Справа № 522/8/20
Провадження № 2/522/1/19
04 червня 2020 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси, у складі :
головуючого - судді Науменко А.В.
за участю секретаря - Полегеньком В.С.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягненння середнього заробітку,
Позивач звернувся до суду із позовом до Комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягненння середнього заробітку, посилаючись на те, що позивач працював на посаді головного юрисконсульта юридичного відділу у Малиновському районі м. Одеси Комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі», з квітня 2019 року по 13.12.2019 року. Наказом директора комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі № 26-ОС від 13.12.2019 року позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за відсутність на робочому місці 19.11.2019 року протягом 4 годин (з 10-00 до 12-44 год. та з 13-47 до 15-03 год.) без поважних причин. Позивач вважає, що вказаний наказ № 26-ОС від 13.12.2019 року незаконним і таким, що винесений з особистих мотивів директора, оскільки позивач не вчиняв жодних дисциплінарних проступків, не порушував трудової дисципліни та належним чином і в повному об'ємі виконував всі свої посадові обов'язки, визначені Посадовою інструкцією. 19.11.2019 року з 10:00 до 12:44 та з 13:47 до 15:03 позивач перебував в судових засіданнях за викликом суду, про що було проінформовано директора установи.
Просить суд визнати незаконним та скасувати наказ директора комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі № 26-ОС від 13.12.2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного юрисконсульта юридичного відділу у Малиновському районі м. Одеси Комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі, поновити ОСОБА_1 на посади головного юрисконсульта юридичного відділу у Малиновському районі м. Одеси Комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі та зобов'язати Комунальну установу «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу зв період з 14 грудня 2019 року по час поновлення на роботі.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08 січня 2020 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.
03.02.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
В судове засідання позивач не зявився, 04.06.2020 року від позивача надішла заява про розгляд справи за його відсутністю.
Представник відповідач у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, про слухання справи був повідомлений належним чином. 04.06.2020 року до суду надійшли пояснення по справі.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в задоволені позову виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з КУ «Правова допомога» з 15.01.2013 року по 15.02.2019 року. З січня 2013 року ОСОБА_1 обіймав посаду начальника відділу у Малиновському районі м. Одеси КУ «Правова допомога».
15.02.2019 року перевиданий наказ №4-ОС на посаду юрисконсульта Приморського району.
28.02.2019 року ОСОБА_1 був призначений (перевиданням) на посаду головного юрисконсульта юридичного відділу у Малиновському районі м. Одеси КУ «Правова допомога» в порядку переведення з посади юрисконсульта юридичного відділу у Приморському районі м. Одеси КУ «Правова допомога», яку обіймав на період перебування у відпустці по догляду за дитиною основного працівника.
Згідно публічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування за 2019 рік позивач вказав місце роботи КУ "Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі", тип посади - посадова особа юридичної особи публічного права.
У 2016 році ОСОБА_1 отримав свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю (НОМЕР_1 видане Радою адвокатів Одеської області 16.03.2016), а з кінця 2018 року почав активно співпрацювати на платній основі саме як адвокат з Центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги (про що сам вказує у своїх поясненнях).
Для участі у судових засіданнях у якості адвоката (захисника) на підставі доручень Центру безоплатної вторинної правової допомоги він неодноразово, не узгоджуючи з керівництвом, без наявності законних підстав, залишав у робочий час свої робоче місце у КУ «Правова допомога», що підтверджується доповідними записками начальника юридичного відділу у Малиновському районі м. Одеси КУ «Правова допомога» ОСОБА_2 (колишнім безпосереднім керівником ОСОБА_1 ), судовими повістками та поясненнями ОСОБА_1 щодо своєї відсутності на робочому місці (копії доповідних записок та пояснень додаються).
Тобто фактично ОСОБА_1 , як посадова особа, залишав у робочий час основне місце роботи з метою прийняття участі у судових засіданнях за дорученнями Одеського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Факт відсутності на робочому місці без поважних причин ОСОБА_1 заперечував, мотивуючи тим, що, оскільки і у КУ «Правова допомога», і за дорученнями центрів з надання вторинної допомоги він працює на державу, то платити йому мають обидві організації, не зважаючи на те, що під час перебування у судах своїх посадових обов'язків головного юрисконсульта юридичного відділу у Малиновському районі м. Одеси КУ «Правова допомога» він не виконував.
