Справа № 523/11724/19
Провадження №2-а/523/57/20
"12" червня 2020 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Кисельова В.К.
при секретарі - Дзюба Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора лейтенанта поліції 1 батальйону 3 роти УПП в Чернігівській області Цибулько Андрія Володимировича, УПП в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до інспектора лейтенанта поліції 1 батальйону 3 роти УПП в Чернігівській області Цибулько Андрія Володимировича, УПП в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини. Так, 19 липня 2019 року відносно позивача, ОСОБА_1 , інспектором лейтенантом поліції 1 батальйону роти № 3 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Цибулько Андрієм Володимировичем (надалі - відповідач) була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серія ЕАВ N 1342555 про визнання позивача винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 170 грн.. В постанові було вказано, що ОСОБА_1 , 19.07.2019 року о 10 годині 49 хвилин, рухаючись по Чернігівська область, Козелецький, с КІПТІ, Автодороги М-01, Київ - Чернігів - Нові Яриловичи , керуючи транспортним засобом Acura CL 3.0, державний номерний знак НОМЕР_1 керував транспортним засобом, та при цьому номерний знак транспортного засобу був закріплений не в установленому для цього місці, чим порушив вимоги п.п 2.9 «в» ПДР України.
Позивач з вищевказаною постановою не згоден, вважає її незаконною з наступних підстав.
Так позивач посилається на те, що інспектор поліції не мав право складати постанову на місці правопорушення. В обґрунтування своєї позиції, позивач посилається на висновки викладені у рішенні Конституційного суду України від 26.05.2015 р. у справі №5-рп/2015, згідно яких складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
Згідно з вказаним рішенням словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у ст. ст. 258, 276 КУпАП, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Положення ч. 1 ст. 276 КУпАП, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане у ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Положеннями ч. 3 ст. 258 КУпАП передбачено, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення, тобто на місці зупинки транспортного засобу, проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи.
Таким чином, постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи. Стаття 258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.
Фактично, розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, унеможливив виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування усіх обставин відповідної справи.
Відповідач виніс оскаржувану постанову, але будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи.
На підставі вищевикладеного, вважаю, що відповідач грубо порушив вимоги ст. ст.278, 279 КУпАП.
Позивач також посилається на те, що постанова серії ЕАВ №1342555 від 19.07.2019р. не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, показання технічних приладів та засобів, посилання на офіційні документи, тощо, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до п. 2.9 «в» ПДР України забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим у Державтоінспекції, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу,- не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Позивач стверджує, що номерний знак в Позивача був попереду і позаду автомобіля, при цьому відповідач його бачив. В той же час, заводом виробником автомобіля зовсім не передбачено розміщення номерного знаку попереду, а тому номерний знак перебував під склом, на добре видному місці. Позивач попросив Відповідача ознайомитися з п 30.2 ПДР України де вказано, що « На механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка.» Тобто передбаченого місця для номерного знаку у транспортному засобі не має.
Позивач просив лише застосувати усне зауваження згідно статті 22 КУпАП, у зв'язку з тим що усне зауваження не є видом стягнення, і тому воно може бути застосовано до будь якої статті особливої частини, 2 Глави КУпАП, але відповідач прийняв постанову про накладення штрафу.
На підставі викладеного, позивач просив:
1.Скасувати постанову інспектора лейтенанта поліції 1 батальйону роти № 3 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Цибулько А.В. серія ЕАВ № 1342555, про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 170 грн. за порушення ч. 6 ст. 121 КУпАП.
2.Закрити відносно ОСОБА_1 , провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України, за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП.
В судове засідання позивач направив клопотання в якому просив задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, а також справу розглянути у його відсутність.
Інспектор лейтенанта поліції 1 батальйону роти № 3 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Цибулько А.В., а також представники Управління патрульної поліції в Чернігівській області в судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином. Від відповідачів надійшов відзив, згідно якого вони позовні вимоги не визнали з наступних підстав.
Так, 19 липня 2019 року близько 10 год 49 хв водій ОСОБА_2 на автомобільній дорозі в с. Кіпті (Чернігівська область) керував транспортним засобом Acura CL 3.0, державний номерний знак НОМЕР_2 , при цьому, номерний знак на транспортному засобу був закріплений не в установленому для цього місці, чим порушив вимоги п.п. 2.9.в) Правил дорожнього руху.
