16.01.2020
Справа № 522/9970/19
Провадження 1-кп/522/1894/19
16 січня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження №42018161010000591 від 19.12.2018 р., про повернення застави,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_3 ,
засудженого - ОСОБА_6 ,
заставодавця - ОСОБА_4 ,
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням в якому просить повернути заставодавцю ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), заставу, у розмірі 100 000 грн., що внесена за ОСОБА_6 , на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 10.01.2019 р. по справі №487/239/19, згідно квитанції №1-999К від 11.01.2019 р. на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області на р/р 37316051016294, код отримувача: 26299835, код банку отримувача: 820172, банк отримувача: Держказначейська служба України м.Київ.
В обґрунтування клопотання адвокат посилається на те, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебували матеріали кримінального провадження №42018161010000591 від 19.12.2018 р., за звинуваченням ОСОБА_6
12.11.2019 р. Приморським районним судом м. Одеси було ухвалено вирок, яким затверджено угоду про визнання винуватості.
Варто зазначити, що під час ухвалення даного вироку, судом не було вирішено питання щодо повернення застави у сумі 100 000 грн.
Так, під час досудового розслідування, слідчим суддею Заводського районного суду м.Миколаєва було прийнято ухвалу від 10.01.2019 р. по справі № 487/239/19, якою застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід - тримання під вартою з утриманням в СІЗО м.Миколаєва до 07.03.2019 р. включно. Визначено розмір застави, після внесення якої підозрюваний повинен бути звільнений з під варти, в сумі 100 000 (сто тисяч) грн.
11.01.2019 р. ОСОБА_4 було внесено заставу за ОСОБА_6 у сумі 100 000 (сто тисяч) грн., що підтверджується квитанцією № 1-999К.
Згідно ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Варто зазначити, що запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді застави закінчив свою дію, у зв'язку з чим, наявні всі підстави для повернення ОСОБА_4 застави у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн., внесеної за ОСОБА_6 .
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 , засуджений ОСОБА_6 , заставодавець ОСОБА_4 , клопотання підтримали та просили його задовольнити. При цьому, ОСОБА_4 не заперечувала проти звернення в дохід держави штрафу у розмірі 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн., як покарання накладеного на ОСОБА_6 вироком Приморського районного суду м. Одеси від 12.11.2019 р., за рахунок застави внесеної за ОСОБА_6 .
Прокурор зазначене клопотання залишив на розсуд суду.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання про повернення застави підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так встановлено, що в ході досудового розслідування зазначеного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 10.01.2019 р. по справі № 487/239/19, до ОСОБА_6 застосовано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави, після внесення якої підозрюваний повинен бути звільнений з під варти, в сумі 100 000 (сто тисяч) грн.
11.01.2019 р. ОСОБА_4 було внесено заставу за ОСОБА_6 у сумі 100 000 (сто тисяч) грн., що підтверджується квитанцією № 1-999К.
12.11.2019 р. вироком Приморського районного суду м. Одеси затверджено угоду від 07.06.2019 р. про визнання винуватості укладену між прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_6
ОСОБА_6 , визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 27 ч.2 ст.15 ч.1 ст. 369, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 368 КК України та відповідно до ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у вигляді штрафу у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн., з позбавленням права обіймати посади в органах Національної поліції України строком на 3 (три) роки.
Однак, питання щодо повернення застави заставодавцю вирішено не було.
Частинами 1-3 ст.182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Згідно ст.203 КПК ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку передбаченим цим Кодексом.
В судовому засіданні, ОСОБА_4 не заперечувала проти звернення в дохід держави штрафу у розмірі 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн., як покарання накладеного на ОСОБА_6 вироком Приморського районного суду м. Одеси від 12.11.2019 р., за рахунок застави внесеної за ОСОБА_6 .
Таким чином, оскільки покарання у вигляді штрафу у розмірі 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн. накладеного на ОСОБА_6 вироком Приморського районного суду м.Одеси від 12.11.2019 р., за згодою заставодавця ОСОБА_4 звертається в дохід держави за рахунок застави внесеної за ОСОБА_6 , згідно квитанції №1-999К від 11.01.2019 р. на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, залишок застави, що внесена за ОСОБА_6 , на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 10.01.2019р. по справі №487/239/19, підлягає поверненню ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст. 182, 376 КПК України, суд -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про повернення застави - задовольнити частково.
Покарання у вигляді штрафу у розмірі 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн. накладеного на ОСОБА_6 вироком Приморського районного суду м. Одеси від 12.11.2019 р., за згодою заставодавця ОСОБА_4 звернути в дохід держави за рахунок застави внесеної за ОСОБА_6 , згідно квитанції №1-999К від 11.01.2019 р. на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, повернути ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), залишок застави, що внесена за ОСОБА_6 , на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 10.01.2019 р. по справі №487/239/19, згідно квитанції №1-999К від 11.01.2019 р. на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області на р/р 37316051016294, код отримувача: 26299835, код банку отримувача: 820172, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: