Справа № 523/8515/20
Провадження №2-зз/523/48/20
"09" червня 2020 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Мурманова І.М., розглянувши заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 05.11.1998 року, -
ОСОБА_1 звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 05.11.1998 року. В обґрунтування вимог заявник зазначила, що вона є дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 . Однак, приватним нотаріусом Рубінчик Л.О. їй було повідомлено, що на квартиру спадкодавця накладено арешт ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 05.11.1998 року у справі № 2-2607/98. У зв'язку з неможливістю отримання прав на спадкове майно, вона змушена звернутись до суду з даною заявою.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Вивчивши матеріали поданої заяви на предмет дотримання заявником цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною заявою до суду, довідку архіваріуса Суворовського районного суду м. Одеси, копію ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 05.11.1998 року, суддя дійшов наступних висновків.
Згідно положень ч. 1, 2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Як вбачається із змісту поданої заяви, заявниця просить суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 05.11.1998 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної події.
Судом також досліджено копію ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 19.11.1998 року (справа № 2-2607/98) відповідно до якої провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди закрито за заявою позивача по справі.
Відповідно до ч. 1ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Відповідно до абзацу 4 п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу (ч. 3 ст. 154 ЦПК України). При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору (ч. 4 ст. 154 ЦПК України). Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (стаття 60 Закону про виконавче провадження).
Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Суд роз'яснює заявнику, що у відповідності до ч.1 ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч.1 ст.48 ЦПК України).
Суд звертає увагу, що сторонами в цивільній справі № 2-2607/98 були: позивач - ОСОБА_3 , відповідач - ОСОБА_2 .
Отже, заявник - ОСОБА_1 , не була учасником цивільної справи № 2-2607/98, оскільки не приймала участі під час розгляду вказаної справи ні в якості позивача, відповідача або третьої особи, тому вона позбавлена права на звернення до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 05 листопада 1998 року, в порядку ст. 158 ЦПК України.
З огляду на те, що ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову в порядку ст. 158 ЦПК України в межах цивільної справи, в якій не приймала участі по справі як сторона або третя особа, у зв'язку з чим вона позбавлена права на звернення до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих під час розгляду цивільної справи № 2-2607/1998 (ухвала суду від 05 листопада 1998 року), суддя вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що заявник не позбавлений права пред'явити відповідний позов про звільнення майна з-під арешту, якщо вважає, що вжитим заходом забезпечення позову порушуються його права власника.
Керуючись ст. 10, 42, 48, 149, 158, 185, 258-261, 353 ЦПК України, п.п. 15.5 п.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суддя -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 05.11.1998 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя: