справа № 243/13789/19
провадження № 2/243/483/2020
10 червня 2020 року Слов?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.
За участю:
секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 7 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за
позовною заявою ОСОБА_2
до
відповідача Дочірнього підприємства Донецький Облавтодор Відкритого акціонерного товариства “Державна Акціонерна Компанія “Автомобільні Дороги України”
за участю третіх осіб: Слов'янського об'єднаного міського військового комісаріату;
Директора філії “Автодор № 8” Дочірнього підприємства “Донецький Облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна Акціонерна Компанія “Автомобільні Дороги України” - Жильцова Дмитра Олександровича
вимоги позивача: про визнання дій незаконними, скасування наказу про звільнення, про поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1. 28.11.2019 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до філії «Автодор № 8» Дочірнього Підприємства «Донецькій Облавтодор» ВАТ «Державна Акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з позовом про визнання дій незаконними, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що наказом начальника філії «Автодор № 8» він був прийнятий на роботу до Дочірнього Підприємства «Донецькій Облавтодор» на посаду дорожнього робітника, де і працював до 31.10.2019 року.
Згідно припису Міністерства оборони України, виданого Слов'янським об'єднаним міським військовим комісаріатом йому було запропоновано 29 жовтня 2019 року прибути до Військової частини № НОМЕР_1 для прийняття рішення щодо укладання контракту на проходження військової служби у ЗСУ. Строк прибуття було встановлено - 30.10.2019 року.
28.10.2019 року по телефону він повідомив працівника відділу кадрів про необхідність прибуття до військової частини та подальшого проходження службу у лавах ЗСУ. 28.10.2019 року також засобами пошти направлено відповідне повідомлення до філії «Автодор № 8», у якому повідомив про свій намір проходити службу та просив під час проходження ним служби враховувати вимоги ч. 2 ст. 21 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та ст. 119 КЗпП України.
29.10.2019 року він прибув до відділу кадрів філії «Автодор №8» та надав копію припису. Йому працівник відділу кадрів запропонувала скласти заяву про звільнення за власним бажанням, але він відмовився, на що йому пригрозили звільнити його «задніми числами».
31.10.2019 року засобами поштового зв'язку він отримав повідомлення начальника філії «Автодор № 8» від 29.10.2019 року № 613-вих «Про необхідність отримати трудову книжку» Фактично з цього повідомлення він і дізнався про існування наказу про звільнення з посади 25.10.2019 року.
Згідно з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 31.10.2019 року № 258 його прийнято на військову службу за контрактом 29.10.2019 року.
Вважає своє звільнення незаконним з наступних підстав.
Відповідачем порушена ст. 119 КЗпП України, а саме на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
Також відповідачем в порушення ст. 47 КЗпП України не проведено з ним розрахунок та не видана трудова книжка в день звільнення. 29.10.2019 року на його особистий рахунок надійшли грошові кошти. Однак він вважає, що це заробітна плата за жовтень 2019 року, а повний розрахунок з ним не проведено. Трудова книжка так не була видана у день звільнення. Днем звільнення вважається останній день роботи, тобто відповідно до повідомлення днем його звільнення є 25.10.2019 року. Таким чином, саме 25.10.2019 року відповідач повинен був видати трудову книжку, але в порушення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 року № 58 трудова книжка не була видана, а з наказом про звільнення його взагалі ніхто не ознайомив. 25.10.2019 року він був на роботі, але відповідач не надав йому наказ про звільнення, не провів з ним розрахунок та не вручив трудову книжку. Повідомлення про необхідність отримати трудову книжку було направлене йому лише 29.10.2019 року, тому вважає, що він був звільнений «заднім числом».
04.11.2019 року він звернувся до відповідача з письмовим зверненням, яке було продубльовано не електронну адресу. Згідно відповіді начальника філії «Автодор №8» від 15.11.2019 року йому було відмовлено у видачі трудової книжки, а про наказ про звільнення взагалі нічого не було зазначено.
Таким чином приходить до висновку про порушення його прав та просить:
?визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення його з роботи;
?поновити на посаді робітника філії «Автодор №8» з 26.10.2019 року.