Згідно п. 2.9 в) Правил дорожнього руху водієві забороняється, зокрема, керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ДОРОЖНІЙ ТРАНСПОРТ ЗНАКИ НОМЕРНІ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ загальні вимоги Правила застосування ДСТУ 4278:2012 (який діяв на час вчинення правопорушення) установлює типи та основні розміри, вимоги до інформаційного змісту, правила застосування державних номерних знаків для:
транспортних засобів усіх типів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та які підлягають державній реєстрації і обліку: автомобілів, автобусів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів;
- транспортних засобів Збройних сил України;
транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично- дорожній мережі загального користування: великотоннажних транспортних засобів та інших технологічних транспортних засобів, тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів.
Так, відповідно до розділу 4 даного стандарту кількість знаків на ДТЗ (дорожніх транспортних засобах) повинна становити, зокрема, на автотранспорті - два знаки.
Знаки на транспортні засоби встановлюються в передбачених конструкцією місцях, вказаних підприємством -виробником. В даному випадку підприємство- виробник передбачає накладку для переднього номерного знаку і аж ніяк виробник не передбачає, що водій встановить номерний знак за лобове скло.
Окрім того, за порушення Правил дорожнього руху інспектором взводу №2 роти № З БУПП в Чернігівській області ДПП Цибульком А.В. відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАВ №1342555 від 19.07.2019р., якою позивача притягнено до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 6 ст. 121 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн..
Доказами вчинення адміністративного правопорушення є відеозаписі з нагрудної бодікамери інспектора патрульної поліції (диск додається) зафіксовано, що передній державний номерний знак автомобіля НОМЕР_2 знаходився за лобовим склом, а не у встановленому місці.
Також, на відеозаписі зафіксовано, що інспектор перед винесенням постанови ознайомив ОСОБА_1 з правами, якими користується особа, що притягується до адміністративної відповідальності. Скориставшись своїми правами, позивач надав письмові пояснення (додаються).
З позову вбачається, що ОСОБА_1 пояснює вчинене ним порушення Правил дорожнього руху, нібито, відсутністю спеціального місця в автомобілі для встановлення переднього номерного знаку. Втім, для закріплення номерних знаків передбачається спеціальна накладка на передній бампер, на яку кріпиться знак, тому водій зобов'язаний закріпити номерний знак у встановленому місці, а не за склом.
Судом встановлені наступні обставини справи, а також відповідні правовідносини.
Так судом встановлено, що 19 липня 2019 року відносно позивача, ОСОБА_1 , інспектором лейтенантом поліції 1 батальйону роти № 3 Управління патрульної поліції в Чернігівській області Цибулько Андрієм Володимировичем (надалі - відповідач) була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серія ЕАВ N 1342555 про визнання позивача винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 170 грн.. В постанові було вказано, що ОСОБА_1 , 19.07.2019 року о 10 годині 49 хвилин, рухаючись по Чернігівська область, Козелецький, с КІПТІ, Автодороги М-01, Київ - Чернігів - Нові Яриловичи , керуючи транспортним засобом Acura CL 3.0, державний номерний знак НОМЕР_1 керував транспортним засобом, та при цьому номерний знак транспортного засобу був закріплений не в установленому для цього місці, чим порушив вимоги п.п 2.9 «в» ПДР України.
В судовому засіданні встановлено, що державний номерний знак НОМЕР_1 , на автомобілі Acura CL 3.0, яким користувався ОСОБА_1 , 19.07.2019 року, був розташований під лобовим склом.
Розміщення державного номерного знаку під лобовим склом позивач пояснював, що заводом виробником автомобіля зовсім не передбачено розміщення номерного знаку попереду, а тому він був вимушений його розмістити в іншому місці.
Відповідно до п. 2.9 «в» ПДР, затверджених Постановою від 10 жовтня 2001 р. № 1306 водієві забороняється: в) керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий;
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ ДОРОЖНІЙ ТРАНСПОРТ ЗНАКИ НОМЕРНІ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ загальні вимоги Правила застосування ДСТУ 4278:2012 (який діяв на час вчинення правопорушення) установлює типи та основні розміри, вимоги до інформаційного змісту, правила застосування державних номерних знаків для:
транспортних засобів усіх типів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування та які підлягають державній реєстрації і обліку: автомобілів, автобусів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів;
- транспортних засобів Збройних сил України;
транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично- дорожній мережі загального користування: великотоннажних транспортних засобів та інших технологічних транспортних засобів, тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів.
