Справа № 712/5058/20
Провадження №3/712/1939/20
15 червня 2020 року, суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Рябуха Ю.В., розглянувши матеріали справи відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого головою ФГ «АгроСтар», проживаючого: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ,
за ст.163-1 ч.1 КпАП України,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 19 від 14.02.2020р., ОСОБА_1 вчинив правопорушення : занижено податок на додану вартість за 3 квартал 2018 р. на суму 183380 грн .
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав клопотання про закриття адміністративної справи за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може грунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приймаючи певне рішення, орган влади, а особливо суд, повинен довести, що діє згідно з наведеним приписом. Такі доводи містяться в мотивувальній частині рішення.
Як вбачається зі змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП настає у разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Об'єктивна сторона правопорушень, передбачених даною статтею, є а) відсутність податкового обліку; б) порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Суддею встановлено, що ФГ «Аро Стар» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ( ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження від 02.06.2020). Тобто на даний час відсутній факт встановлення ухилення посадовими особами ФГ «Агро Стар» від сплати податків, тобто відсутня сама подія адміністративного правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення складений без відсутності ОСОБА_1 .
Враховуючи численну практику національних судів України та прецедентну практику ЄСПЛ, складання протоколу про адміністративне правопорушення без присутності особи, яка притягується до відповідальності, слід розцінювати як суттєве порушення прав такої особи на захист та грубе порушення процесуального законодавства.
Відповідно до пункту 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 817/149/17 та від 29.03.2018 у справі № 813/2758/16.
Статтею 61 Конституції України та практикою Європейського суду з прав людини регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників його податкової звітності та діями його контрагента та/або відповідних посадових осіб, а отже для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевказане, суддя вважає за необхідне провадження по справі закрити в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст. 163-1, п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України,
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. 163-1 ч.1 КпАП України закрити в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення постанови
Суддя Соснівського
районного суду м.Черкаси Ю.В. Рябуха