?Стягнути з філії «Автодор №8» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу по день винесення рішення.
2. 30.01.2019 року надав суду уточнені позовну заяву, у якій зазначив належного відповідача - Дочірнє Підприємство «Донецькій Облавтодор» ВАТ «Державна Акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», обґрунтування позову та вимоги залишені без змін (а.с. 63-67).
3. 05.02.2020 року відповідачем Дочірнім Підприємством «Донецькій Облавтодор» ВАТ «Державна Акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до суду подано відзив, у якому відповідач зазначив, що він позов не визнає у повному обсязі, зазначивши, що дійсно позивач був прийнятий на роботу відповідним наказом дорожнім робітником 3 розряду на період проведення дорожніх ремонтно-будівельних робіт, тобто у зв'язку із специфікою виконання проведення дорожніх ремонтних робіт, з позивачем був укладений строковий договір. У зв'язку із зменшенням обсягів проведення дорожніх ремонтно-будівельних робіт та несприятливими погодними умовами для виконання робіт філією «Автодор № 8» Дочірнього Підприємства «Донецькій Облавтодор» ВАТ «Державна Акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», було прийнято рішення про звільнення дорожніх робітників прийнятим за строковим трудовим договором, в тому числі і позивача наказом № 129-ВК від 24.10.2019 року на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України. В свою чергу позивач від підпису про ознайомлення з наказом про звільнення відмовився, про що був складений відповідний акт.
Вважає, що відповідачем не порушено право позивача, оскільки звільнення позивача як робітника, прийнятого на певний строк не передбачає складання заяви про звільнення, тому його ніхто не спонукав до складання такої заяви.
Будь-яких даних про наміри позивача про проходження служби у лавах ВСУ від ОСОБА_2 не надходило, тому посилання його на порушення ст. 118 КЗпП України та ч. 2 ст. 21 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» є безпідставним.
Порядок при звільнення позивача порушений не був. Трудова книжка на теперішний час знаходиться у відповідача і він неодноразово надсилав на адресу позивача та пропонував останньому отримати трудову книжку, однак ОСОБА_2 такого бажання не виявив.
Просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (а.с. 103-106).
3. Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. В обґрунтування вимог навів доводи аналогічні доводам викладеним в позовній заяві. В наступні судові засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.
4. Представник відповідача Дочірнього підприємства «Донецький облавтодор» - Муравєй Ю.М., що діє на підставі довіреності від 01 серпня 2019 року (а.с. 33) та 08.01.2020 року (а.с. 46) у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
5. Представник третьої особи - Ільєнко В.О., що діє на підставі довіреності від 03.01.2020 року (а.с. 53) до суду не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
6. Третя особа - Директор філії “Автодор № 8” Дочірнього підприємства “Донецький Облавтодор” ВАТ “Державна Акціонерна Компанія “Автомобільні Дороги України” Жильцов Д.О. до судового засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
7. Ухвалою судді від 03 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 29).
8. Ухвалою суду від 25 січня 2020 року (а.с. 58):
- замінено відповідача філії “Автодор № 8” Дочірнього підприємства “Донецький Облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна Акціонерна Компанія “Автомобільні Дороги України” на належного відповідача Дочірнє підприємство Донецький Облавтодор. Відкритого акціонерного товариства “Державна Акціонерна Компанія “Автомобільні Дороги України”;
- залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача директора філії “Автодор № 8” Дочірнього підприємства “Донецький Облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна Акціонерна Компанія “Автомобільні Дороги України” Жильцова Дмитра Олександровича.
III. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
9. Наказом № 124 - ВК від 05.09.2019 року позивач прийнятий тимчасово на період ремонтно-будівельних робіт дорожнім робітником 3 розряду з 06.09.2019 року з оплатою праці почасово-преміальною 32,56 грн. за годину (а.с. 96).
10. 24 жовтня 2019 року було видано наказ за № 118, у зв'язку із значним скороченням обсягу робіт з метою раціонального використання фонду оплати праці, передбаченого на утримання Філії «Автодор №8» (а.с. 97), щодо:
- звільнення тимчасових дорожніх робітників, в зв'язку з відсутністю дорожніх ремонтно-будівельних робіт призначених до даної категорії працівників;
- інспектору з кадрів підготувати проекти наказів про звільнення працівників прийнятих на період дорожніх ремонтно-будівельних робіт.
