Справа № 711/2273/20
15 червня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання: - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси кримінальне провадження № 12020251010000164 від 13.01.2020 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Черкаси, громадянина України, українця, освіта середня, не працюючого, не одруженого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, учасником бойових дій, депутатом, інвалідом, учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України,
із участю в судовому розгляді:
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
12.01.2020 року близько 15 години 00 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за адресою: м.Черкаси, вул.Нарбутівська, 206, в ході конфлікту з ОСОБА_5 , 2007 р.н., під час якого в останнього з кишені куртки випав на асфальтне покриття належний йому мобільний телефон марки «Nokia XI-01», чорного кольору, вартість якого згідно висновку експерта № 8/47 становить 250 грн. 00 коп., за раптово виниклим умислом, спрямованим на відкрите заволодіння чужим майном, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, з метою власного збагачення, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи те, що за його протиправними діями спостерігає ОСОБА_5 , відкрито заволодів вказаним мобільним телефоном, який помістив собі до лівої кишені куртки та на вимогу ОСОБА_5 повернути даний мобільний телефон ОСОБА_4 відмовився. Своїми умисними діями останній завдав ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 250 грн. 00 коп.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав у повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, які йому пред'явлено у обвинуваченні, та зазначив, що дійсно 12.01.2020 року близько 15.00 години 00 за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у нього виник словесний конфлікт з малолітнім ОСОБА_5 . В подальшому, він підійшов до ОСОБА_5 та поруч з ним на асфальті лежав мобільний телефон марки «Nokia XI-01», який він підняв та поклав до кишені. Що його спонукало на дані дії пояснити не може. Після цього по вул.Пацаєва, біля 14 школи його затримали працівники поліції. Щиро розкаюється в скоєному та просив суворо не карати.
Суд вважає, що пред'явлене обвинувачення в ході судового розгляду доведено у повній мірі і дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.1 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Представник малолітнього потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 до початку судового засідання звернувся до суду з заявою заяву про проведення подальшого розгляду провадження без його участі, крім того зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.
Врахувавши наведене, запитавши думку присутніх учасників кримінального провадження, які не заперечили щодо проведення судового засідання за даної явки, суд, відповідно до положень ст.325 КПК України визнав за можливе з'ясувати всі обставини кримінального провадження за відсутності належно повідомленого потерпілого.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Заперечень з приводу оголошених фактичних обставин, встановлених в ході досудового розслідування в кримінальному проваджені, від сторін судового засідання, не надійшло, учасники погодилися із кваліфікацією вчинених діянь, будь-які заперечення відсутні.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується доказами, які були зібрані органами досудового розслідування і які він визнав в судовому засіданні, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.
Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд, згідно з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, межі, установлені санкцією статті КК України.
Згідно ст.66 КК України, пом'якшуючою його відповідальність обставиною, суд визнає щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.
Згідно ст.67 КК України, обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, вчинення в стані алкогольного сп'яніння та відносно малолітньої особи.
Суд, обираючи вид покарання ОСОБА_4 враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.3 ст.12 КК України є злочином середнього ступеня тяжкості, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не маючого судимість, не перебуває на обліках, характеризується посередньо та відповідну санкцію інкримінованої статті, думку сторони обвинувачення щодо застосування до обвинуваченого покарання непов'язаного із обмеженням його волі у виді штрафу, відсутність претензій у представника потерпілого, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_4 до покарання у вигляді штрафу. При цьому враховано обставини вчинення кримінального правопорушення, повернення викраденого та відношення останнього до вчиненого.
Беручи до уваги встановлені фактичні дані в судовому засіданні, визнання вини та розкаяння обвинуваченого, поведінку після вчинення злочину, що значно знижує рівень суспільної небезпечності винного та вказує на повне усвідомлення вчиненого, суд обґрунтовує необхідне, обираючи міру покарання, застосувати штраф, передбаченого санкцією статті.
Підстав для застосування положень ст.69 КК України суд не знаходить, враховуючи, що всю сукупність встановлених обставин судом було аргументовано наведено для призначення мінімального розміру покарання для виховання обвинуваченого.
Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Дана позиція також викладена уПостанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати пов'язані з залученням експерта в сумі 628,04 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст.100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.100, 325, 368-371, 374 КПК України, суд-
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 1700 ( одна тисяча сімсот) гривень.
Підстав для обрання запобіжного заходу суд не вбачає.
Стягнути із ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати при проведенні експертизи у розмірі - 628,04 гривень.
Речові докази, а саме: мобільний телефон марки «Nokia Х1-01», чорного кольору imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , який передано на зберігання представнику потерпілого ОСОБА_6 - залишити за належністю. Диск лазерної системи зчитування «DVD-R Verbatim»- залишити при матеріалах справи.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Головуючий: ОСОБА_1