іменем України
Справа № 569/6105/20
05 червня 2020 року
Суддя Рівненського міського суду Денисюк П.Д., розглянувши матеріали, які надійшли з департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП: НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 407498 від 01 квітня 2020 року о 17 год. 57 хв. в м. Рівне по вул. Кармелюка, 11, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 210930» д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest № 6810” у присутності двох свідків, що підтверджується тестом № 2419 від 01 квітня 2020 року, результат огляду становить 1,12 % проміле.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому правопорушенні не визнав, пояснив суду, що він не заперечує, що в той день він вживав алкогольні напої, однак транспортним засобом не керував, а лише сів у машину щоб забрати особисті речі, як до нього відразу підійшли працівники патрульної поліції і запропонували пройти медичний огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest № 6810”, на що він погодився, оскільки вважав, що правил дорожнього руху не порушував.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Гарголь В.В. долучив до матеріалів справи клопотання про закриття провадження по справі, на обґрунтування клопотання пояснив, що порушено та не доведено основну складову частини ст. 130 КУпАП - а саме, керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що працівники поліції подали до суду відеоматеріали, на яких зазначено, що ОСОБА_1 стоїть поблизу автомобіля поліції. Керування транспортним засобом відсутнє, свідки, які були залучені працівниками поліції можуть підтвердити лише факт проходження ОСОБА_1 медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, підтвердити факту керування ОСОБА_1 автомобілем не можуть. Просив закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 підтвердив покази ОСОБА_1 , суду пояснив, що ОСОБА_1 повернувся до машини забрати свої речі, папери, я був поруч, тому можу підтвердити, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.
Суд заслухав пояснення ОСОБА_1 , представника ОСОБА_1 - адвоката Гарголя В.В., свідка ОСОБА_2 , дослідив матеріали справи, оцінив їх в сукупності з іншими доказами, прийшов до висновку про необхідність закриття адміністративного провадження виходячи з наступного.
Приписами ст. 129 Конституції України, норми якої відповідно до ч. 3 ст. 8 - є нормами прямої дії, задекларовано, що основними засадами судочинства, серед іншого змагальність та забезпечення доведеності вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.
Враховуючи вищевказані вимоги та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17 липня 1997 року Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст. 32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів: (п.45 Рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011 р., заява №21037/05; п.53 Рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Смирнов проти України» від 15.10.2010 р., заява №38683/06; п.75 Рішення ЄСПЛ у справі «Огороднік проти України» від 05.05.2015 р., заява №29644/10; п.52 Рішення ЄСПЛ у справі «Єрохіна проти України» від 15.02.2013 р., заява №12167/04).
Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Загальними принципами судочинства встановлено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог, передбачених ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з"ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП обов'язковою ознакою складу вказаного правопорушення являється керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Судом встановлено, що обставини, які викладені у протоколі, не відображають всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Сукупністю належних та допустимих доказів не доведено той факт, що ОСОБА_1 керував 01 квітня 2020 року транспортним засобом марки «ВАЗ 210930» д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Викладені в протоколі обставини адміністративного порушення не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, об'єктивність показань ОСОБА_1 підтверджуються показами свідка ОСОБА_2 , з оглянутих відеозаписів, які містяться в матеріалах справи не видно факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, на запитання патрульних останній пояснив, що в машині перебувала особа, яка мала керувати автомобілем.
Факт перебування в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 не заперечується, однак відсутні докази, що останній перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння керував транспортним засобом, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_2 та оглянутим відеозаписом.
Враховуючи досліджені обставини справи, суд приходить до висновку, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які підтверджують вину ОСОБА_1 вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 130, п.1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Головуючий суддя