11. Наказом № 129-ВК від 24.10.2019 року про звільнення ОСОБА_2 дорожнього робітника 3 р. 25.10.2019 року у зв'язку з закінченням періоду дорожніх ремонтно-будівельних робіт п. 2 ст. 36 КЗпП України. Бухгалтерії виплатити:
- компенсацію за невикористану щорічну відпустку за період роботи з 06.09.2019 року 25.10.2019 року в кількості 4 календарних днів;
- виплату вихідної допомоги в розмірі 3 денного середнього заробітку (а.с. 98).
12. З Акту від 25.10.2019 року про відмову ОСОБА_2 від підпису про ознайомлення з Наказом про звільнення вбачається, що інспектором з кадрів ОСОБА_3 , в присутності начальника філії “Автодор №8” ОСОБА_4 , головного інженера ОСОБА_5 та тракториста 4 розряду ОСОБА_6 , запропоновано ОСОБА_2 ознайомитися з наказом № 128-ВК від 25.10.2019 року про звільнення та засвідчити факт ознайомлення своїм підписом. На цю пропозицію ОСОБА_2 відповів відмовою (а.с. 99).
13. З довідки нарахувань та виплат ОСОБА_2 вбачається, що позивачу виплачена 29.10.2019 року:
- за вересень 2019 року: нараховано (погодинно, премія, роз'їзді) у сумі 6 865 грн. 93 коп., видано - 5 527 грн. 07 коп.;
- за жовтень 2019 року: нараховано (погодинно, компенсація, вихідна допомога при звільнення, роз'їзді) у сумі 6 810 грн. 81 коп., видано - 5 482 грн. 71 коп.
Компенсація за несвоєчасно виплачену зарплату за один день становить 316 грн. 95 коп. (а.с. 100).
14. 29.10.2019 року за № 613 за підписом начальника філії «Автодор № 8» на адресу позивача направлено повідомлення про отримання трудової книжки, яке було отримано ним 31.10.2019 року (а.с. 14 - 14 оборот).
15. 28.10.2019 року позивачем направлено на адресу відповідача лист, що був отриманий 30.10.2019 року (а.с. 11 - 11 оборот), з якого слідує наступне.
Згідно припису Міністерства оборони України йому запропоновано 29 жовтня 2019 року вибути до Військової частини НОМЕР_1 для остаточного вивчення та прийняття рішення щодо укладення контракту на проходження військової служби у Збройних Силах України.
Строк прибуття до В/ч НОМЕР_1 - 30 жовтня 2019 року.
Під час проходження ним військової служби за контрактом, просить врахувати вимоги частини 2 ст. 21 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” та ст. 119 Кодексу Законів про Працю України в яких зазначено, що за працівниками, прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
16. Відповідно до припису Слов'янського об'єднаного військового комісаріату (а.с. 15), пропонується ОСОБА_2 29 жовтня 2019 року вибути до військової частини НОМЕР_1 для остаточного вивчення та прийняття рішення щодо укладення контракту на проходження військової служби. Строк прибуття - 30 жовтня 2019 року.
IV. Оцінка суду.
17. Згідно з ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
18. Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
19. Статтею 23 КЗпП України встановлено, що трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Строковий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на визначений термін з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника, та в інших випадках, передбачених законодавством.
Підставою для укладання строкового трудового договору на вимогу працівника є його заява про прийняття на роботу, в якій вказуються обставини про причини, зо спонукають працівника найматися на роботу за строковим трудовим договором, а також строк, протягом якого він працюватиме.
20. Як вбачається з заяви ОСОБА_2 , останній 06.09.2019 року звернувся з заявою до відповідача про прийняття його тимчасово на період ремонтно-будівельних дорожніх робіт дорожнім робітником 3 розряду (а.с. 95).
21. При укладанні трудового договору на невизначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатися як конкретним терміном, так і часом настання певної події, в том числі і виконанням певного обсягу робіт.
22. Строк, на який працівник приймається на роботу, обов'язково має бути вказаний у наказі про прийняття на роботу, інакше буде вважатися, що працівник прийнятий на роботу за безстроковим трудовим договором.
23. Таким чином, порядок оформлення трудових відносин за строковим трудовим договором такий же, як і за безстроковим. Але при цьому факт укладання трудового договору на певний строк чи на час виконання певної роботи повинен бути відображений як у заяві працівника про прийняття на роботу, так і в наказі чи розпорядженні роботодавця, яким оформляється цей трудовий договір.
24. Аналогічний висновок зроблений у Постанові Верховного Суду України № 6-254цс17 від 13.09.2017 року.
25. Як вбачається з Наказу № 124 - ВК від 05.09.2019 року позивач прийнятий тимчасово на період ремонтно-будівельних робіт дорожнім робітником 3 розряду з 06.09.2019 року з оплатою праці почасово-преміальною 32,56 грн. за годину, тобто в наказі відповідачем зазначений характер тимчасової роботи, позивач погоджувався з ним та приступив до виконання робіт.
26. Посилання позивача на ту обставину, що він не складав заяву про звільнення, а у нього вимагали працівники Філії «Автодор № 8» написати заяву про звільнення за власним бажанням - є неспроможними, у зв'язку з наступним.
27. За п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП трудовий договір може бути припинений у разі закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їхнього припинення.
28. Припинення трудового договору по закінченні строку не потребує заяви чи якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він вже виразив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. Одночасно він виразив і волю на припинення такого трудового договору по закінченні строку, на який він був укладений.
29. Таким чином, строкові трудові договори підлягають припиненню після закінчення їх строку, навіть якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи неробочий день. Роботодавець повинен не пізніше ніж в останній день роботи працівника за строковим трудовим договором видати наказ про його звільнення на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП у зв'язку із закінчення строку договору.
30. Як вбачається з встановленого в судовому засіданні, 04.02.2019 року між службою автомобільних доріг в Донецькій області та ДП «Донецькій облавтодор» ВАТ «Державна акціонарна компанія «Автомобільні дороги України» було укладено договір про закупівлю послуг з експлуатації утримання, предметом якого є послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного призначення в Донецькій області згідно з технічним завданням за рахунок бюджетних коштів та в обумовлений цим договором термін. Замовник зобов'язується прийняти надані із цим договором та чинним законодавством України належним чином надані послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх по мірі надходження коштів, передбачених на ці цілі.
Відповідно до Плану-завдання на жовтень 2019 року до договору від 04.02.2019 року на виконання робіт з поточного ремонту та експлуатації утримання автодоріг загального користування у Донецькій області (за рахунок коштів Державного бюджету) виділено було 13 925, 9 тис. грн.
Разом з тим, з Плану-завдання на жовтень 2019 року до договору від 04.02.2019 року № 2-4 та договору від 09.09.2019 року на виконання робіт з поточного ремонту та експлуатації утримання автодоріг загального користування у Донецькій області (за рахунок коштів Державного бюджету) виділено було 9 354,1 тис. грн., тобто фактично зменшився обсяг коштів і відповідно робіт.
31. Крім того, як вбачається з договору про закупівлю послуг з експлуатаційного утримання від 02.01.2019 року між Департаментом розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації та ДП «Донецький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», предметом якого, є «послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення в Донецькій області» визначена мережа автомобільних доріг загального користування місцевого значення в Донецькій області, які знаходяться на території, на якій здійснюють свої повноваження органи державної влади з урахуванням розпорядження КМУ № 1085 від 07.11.2014 року (із змінами).
Згідно листа № 1940/0/110/19 від 30.09.2019 року директора департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації на адресу директора ДП «Донецький облавтодор» вбачається, що надсилається план-завдання на жовтень 2019 року на виконання робіт поточного (дрібного) ремонту та експлуатаційного утримання автодоріг загального користування місцевого значення у Донецькій області на суму 34 444, 2 тис. грн.