Саме при таких обставинах до позивача застосовувалось дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
19.11.2019 року ОСОБА_1 покинув робоче місце о 10-00 годині та повернувся о 12-44 годин.
Вдруге в цей же день ОСОБА_1 покинув робоче місце о 13-47 год. та повернувся о 15-03 год.
Після цього ОСОБА_1 в своїх поясненнях щодо факту відсутності на робочому місці протягом дня 4 часа письмово пояснив, що був відсутній у зв'язку з викликом до суду його, як представника (захисника) за дорученням Центру БВПД та надав відповідні повістки.
Актами № 16 та № 17 від 19.11.2019 року було зафіксовано факти відсутності ОСОБА_1 на робочому місці 19.11.2019 року двічі: з 10-00 по 12-44 години та з 13-47 по 15-03 години.
П.п. 3.2.5 та п.п 2.3.25 Положення про юридичний департамент Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 03.02.2016 року № 248-VII визначено, що директор Департаменту координує роботу КП «Право» та комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» та погоджує призначення на посади та звільнення з посад керівників та службовців (працівників) юридичних служб, юрисконсультів виконавчих органів міської ради, комунальних підприємств, установ та організацій міської ради.
09.12.2019 року листом за № 160 директор КУ «Правова допомога» звернувся до Юридичного департаменту ОМР та 13.12.2019 року було отримано погодження на звільнення ОСОБА_1 - головного юрисконсульта юридичного відділу у Малиновському районі м. Одеси КУ «Правова допомога» (копія додається).
За цих обставин, наказом № 26-ОС від 13.12.2019 року, на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, пояснень ОСОБА_1 від 19.11.2019 року, актів про відсутність працівника на робочому місці № 16 та № 17 від 19.11.2019 року, доповідних начальника юридичного відділу у Малиновському районі м. Одеси ОСОБА_2 від 19.11.2019 року, враховуючи погодження Юридичного департаменту ОМР, ОСОБА_1 - головного юрисконсульта юридичного відділу у Малиновському районі м. Одеси КУ «Правова допомога» було звільнено з займаної посади за відсутність на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, п. 4 ст. 40 КЗпП України.
Щодо твердження ОСОБА_1 , що на протязі останніх шести років він сумлінно виконував свої обов'язки, що підтверджується відповідним подяками та преміями за сумлінне виконання роботи спростовує його ж твердження щодо якогось особистого негативного ставлення до нього з боку керівництва установи.
Протягом останнього року відношення позивача до роботи та його поведінка неодноразово розбирались на засіданнях трудового колективу, йому виносилось попередження, а наказом КУ «Правова допомога» № 18-ОС від 12.06.2019 року «Про дисциплінарне стягнення» (копія наказу додається) до нього було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Стверджуючи, що прийом громадян він здійснює лише з 10.00 до 17.00, а тому його відсутність на робочому місці у робочий час, встановлений відповідним наказом керівництва, нікому шкоди не заподіює, ОСОБА_1 визнає, що виконання наказів керівництва та дотримання правил трудової дисципліни вважає необов'язковим.
Також ОСОБА_1 наполягав на тому, що не вчиняв жодних дисціплінарних проступків, не порушував трудової дисципліни та належним чином и в повному обсязі виконував всі свої посадові обов'язки, визначені Посадовою інструкцією КУ «Правова допомога», при цьому сам же зазначає, що у робочий час за дорученням іншої організації знаходився у суді у якості адвоката, що до діяльності КУ «Правова допомога» та його посадових обов'язків посадової особи - головного юрисконсульта юридичного відділу КУ «Правова допомога» у Малиновському районі м. Одеси жодного відношення не має.
Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно з статтею 139 КЗпП України працівники зобов'язані:
-працювати чесно і сумлінно;
-своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу;
-додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці;
-дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
У разі невиконання трудових обов'язків, що визначаються статутами, положеннями або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовим колективом підприємств, установ, організацій, в тому числі за порушення режиму трудового часу, до працівника можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності, а також інші заходи впливу щодо забезпечення дисципліни праці - позбавлення працівника премії повністю чи частково, передбаченої системою оплати праці, винагороди за підсумками роботи за рік, одноразової винагороди за вислугу років тощо.
Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення як: догана; звільнення.
Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників КУ «Правова допомога», які є додатком до Колективного договору Установи визначено, що працівники установи зобов'язані працювати чесно і сумлінно, виконувати покладені на них обов'язки; додержуватись дисципліни праці; своєчасно і точно виконувати закони України, нормативно-правові акти Президента та Кабінету Міністрів України, інших органів державної виконавчої влади, Одеського міського голови, органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, наказів та інших розпорядчих документів директора Установи; не допускати дій і вчинків, що можуть зашкодити інтересам держави, місцевої громади чи негативно вплинути на репутацію працівника Установи; шанобливо ставитись до громадян та інших осіб, керівників і працівників Установи, дотримуватися високої культури спілкування (п. 3.1).
Пунктом 3.2 Правил трудового розпорядку Установи визначено, що коло обов'язків, які виконує кожний працівник за своєю посадою, визначається посадовими інструкціями, що затверджуються директором Установи.
Розділом 5 Правил трудового розпорядку Установи встановлено, що для працівників Установи встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - субота та неділя. Тривалість робочого часу працівників становить 40 годин на тиждень (п. 5.1 Правил).
Пунктом 5.2 Правил розпорядку встановлено час початку і закінчення роботи працівників та час перерви для відпочинку і харчування, а саме:
-з понеділка по четвер: початок роботи - о 9-30 год., закінчення роботи - о 18-15 год.;
-п'ятниця: початок роботи - о 9-30 год., закінчення роботи - о 17-00 год.;
-перерва: з 13-00 год. по 13-30 год.
Для виконання невідкладної та непередбаченої роботи працівники зобов'язані за розпорядженням керівництва з?являтися на роботу у вихідні, святкові та неробочі дні в порядку, передбаченому чинним законодавством. Робота у ці дні компенсується відповідно до статті 72 КЗпП України (п. 5.3 Правил).
Посадовою інструкцією головного юрисконсульта юридичного відділу у Малиновському районі м. Одеси КУ «Правова допомога» визначено, що головний юрисконсульт зобов'язаний дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку.
Пунктом 4.7 Порядку організації та проведення особистого прийому громадян в комунальній установі «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» працівникам КУ «Правова допомога» суворо забороняється:
- встановлювати будь-яку плату за надання правової допомоги, що включає - консультування, оформлення заяв, звернень, запитів, видачу особам витягів із законодавчої бази, інформаційних довідок, бланків та інших документів;
- надавати будь-які послуги, не пов'язані зі специфікою діяльності установи (вторинна правова допомога, у т.ч. адвокатські послуги; розроблення індивідуальних пакетів документів - статутів, положень тощо; копіювання не пов'язаних документів тощо)
- надавати правову допомогу від імені КУ «Правова допомога» за індивідуальним запрошенням приватних або юридичних осіб, без попереднього погодження з керівництвом установи.
Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Таким чином судом встановлено, що КУ «Правова допомога» правомірно було звільнено головного юрисконсульта юридичного відділу у Малиновському районі м. Одеси Гайсу Андрія Михайловича з займаної посади за відсутність на робочому місці 19.11.2019 року більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, п. 4 ст. 40 КЗпП України (наказ № 26-ОС від 13.12.2019 року).
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).
Суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про визнання незаконним та скасування наказу № 26-ОС від 13.12.2019 року про звільнення з посади, а також поновлення його на роботі та стягненння середнього заробітку є такими, що не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунальної установи «Спеціалізована установа з надання безоплатної первинної правової допомоги у м. Одесі» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягненння середнього заробітку - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлений 15.06.2020 року.
Суддя А.В.Науменко
04.06.20