Справа № 523/3885/16-ц
Провадження №6/523/211/20
"04" травня 2020 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Сувертак І. В.,
при секретарі - Кругліков О. О.
розглянув в відкритому судовому засіданні в місті Одесі
заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України, що покладені на нього ухвалою суду від 23 березня 2016 року за №523/3885/16-ц за поданням державного виконавця про заборону виїзду за межі України,-
ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаною заявою, у якій просить суд скасувати тимчасове обмеження його у праві виїзду за межі України, застосоване щодо нього ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 23 березня 2016 року за №523/3885/16-ц, за поданням державного виконавця про заборону виїзду за межі України.
В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 23 березня 2016 року у справі №523/3885/16-ц його було тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань за рішенням суду (судовим наказом) №523/11255/14-ц, до повного погашення заборгованості. Заявник вважає, що підстави для подальшого тимчасового обмеження його у праві виїзду за межі України відпали, оскільки виконавче провадження завершено, тому станом на теперішній час відсутні підстави для обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, а тому просить його клопотання задовольнити.
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про розгляд заяви повідомлявся належним чином, причин неявки суду не сповістив та з заявою про відкладення розгляду справи до суду не звертався.
Інші заінтересовані особи в судове засідання не прибули та суд вважає за можливе розглянути зазначену справу за їх відсутності, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду зазначеної заяви.
Суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Згідно ч.6 ст.441 ЦПК України суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця.
Тобто, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути скасовано судом за вмотивованою заявою боржника.
В силу ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 8 статті 19 Закону України «Про державну прикордонну службу України» встановлено, що на Державну прикордонну службу відповідно до визначених законом завдань покладається, зокрема, запобігання та недопущення виїзду з України або вїзду в Україну осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється вїзду в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі, згідно з дорученням правоохоронних органів.
Крім інших, покладених на органи державної прикордонної служби України завдань, вони також мають право, зокрема, зясовувати підстави в'їзду в Україну або виїзду з України, не пропускати через державний кордон України осіб без дійсних документів під час одержання зазначених документів, осіб, яким Державною прикордонною службою України за порушення законодавства з прикордонних питань та про правовий статус іноземців чи за мотивованим письмовим рішенням суду та правоохоронних органів не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України.
Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до п.2 ст.6 вищевказаного Закону підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон є наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
Протоколом № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, який ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., у статті 2 передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Судом встановлено, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 23 березня 2016 року у справі №523/3885/16-ц його було тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань за рішенням суду (судовим наказом) №523/11255/14-ц.
Згідно відповіді начальника Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Галата Д. В. від 26 лютого 2020 року, встановлено, що виконавче провадження ВП №48051517 було звершено.
Матеріали справи не містять доказів того, що боржник ОСОБА_1 ухилявся чи ухиляється від виконання зобов'язань, що покладені на нього рішенням суду. Сам факт наявності заборгованості не є підставою для подальшого обмеження його у праві виїзду за кордон.
Оскільки необхідність обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України відпала, тому суд дане обмеження скасовує.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно ст. 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.33 Конституції України, ст. 441 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну», суд,-
Заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України, що покладені на нього ухвалою суду від 23 березня 2016 року за №523/3885/16-ц за поданням державного виконавця про заборону виїзду за межі України - задовольнити.
Скасувати тимчасову заборону у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , накладену ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 23 березня 2016 року в межах цивільної справи №523/3885/16-ц.
Копію ухвали направити для виконання до Державної прикордонної служби України та Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) до відома.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Суддя