Разом з тим, Листом № 2198/0/110-19 ВІД 01.11.2019 року директора департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації на адресу директора ДП «Донецький облавтодор» надсилається план-завдання на листопад 2019 року на виконання робіт поточного (дрібного) ремонту та експлуатаційного утримання автодоріг загального користування місцевого значення у Донецькій області на суму 31 946, 0 тис. грн.
32. Зі службової записки головного інженера ОСОБА_5 вбачається, що виходячи з річного плану-завдання, зведених Департаментом розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної та службою автомобільних доріг України, обсяг робіт на кінець року значно зменшився, а також зі зміною погодних умов виконання робіт по поточному (дрібному) ремонту з додержанням вимог ДСТУ-ИБ В-32-5:2016 не можливо. У зв'язку з цим працівники, що виконують зазначені роботи не мають обсягів робіт, тому ставиться питання щодо працівників, зайнятих на даних роботах.
33. Таким чином, з наданих та досліджених документів вбачається скорочення обсягу фінансування, фонду оплаті праці і як наслідок відсутністю виконання обсягів дорожніх робіт, тому суд вважає, що наказ № 118 від 24.10.2019 року про звільнення тимчасових дорожніх робітників, у зв'язку з відсутністю ремонтно-будівельних робіт є обґрунтованим, викликаним об'єктивними причинами і відповідно наказ за № 129-ВЕ від 24.10.2019 року про звільнення ОСОБА_2 - є законним та підстави для його скасування відсутні.
34. Доводи позивача про те, що він працював та виконував роботу 25 та 26.10.2019 року, суд не приймає, оскільки позивачем не надано будь-яких документів, або інших доказів на підтвердження зазначеного факту.
35. Аналізуючи вищевикладені обставини та надані на їх підтвердження докази, суд приходить до висновку, що позивач був звільнений відповідно до норм КЗпП України, будь-яких порушень при звільнені судом не встановлено, тому посилання позивача на ту обставину, що відповідачем повинні бути застосовані норми ст. 119 КЗпП України та Законів України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", відповідно до яких надаються гарантії та пільги робітникам, до позивача застосовані бути не можуть.
36. Вирішуючи питання стосовно порушення відповідачем ст. 47 КЗпП України, а саме, що з позивачем не проведено розрахунок та не видана трудова книжка в день звільнення, суд виходить з наступного.
37. Відповідно до Довідки № 717 від 11.12.2019 року, наданої Філією «Автодор № 8» за підписом начальника та головного бухгалтера, позивачу ОСОБА_2 були нараховані та виплачені 29.10.2019 року наступні суми: за вересень 2019 року 5 527 грн.07 коп. та за жовтень 2019 року 5 482 грн. 71 коп. (а.с. 100). Таким чином, з позивачем був проведений розрахунок 29.10.2019 року, тоді як звільнений він був 25.10.2019 року. Позивач ОСОБА_2 не заперечує факту отримання зазначених сум.
38. Разом з тим, позивач не ставить питання про стягнення з відповідача середній заробіток за час затримки заробітної плати, відповідно до ст. 117 КЗпП України, а лише звертається з позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в порядку ст. 235 КЗпП України.
39. Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
40. Суд, виходячи з даних вимог закону, зокрема, вивчивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами вимоги та заперечення, документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
41. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки позивач ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору, в позові йому відмовлено, то на підставі частин 6 та 7 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне компенсувати витрати по сплаті судового збору за рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 12-14, 18, 81, 82, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 21, 23, 36, 47 КЗпПУ, Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства Донецький Облавтодор Відкритого акціонерного товариства “Державна Акціонерна Компанія “Автомобільні Дороги України”, за участю третіх осіб: Слов'янського об'єднаного міського військового комісаріату, Директора філії “Автодор № 8” Дочірнього підприємства “Донецький Облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна Акціонерна Компанія “Автомобільні Дороги України” - Жильцова Дмитра Олександровича, про визнання дій незаконними, скасування наказу про звільнення, про поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - відмовити, у зв'язку з відсутністю підстав.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або в порядку п.15.5 Перехідних Положень ЦПК України. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також …, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст рішення складено 11.06.2020 року.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко