Справа № 308/3041/20
10 червня 2020 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Крегул М.М., при секретарі Ковач В.Ю. , за участі правопорушника ОСОБА_1 , його захисника адвоката Ковач І.В., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, які надійшли з УПП в Закарпатській області ДПП, відносно гр.України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 187248 від 13.03.2020 року, вбачається, що 13.03.2020 року, о 21 год. 45 хв. гр. ОСОБА_1 по вул. Станційна в м. Ужгород, керував транспортним засобом «Mazda 6» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), а о 22 год. 45 хв. від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав, при цьому зазначив, що від проходження огляду на стан сп'янінняне не відмовлявся , проїхав до медичного закладу для проходження освідчення, однак , йому не було надано належним чином упакований муштук , оскільки, лікар використовувала під час проходження тесту вже використаний муштук, який витягувала з невідомої речовини прозорого кольору. Зазначив, що працівники поліції, які були присутні під час огляду у медичному закладі не розяснили йому жодних прав та з поорушенням склали протокол відносно нього .
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ковач І.В. у судовому засіданні повністю заперечив обставини та факти викладені в протоколі, та заперечив вину водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На підтвердження невинуватості останнього у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, надав суду протокол медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння Закарпатського обласного медичного центру №234 від 13.03.2020р. згідно з яким ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Дослідження на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 згідно даного висновку проводилися о 23 год. 30 хв.
Дослідивши матеріали справи приходжу до наступного висновку.
Із досліджених судом доказів, в тому числі і з проглянутого в судовому засіданні відеозапису , судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 було чітко роз'яснено можливість проходження огляду на стан сп'яніння, як з використанням алкотестеру «Драгер» так і в медичній установі, неодноразово, і в присутності двох свідків також, свідки залучені поліцейськими на місці події, сумніві у їх упередженості у суду не має, крім того в письмових поясненнях свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , кожен зокрема, підтвердили факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на встановлення факту спяніння, про що поставили підписи.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, тощо.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, за вказаною диспозицією, при з'ясуванні обставин за даним протоколом, доказуванню підлягає факт відмови водія, який керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, суд не приймає до уваги поданий адвокатом Ковач ОСОБА_4 В ОСОБА_5 протокол медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголю та стану сп'яніння Комунального некомерційного підприємства "Закарпатського обласного медичний центр псизічного здоровя та медицини залежностей " № 234 від 13 березня 2020 року відносно ОСОБА_1 , як доказ на спростування обставин, викладених у протоколі, адже, в даній справі з'ясуванню та доказуванню підлягає саме факт відмови водія ОСОБА_1 , від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно п.2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 3 вказаної Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
З протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що у водія ОСОБА_1 виявлені наступні ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови.
Відповідно до п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 7 вказаної вище інструкції передбачено що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Відомості щодо наявності таких свідків вносяться у сам протокол про адміністративне правопорушення, а їх покази повинні бути зафіксовані у відповідних письмових поясненнях, з метою подальшого використання у відповідності до ст. 251 КУпАП, як докази в адміністративній справі.
Однак, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .
Так, протокол про адміністративне правопорушення містить підписи та анкетні дані свідків, та їх письмові пояснення додані до матеріалів протоколу. Зокрема, письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , підтверджують той факт, що в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку за допомогою приладу «ДРАГЕР» та в лікаря нарколога.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відео записуючих засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст.ст.245,252,280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю доводиться зібраними та дослідженими судом доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №187248 від 13.03.2020 року, в якому міститься підпис ОСОБА_1 , в якому викладено і обгрунтовано ознаки алкогольного сп'яніння водія, і факт відмови водія пройти огляд на стан сп'яніння, в протоколі підтверджено, що останній ознайомлений з вказаним протоколом, крім того, в протоколі зазначено двох свідків, які були присутні при складенні протоколу та підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння,
- письмовими поясненнями зазначених в протоколі свідків ОСОБА_3 , та ОСОБА_2 від 13.03.2020 року, в яких стверджено про відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння і в медичному закладі;
- диском із відеозаписом з місця події від 13.03.2020 року, на якому чітко прослідковуються обставини, викладені у протоколі, зокрема, об 22 год.42 хв зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду в медичному закладі, така відмова зафіксована поліцейськими в присутності двох свідків.
Оцінюючи докази, у їх сукупності, суд доходить висновку, що такі є належними, допустимими та такими, що узгоджуються між собою та повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а за таких обставин, враховуючи вище викладене, суд у відповідності до положень статей 251та252 КУпАП, вважає, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та вину ОСОБА_1 у вчиненні такого повністю доведено.
Невизнавальні пояснення адвоката Ковач І.В. та самої особи, яка притягається до відповідальності, суд оцінює як такі, що дані з метою уникнення можливої відповідальності в разі доведення вини у вчиненому. Надані на підтвердження невинуватості ОСОБА_1 протокол медичного освідчення №234 від 13.03.2020р. судом відхиляється також і з тих підстав, оскільки таке проведено без дотримання вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння та ст. 266 КУпАП
Клопотання захисника ОСОБА_1 - задвоката Ковач І.В. про виклик і допит свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до задоволення не підлягає, оскільки такі надали письмові пояснення до протоколу від 13.03.2020р. В допиті інших свідків по даному факту необхідності немає.
Крім того, суд бере до уваги при розгляді даної справи, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, на підставі досліджених у справі письмових доказів, відеозапису, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, доходжу висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмову водія, який керує транспортним засобом від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп'яніння.
При постановленні рішенн,я суддя також бере до уваги постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 612186 від 16.03.2020 року, згідно якої ОСОБА_1 на підставі ст. 36 КУпАП визнано винним за ч. 2 ст. 126 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 510,00 гривень.Дана постанова Крайно вим Ю.О. не оскаржувалась.
При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, бере до уваги, що дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю та здоров'ю, а також життю та здоров'ю самого правопорушника та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1ст.130 КУпАП, а саме у виді штрафу та позбавлення права керування транспортним засобом, незважаючи на те, що згідно довідки інспектора відділу адміністративної практики від 20.03.2020 року ОСОБА_1 , 30.10.1983 року відповідно до рішення Ужгородського міськрайонного суду № 308/5221/17 від 24.07.2017 року ОСОБА_1 був позбавлений права керування транспортними засобами та не здав теоретичну та практичну частини іспиту, оскільки , санкція ч.1 ст. 130 КУпАП в частині позбавлення права керування транспортними засобами є безальтернативною.
Відповідно до положень ст.40-1, ч.5 ст.283КУпАП та п.5 ч.2 ст.4Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід стягнути судовий збір в розмірі 420,40 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 23, 130 ч.1, 251, 252, 283-285, 287-294 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закон України «Про судовий збір» суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 (чотириста двадцять грн. сорок коп.) грн.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Строк звернення постанови для виконання - три місяці з моменту її винесення, якщо інше не встановлено КУпАП та іншими законами України.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду М.М. Крегул