Справа № 308/767/20
15 червня 2020 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в м. Ужгород обвинувальний акт за матеріалами кримінального провадження №12019070170001130 від 27.09.2019 щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Ужгородського р-ну, с. В. Добронь, українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , з неповною загальною середньою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
встановив:
26 вересня 2019 року ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 сиділи вдома у ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_2 та розпивали спритні напої. ПІд час розпиття спиртних напоїв ОСОБА_6 заснув, після чого близько 22 год. прокинувся та побачив, що вищевказані особи, які разом з ним розпивали спиртні напої, вже пішли. Далі, через 20 хв., ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повернулись до ОСОБА_6 додому та почали розмовляти про роботу, в той момент ОСОБА_6 помітив відсутність належного йому мобільного телефону марки «GOME» моделі «С7 Nоte Plus», після чого було викликано працівників поліції. 27 вересня 2019 року близько 09 год. ОСОБА_6 зустрів ОСОБА_4 в с. Ратівці біля церкви та сказав, що належний йому мобільний телефон марки «GOME» моделі «С7 Note Plus» зник, у зв'зку з чим звернувся до поліції, на що ОСОБА_4 повідомив, що вищевказаний телефон знаходиться у нього, однак він не збирається його віддавати, чому саме не пояснив. Далі ОСОБА_6 повідомив працівників поліції, що належний йому телефон знаходиться у ОСОБА_4 , після чого по приїзду працівників поліції до ОСОБА_4 останній відразу віддав вищевказаний мобільний телефон марки «GOME» моделі «С 7 Note Plus». Згідно з висновком експерта №11\749 від 15.11.2019 ціна мобільного телефону марки «GOME» моделі «С 7 Note Plus» з урахуванням ознак зносу станом цін на 26.09.2019 становить 2514,60 грн. (дві тисячі п'ятсот чотирнадцять гривень шістдесят копійок). Внаслідок зазначених дій ОСОБА_6 як потерпілому заподіяні матеріальні збитки на загальну суму 2514,60 грн.
Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
До матеріалів обвинувального акту прокурором додано угоду про визнання винуватості, укладену та підписану 30 листопада 2019 року між першим заступником керівника Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_11 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 .
Відтак, розгляд щодо угоди проводиться судом за участі сторін угоди в порядку ст. 474 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену в угоді про визнання винуватості від 30.11.2019 міру покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, розкаявся у вчиненому та просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з прокурором.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив затвердити угоду.
В матеріалах справи наявна заява потерпілого ОСОБА_6 про надання письмової згоди прокурору на укладення угоди про визнання винуватості з ОСОБА_4 . В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 не заперечував проти затвердження угоди.
Із змісту угоди про визнання винуватості від 30.11.2019, укладеної між першим заступником керівника Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_11 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , вбачається, що прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо всіх істотних обставин даного кримінального провадження. Згідно з угодою ОСОБА_4 визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Сторони погоджуються на призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, зміст яких ОСОБА_4 роз'яснено.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
З правилами ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши зміст угоди стосовно свідомої добровільної узгодженості сторонами її істотних умов, враховуючи те, що вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відноситься до злочинів середньої тяжкості, сторони розуміють зміст угоди, наслідки її укладення і невиконання, які передбачені ст. ст. 473, 476 КПК України, угода не суперечить вимогам КК України та КПК України, дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України кваліфіковано вірно як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), суд приходить до переконання щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості.
Суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, визнання вини.
Розподіл витрат на залучення експерта вирішити відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України.
Питання щодо речових доказів вирішити у порядку ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 314, 368-370, 373, 374, 394, 395, 468, 469, 473, 475 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 листопада 2019 року, укладену між першим заступником керівника Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_11 та ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019070170001130 від 27.09.2019.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання, затверджене угодою, у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 850 /вісімсот п'ятдесят/ гривень.
Речові докази: мобільний телефон марки «GOME» моделі «С7 Note Plus», переданий на відповідальне зберігання потерпілому, повернути власнику ОСОБА_6 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Закарпатського НДЕКЦ УМВС України судові витрати за проведення експертизи №11/749 від 15.11.2019 в сумі 628 /шістсот двадцять вісім/ гривень 04 копійки.
Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1