Справа №242/1080/20
Провадження №2/242/753/20
03 червня 2020 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Черкова В.Г., розглянувши в приміщенні Селидівського міського суду Донецької області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення аліментів на непрацездатних батьків,-
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому вказала що відповідачі є її дітьми. Вона отримує невелику пенсію, також, має на утриманні чоловіка, який не отримує державну соціальну допомогу та не працює. Вони з чоловіком хворіють та вимушені витрачати кошти на ліки, що ставить їх у скрутне матеріальне становище. Діти добровільно матеріальної допомоги на її утримання не надає. Просила стягнути з відповідачів аліменти на її утримання у розмірі ј частки всіх видів заробітку платника аліментів.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 02.04.2020 року відкрито провадження по справі та розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами.
Відповідач ОСОБА_3 надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти її задоволення. Зазначив, що позивач на підтвердження заявлених вимог надає довідку, яка не підтверджує фактичний сукупний дохід батьків, відсутні відомості про наявність або відсутність державних пільг та інформація з приводу коштів на утримання автомобіля. Позивач надає епікріз денного стаціонару, але не додає документи на підтвердження витрат на лікування. Відсутні докази на підтвердження інвалідності чи непрацездатності, довідки МСЕК та інше. Доданий акт обстеження житла, але відсутні докази на підтвердження відновлення його за власний кошт. Також, рішенням суду відмовлено у задоволені позовних вимог батька - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на непрацездатних батьків, яким у задоволені позовних вимог було відмовлено. Батьки ухилялись від своїх батьківських обов'язків щодо своїх дітей. У 2002 р. на підставі наявності 3 дітей отримали квартиру, яку згодом продали та купили автомобіль. Батьки не цікавились і не цікавляться їх життям. Так, його житло також постраждало від обстрілів та він має на утриманні неповнолітнього сина, має скрутне матеріальне становище.
Відповідач ОСОБА_2 надала відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти її задоволення. Зазначила, що позивачка зовсім не володіє та не цікавиться життям своїх дітей та онуків та навмисно ставить себе в положення особи, яка отримує низький розмір пенсії та утримує працездатного чоловіка. Позивач не надає відомостей про фактичний сукупний доход батьків, субсидії та наявність або відсутність державних пільг, інформації з приводу коштів на утримання автомобіля. Позивач надає епікріз денного стаціонару, але не додає документи на підтвердження витрат на лікування. Відсутні докази на підтвердження інвалідності чи непрацездатності, довідки МСЕК та інше. Доданий акт обстеження житла, але відсутні докази на підтвердження відновлення його за власний кошт. Також, рішенням суду відмовлено у задоволені позовних вимог батька - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на непрацездатних батьків, яким у задоволені позовних вимог було відмовлено. Батьки ухилялись від своїх батьківських обов'язків щодо своїх дітей. У 2002 р. на підставі наявності 3 дітей отримали квартиру, яку згодом продали та купили автомобіль. Батьки не цікавились і не цікавляться їх життям. Позивач не надає доказів на підтвердження того, що добровільно їй не надається допомога.
Відповідач ОСОБА_4 надала відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти її задоволення. Зазначила, що позивачка зовсім не володіє та не цікавиться життям своїх дітей та онуків та навмисно ставить себе в положення особи, яка отримує низький розмір пенсії та утримує працездатного чоловіка. Позивач не надає відомостей про фактичний сукупний доход батьків, субсидії та наявність або відсутність державних пільг, інформації з приводу коштів на утримання автомобіля. Позивач надає епікріз денного стаціонару, але не додає документи на підтвердження витрат на лікування. Відсутні докази на підтвердження інвалідності чи непрацездатності, довідки МСЕК та інше. Доданий акт обстеження житла, але відсутні докази на підтвердження відновлення його за власний кошт. Також, рішенням суду відмовлено у задоволені позовних вимог батька - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на непрацездатних батьків, яким у задоволені позовних вимог було відмовлено. Батьки ухилялись від своїх батьківських обов'язків щодо своїх дітей. У 2002 р. на підставі наявності 3 дітей отримали квартиру, яку згодом продали та купили автомобіль. Батьки не цікавились і не цікавляться їх життям. Позивач не надає доказів на підтвердження того, що добровільно їй не надається допомога. Її будинок також остраждав від обстрілів, однак матері безкоштовно допомогли поновити житло, а вона вимушена жити на орендованій квартирі.
Суд, дослідивши матеріали справи, давши добутому правової оцінки, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач є матір'ю ОСОБА_3 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.3-7).
Як вбачається з довідки, розмір доходу ОСОБА_1 за період серпень 2019 р. - січень 2020 р. склав 9532,00 грн.
Надані довідку про перебування на лікуванні 23.02.2018 р. та Акт по попередньому обстеженню об'єктів, які постраждали внаслідок проведення бойових дій на території м.Авдіївка, за адресою: АДРЕСА_1
ОСОБА_3 має малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно Акту від 03.08.2016 р. за його місцем проживання - АДРЕСА_2 , було встановлено часткове руйнування житла внаслідок проведення бойових дій. Згідно відомостей Пенсійного фонду України, розмір доходів за 2017 р. склав 26700,00 грн., за 2018 р. - 15010,00 грн., за 2019 р. - 33600,00 грн.
Згідно наданих документів, ОСОБА_2 має малолітню доньку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 22.02.2017 р. перенесла операцію - лапаротомія, резекція правого яєчника.
Згідно Акту від 06.08.2019 р. за місцем проживання ОСОБА_4 - АДРЕСА_3 , було встановлено часткове руйнування житла внаслідок проведення бойових дій.
Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.. 77 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно д о ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до ст..89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам вцілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст.202 СК України передбачено, що повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Відповідно до ст.204 СК України дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків.
Згідно ст.205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
Таким чином, відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України право на утримання виникає за умови, якщо батьки: є непрацездатними; потребують матеріальної допомоги (тобто батьки не мають можливості забезпечити своє гідне існування у зв'язку з відсутністю пенсії чи її низького розміру). Непрацездатним вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи.
Тлумачення ст.202 СК України свідчить, що обов'язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька; 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі.
Зобов'язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов'язок повнолітніх дітей не пов'язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.
При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі. При цьому, отримання матір'ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчать, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.
Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків.
До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо.
Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання. Стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримання сторонньої матеріальної допомоги.
Відповідно до ст..4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Доказів на підтвердження відсутності майна, що може приносити дохід, та необхідності отримання сторонньої допомоги суду не надано. Так, позивач зазначає, що хворіє, має витрати на лікування, має на утриманні чоловіка, проте, належних та допустимих доказів з приводу цього суду не надає. Також, позивач не надає доказів на підтвердження матеріального стану відповідачів та того, що вони мають змогу надавати допомогу, а з матеріалів справи вбачається скрутне становище відповідачів, що позбавляє їх можливості надавати матеріальну допомогу на утримання батьків.
З огляду на викладене, оцінивши наявні докази в їх сукупності, враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище як позивача, так і відповідачів, та інші обставини, що мають істотне значення, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог.
Керуючись ст.ст.12,13,81,141,200,258,259,263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , про стягнення аліментів на непрацездатних батьків - відмовити.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після її функціонування, безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 03.06.2020 р.
Суддя В.Г.Черков