Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6866/19
Провадження № 2/711/384/20
03.06.2020 м. Черкаси
Придніпровський районний суду м. Черкаси в складі:
головуючого-судді - Позарецької С.М.,
при секретарі - Осадчій А.Ю.,
за участю представника
відповідача адвоката Ткаченка С.А.
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ухвалою суду від 02.09.2019 року прийнято до провадження справу та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження. Заперечень проти такого порядку розгляду справи до суду не надходило (а.с. 23).
Ухвалою суду від 27.01.2020 закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено її до розгляду по суті (а.с. 23-54).
04.03.2020 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву та докази в обґрунтування своїх заперечень (а.с. 62).
У судове засідання позивачка ОСОБА_2 повторно не з'явилася, хоча неодноразово повідомлялася про час, дату та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. До суду позивачкою ОСОБА_2 подано заяву, в якій вона просить відкласти розгляд справи після 15.06.2020, оскільки, як зазначено, вона не в змозі забезпечити до суду явку всіх свідків.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Ткаченко С.А. вказали, що причини повторної неявки позивачки не є поважними, а тому можливо залишити її позовні вимоги без розгляду.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду, виходячи з наступного:
згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Крім того, як передбачено частиною п'ятою статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Позивачка ОСОБА_1 неодноразово, завчасно повідомлялася судовими повістками та за допомогою sms - повідомлення, надавши на це згоду в судовому засіданні 21.11.2019р., про що свідчить аудіозапис, про призначені судові засідання на 12.05.2020 та 03.06.2020 по даній справі (а.с. 77, 83, 92, 96, 97). При цьому, будучи повідомленою належно про час, дату та місце розгляду справи, про поважність своєї неявки в судове засідання 12.05.2020р. взагалі не повідомила. Також, доказами того, що вона була обізнана про дату і час судового засідання є також її заява, що надійшла до суду 29.05.2020р., про відкладення справи в зв'язку з неможливістю забезпечення явки всіх свідків у судове засідання, хоча причини своєї неявки в цій заяві нею не зазначені.
Тож вказані обставини неможливості явки свідків не є обставиною поважної неявки позивачки у судове засідання. Крім того, позивачка не скористалась правом мати представника, який міг би представляти її інтереси та брати участь у судових засіданнях замість неї, враховуючи, що явка позивачки не визнавалася судом обов'язковою.
Таким чином, позивачка ОСОБА_2 неодноразово повідомлялася про час, дату та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, однак у судові засідання по справі не з'являлася, про поважність причин своєї неявки суду не повідомляла - обставини вказані в заяві від 26.05.2020 не вказують на поважність причин неявки позивачки, жодних клопотань/заяв про можливість розгляду справи за відсутності позивачки (представника позивача), не надано. Слід також зазначити, що незважаючи на оголошення перерви в судовому засіданні 04.03.2020р. з-за клопотання позивачки (а.с.71), остання не скористалася правом у визначені судом строки, надати до суду відповідь на відзив, що був поданий відповідачем.
Слід також зазначити, що відповідно до ст. 8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади.
За таких обставин, судом визнано факти неявки у судові засідання по справі позивачки як такі, що відбулися без поважних причин.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії” зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначено у постанові ВС від 22.05.2019р. (справа №310/12817/13) процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
За встановлених обставин, суд враховує і той факт, що причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ст. 223 ЦПК України) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, а позивач, при цьому не з'являється в призначене судове засідання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач, будучи завчасно повідомленим про судові засідання по справі, не є заінтересованим у судовому вирішенні справи за його позовом. Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 4, 131, 198, 200, 257 ч.1 п.3, 223, 258-261, 353-355 ЦПК України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.. 354 ЦПК України щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст ухвали складено 10.06.2020.
Головуючий: С. М. Позарецька