Справа № 513/1228/19
Провадження № 2/513/55/20
Саратський районний суд Одеської області
15 червня 2020 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді Бучацької А.І., за участю: секретаря судового засідання Фабрикатор Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Сарата цивільну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, нанесених державі,
22 листопада 2019 року командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 від імені позивача Військової частини НОМЕР_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 суму у розмірі 33828 гривень 87 копійок.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що відповідно до наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 292 від 13.09.2015 року солдат ОСОБА_1 з 13.09.2016 року був зарахований до списків особового складу частини за штат 2 гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи, в розпорядження командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 .
Наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 (по стройовій частині) №318 від 23.09.2019 року відповідача було звільнено у запас відповідно до п.п. «є» ч.6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі).
Відповідно до картки № 674 обліку майна особистого користування акт №88/419 солдата ОСОБА_1 на день звільнення становить: кашкет польовий, шапка феска, рукавички бавовняні, костюм польовий п/в, куртка утеплена польова, штани утеплені польові, фуфайка з короткими рукавами, труси, білизна натільна, білизна тепла, шкарпетки літні бавовняні, шкарпетки зимові н/б, черевики з в/берцями «Б», черевики в/берцями «А», фляга з чохлом, спальний мішок, чоботи гумові, казанок алюмінієвий, бронежилет, шолом кевлар.
Згідно із довідкою №14 про вартість речового майна, за неповне використання якого утримуються кошти при звільненні солдата ОСОБА_1 , на підставі наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 №318 від 23.09.2016 року, відповідачем було отримано майно на загальну суму 34953 гривень 67 копійок. Проте, відповідно до зазначеної довідки, відповідачем було відшкодовано майно на загальну суму 1124 гривні 80 копійок.
Загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача складає 33828 гривень 87 копійок.
Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав, просив його задовольнити, надав згоду на заочний розгляд справи (а.с. 59).
Відповідачу ОСОБА_1 , судові виклики надсилались за адресою місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, однак повертались з відміткою, що він за вказаною адресою не проживає (а.с. 28, 35, 60). Окрім того, за правилами ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади (а.с. 56).
За положеннями ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до частини 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Частинами 1, 2 ст.281 ЦПК України встановлено, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Представник позивача надав письмову згоду на заочний розгляд справи.
Враховуючи вищевказані обставини та норми закону, суд дійшов висновку про наявність умов для заочного розгляду даної справи та ухвалив заочне рішення.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Судом встановлено, що наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 13 вересня 2015 року №292 ОСОБА_1 був зарахований до списків особового складу в штат 2 гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи в розпорядження командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 (а.с.7).
Наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 318 від 23 вересня 2019 року відповідача було звільнено у запас відповідно до п.п. «є» ч.6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі). З 23 вересня 2016 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.7)
Відповідно до картки № НОМЕР_3 облік майна особистого користування за актом № 88/419 солдата ОСОБА_1 на день звільнення становить: кашкет польовий, шапка феска, рукавички бавовняні, костюм польовий п/в, куртка утеплена польова, штани утеплені польові, фуфайка з короткими рукавами, труси, білизна натільна, білизна тепла, шкарпетки літні бавовняні, шкарпетки зимові н/б, черевики з в/берцями «Б», черевики в/берцями «А», фляга з чохлом, спальний мішок, чоботи гумові, казанок алюмінієвий, бронежилет, шолом кевлар (а.с. 11, 11 об).
Згідно із довідкою №14 про вартість речового майна, за неповне використання якого утримуються кошти при звільненні солдата ОСОБА_1 , на підставі наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 №318 від 23.09.2016 року, відповідачем було отримано майно на загальну суму 34953 гривень 67 копійок. Відповідно до зазначеної довідки, відповідачем було відшкодовано майно на загальну суму 1124 гривні 80 копійок. Залишок невідшкодованого майна становить 33828, 87 гривень (а.с.10).
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Силах України» від 21.09.1999 № 1075-XIV передбачено, що військове майно є державною власністю.
Постановою Верховної Ради України «Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі» 23.06.95р. № 243/95-ВР закріплено, що відповідно до Конституції України та інших актів законодавства України військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані зобов'язані бережливо ставитися до довірених їм озброєння, техніки та іншого військового майна, вживати заходів до запобігання шкоди.
Пунктом 2 вищезазначеної постанови визначено, військове майно - це державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливо-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти.
Пунктами 3, 32 Постанови Кабінету Міністрів України № 1444 від 28.10.2004 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час» передбачено, що речове майно за цільовим призначенням поділяється на майно поточного забезпечення, майно фонду зборів і майно непорушних запасів, а за використанням - на майно особистого користування та інвентарне майно. До інвентарного майна належать теплі та постільні речі, табірні та спеціальні намети, спеціальний одяг і льотно-тепхнічне обмундирування, засоби індивідуального захисту, санітарно-господарське майно, спортивний інвентар та музичні інструменти. Інвентарне майно видається тільки у тимчасове користування (експлуатацію).
Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України - особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Солдат ОСОБА_1 звільнено у запас відповідно до п.п. «є» ч.6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі).
Аналізуючи викладені докази в їх сукупності, суд вважає доведеними та обґрунтованими вимоги позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 2007 гривень (а.с. 1).
Керуючись ст. 12 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», ст. ст. 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 3-13, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-281, 354 ЦПК України, суд
позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь Військової частини НОМЕР_1 (р/р НОМЕР_5 ; банк одержувача: Держказначейська служба України м. Київ; код ЄДРПОУ - 07880837; МФО - 820172; одержувач - військова частина НОМЕР_1 ) суму у розмірі 33828 (тридцять три тисячі вісімсот двадцять вісім) гривень 87 (вісімдесят сім) копійок, та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2007 (дві тисячі сім) гривень, а всього 35835 (тридцять п'ять тисяч вісімсот тридцять п'ять) гривень 87 (вісімдесят сім) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто Саратським районним судом за заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, але не пізніше закінчення строку карантину.
Заочне рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саратський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів після отримання копії рішення, а відповідачем - протягом тридцяти з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А. І. Бучацька