1.3.2.2, 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг, у разі порушення держателем або довіреною особою вимог чинного законодавства України та/або умов Договору та/або у разі виникнення овердрафта банк має право призупинити розрахунки за карткою (заблокувати картку) та/або визнати її недійсною до моменту усунення зазначених порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань. Банк має право змінювати тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків, при цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, але якщо останній протягом даного періоду не направляє банку повідомлення про незгоду з вказаними змінами, вважається, що він приймає дані умови. Підписання даного Договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком (п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг). Як визначається у п.п.2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 даних Умов та правил, клієнт зобов'язався погашати заборгованість по кредиту, відсоткам за його користування, на перевитрати платіжного ліміту, також оплачувати комісії. У разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу банку виконати зобов'язання по поверненню кредиту.
Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором, станом на 31.10.2019р., загальна сума його заборгованості перед банком по кредиту до стягнення складає 2214 грн. 70 коп. - заборгованість за кредитом, 121613 грн. 70 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 23.08.2010р. по 30.06.2018р.
За ч.1, ч.2 ст. 207 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення кредитного договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
В частині 1 ст. 1049 ЦК України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Анкета-заява позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 23.08.2010р. містить лише інформацію про персональні дані позичальника, контактну інформацію, додаткові відомості щодо володіння транспортним засобом, інформацію про працевлаштування, номер картки клієнта, дату та підпис, відмітки банку, а також те, що позичальник просить надати йому перераховані у заяві послуги та виявляє бажання оформити на свої ім'я картку; крім того, погодився, що дана заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним і банком договір про надання банківських послуг, з відповідними Умовами та Правилами, Тарифами банку, ознайомлений.
Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом у своїй постанові від 14.05.2020р. у справі №754/8077/18-ц, Друга судова палата Касаційного цивільного суду зазначає, що оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). За наведених у постанові обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості (процентів, пені і комісії та штрафів), оскільки банком не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог в цій частині. Надані позивачем Умови і правила надання банківських послуг позичальником не підписані й оригінали цих документів кредитором відповідачеві передані не були, у зв'язку з чим їх не можна вважати складовою частиною укладеного сторонами кредитного договору. Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг умов щодо пені та комісії, штрафу (фіксована складова), а також штрафу (процентна складова) не містить. Документ, який би засвідчував отримання відповідачем під підпис пам'ятки, яка містить тарифи і основні умови кредитування, позивачем суду також не надано.
У відповідності до ч.4 ст. 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі вищевикладеного, суд задовольняє частково позов та стягує з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 23.08.2010р. на загальну суму 2214 грн. 70 коп., а саме заборгованість за тілом кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за Договором та іншими вищенаведеними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
В іншій частині позовних вимог, а саме щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 23.08.2010р. по 30.06.2018р. у розмірі 121613 грн. 70 коп., суд відмовляє в задоволенні за недоведеністю, оскільки позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог в цій частині. При цьому, суд виходить з того, що у вказаній анкеті-заяві відсутні домовленість сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту та інформація щодо строку дії отриманої відповідачем картки, АТ КБ «Приватбанк» не надано до суду документів, які б засвідчували факт отримання ОСОБА_1 під підпис пам'ятки, яка містить тарифи і основні умови кредитування. Надані позивачем Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з ОСОБА_1 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин, а отже і не можуть вважатися складовою його частиною. Крім того, анкета-заява позичальника від 23.08.2010р. не містить відомостей з приводу яких саме послуг відповідач звернувся до Приватбанку, та яку саме картку, серед переліченого у заяві переліку, виявив бажання оформити на своє ім'я, також не зазначено про суму бажаного кредитного ліміту.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 207, 526, 536, ч.1 ст. 625, 628, 629, 633, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, кредитним договором №б/н від 23.08.2010р., п.п. 1.1.2.5, 1.1.3.1.4, 1.1.3.2.2, 1.1.3.2.3, 2.1.1.2.4, 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6, 2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг, ст.ст. 10, 12, 13, 18, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 281, 282, 283, 284, 354 ЦПК України,
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570), заборгованість за кредитним договором №б/н від 23.08.2010р. на загальну суму 2214 грн. 70 коп. - заборгованість за тілом кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» понесені останнім судові витрати в сумі 34 грн. 19 коп.
В іншій частині позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» відмовити в задоволенні.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Теплодарський міський суд Одеської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про дане судове рішення розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/) за номером справи 516/313/19.
Повне заочне рішення складено 15.06.2020р.
У відповідності до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суддя