Так, відповідно до розділу 4 даного стандарту кількість знаків на ДТЗ (дорожніх транспортних засобах) повинна становити, зокрема, на автотранспорті - два знаки.
Знаки на транспортні засоби встановлюються в передбачених конструкцією місцях, вказаних підприємством -виробником.
З наданих позивачем фотографій, а також з відеозапису працівників поліції дійсно вбачається, що на передній частині автомобіля Acura CL 3.0, яким користувався ОСОБА_1 відсутня спеціальне місце для розміщення номерного знаку.
З наданих сторонами доказів фактично неможливо встановити, що чи передбачена заводом виробником спеціальна накладка на передній бампер, на яку кріпиться знак. Спеціальна технічна документація на автомобіль Acura CL 3.0 у суду також відсутня.
В той же час, суд вважає, що якщо ДСТУ 4278:2012 було встановлено обов'язковість встановлення двох знаків, то позивач мав право розмістити державний номерний знак у іншому місці передній частині автомобіля, проте не під лобовим склом.
Суд також вважає, що інспектором поліції не була порушена процедура складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП.
За змістом статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (в тому числі й щодо порушення частини першої статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Відповідно до частини 2 статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції (ст. 222 КУпАП визначено компетенцію Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, а саме, зазначено що «органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення:..., зокрема, і за частинами першою, другою і третьою статті 122»).
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті (ст. 258 КУпАП), уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу (ч. 4 ст. 258 КУпАП).
Крім того, «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 р. встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1,121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124- 1, статтями 125,126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Постанова виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Пунктом 2.3 Рішення Конституційного суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 р. «у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» встановлено, що законодавство передбачає випадки коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а на місці вчинення правопорушення виноситься постанова (ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП), в такому разі притягнення особи до адміністративної відповідальності фактично відбувається у скороченому провадженні.
Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.»
Таким чином, законодавством, як виключення, передбачено процедуру скороченого провадження при притягненні особи до адміністративної відповідальності під час якої фіксація адміністративного правопорушення, розгляд справи і накладання адміністративного стягнення на правопорушника відбувається безпосередньо на місці його вчинення.
В Рішенні Конституційного суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015 р. зазначено, що застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14 липня 2015 року № 596-УІІІ, який був прийнятий після винесення Рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року по справі №25-рп/2015, внесено зміни до ст.258 КУпАП та передбачено, що скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, а саме відсутність необхідності складати адміністративний протокол (навіть у разі заперечення порушника проти його вчинення) та, відповідно, можливість розглядати справи і накладати стягнення на місці вчинення правопорушення застосовується і до правопорушень, розгляд яких віднесено до компетениії Наиіональної поліиії.
Отже, закон дозволяє застосовувати процедуру скороченого провадження, тому, відповідно, дозволяється фіксація адміністративного правопорушення, розгляд справи і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 14.03.18 по справі № 760/2846/17, висновки якого повинні враховуватись судами при виборі та застосуванні норм права (ч. 5 ст. 242 КАС України).
Крім того, постановою Верховного Суду від 14.02.18 по справі № 536/583/17 зроблено висновок, що застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в Кодексі України про адміністративні правопорушення.
Згідно п.3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 121 ч.6 КУпАП, в даному випадку дійсно мало місце. Однак при вирішенні питання про притягнення позивача до відповідальності, відповідачем, всупереч вимог ст.ст. 252,280 КУпАП, не прийнято до уваги ту обставину, що будь-якої шкоди правопорушенням не заподіяно та будь-яких негативних наслідків не наступило.
Зважаючи на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що зазначені обставини є підставою для звільнення особи від адміністративної відповідальності в зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, - відповідно до ст.22 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 78, 139, 241-246, 286 КАС України, суд, -
1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора лейтенанта поліції 1 батальйону 3 роти УПП в Чернігівській області Цибулько Андрія Володимировича, УПП в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
2. Постанову серії ЕАВ N 1342555 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі щодо водія ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП, постановлену інспектором лейтенанта поліції 1 батальйону 3 роти УПП в Чернігівській області Цибулько Андрієм Володимировичем - скасувати.
3. Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 121 КУпАП - закрити за малозначністю, за ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії рішення.
Суддя
Повний текст складено та підписано 15.06.2020р.