Справа № 567/649/20
1-кс/567/94/20 .
15.06.2020 м. Острог
Слідчий суддя Острозького районного суду
Рівненської області ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
слідчого СВ Острозького ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши клопотання слідчого СВ Острозького ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Острог Рівненської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого у АДРЕСА_2 , громадянина України, непрацюючого, відповідно до ст.89 КК України раніше не судимого,
що підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.152 КК України
встановила:
15.06.2020 слідчий СВ Острозького ВП ГУНП в Рівненській області звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .
Клопотання погоджено з прокурором.
В обгрунтування клопотання зазначає, що ОСОБА_6 підозрюється в тому, що 20.05.2020, близько 23 години, знаходячись у кімнаті будинку за місцем проживання, що в АДРЕСА_2 , усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер власних дій, керуючись злочинним умислом, спрямованим на вчинення дій сексуального характеру, а саме пов'язаних із оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням геніталій, використовуючи безпорадний стан малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , яка внаслідок малолітства не могла усвідомлювати сутність та значення вчинюваних щодо неї дій, вказав їй оголитися, після чого приспустив свої штани та почав вчиняти дії сексуального характеру, пов'язані із торканням власними геніталіями до геніталій малолітньої ОСОБА_7 , а також оральним проникненням в тіло останньої, що виразилося в орогенітальному контакті.
15.06.2020 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України.
В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 тримання під вартою у зв'язку з тим, що він, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду може зникнути з місця проживання, незаконно впливати на свідків та потерпілу у даному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення та зазначає про існування ризиків, передбачених у п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Зокрема, слідчий посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду і не буде виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків, оскільки він не має міцних родинних та соціальних зв'язків та з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене, може покинути своє місце проживання. Окрім того ОСОБА_6 неодноразово виїздив за межі України, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти статевої свободи та недоторканості, вчиненому щодо малолітньої особи, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років у зв'язку з чим наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Зазначає, що перебуваючи на волі, підозрюваний може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування шляхом незаконного впливу на малолітню потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, на яких останній може психологічно тиснути з метою схиляння до дачі неправдивих свідчень на його користь, а також останній залякував малолітню потерпілу тривалий термін, проживаючи в тому ж будинку, де і малолітня потерпіла, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Слідчий посилається на те, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки проживає в тому ж будинку де і малолітня потерпіла, а також особисто зазначив про неодноразові протиправні дії сексуального характеру відносно останньої.
З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження вважає доцільним застосувати вищевказаний запобіжний захід.
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали з підстав та доводів викладених у ньому та просять застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні проти застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечив. Вказав, що не буде ухилятися від слідства та суду і незаконно впливати на свідків.
Захисник в судовому засіданні заперечив проти застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просить застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
З витягу з кримінального провадження вбачається, що 15.06.2020 до ЄРДР за №12020180170000231 внесено дані про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України.
Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в тому, що 20.05.2020 року, близько 23 години, знаходячись у кімнаті будинку за місцем проживання, що в АДРЕСА_2 , усвідомлюючи значення і суспільно-небезпечний характер власних дій, керуючись злочинним умислом, спрямованим на вчинення дій сексуального характеру, а саме пов'язаних із оральним проникненням в тіло малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з використанням геніталій, використовуючи безпорадний стан малолітнього потерпілої ОСОБА_7 , яка внаслідок малолітства не могла усвідомлювати сутність та значення вчинюваних щодо неї дій, вказав їй оголитися, після чого приспустив свої штани та почав вчиняти дії сексуального характеру, пов'язані із торканням власними геніталіями до геніталій малолітньої ОСОБА_7 , а також оральним проникненням в тіло останньої, що виразилося в орогенітальному контакті.
Вказані дії ОСОБА_6 попередньо кваліфіковано за ч.4 ст.152 КК України.
15.06.2020 ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Обґрунтованість підозри вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 14.06.2020, протоколом огляду речового доказу від 15.06.2020, поясненням підозрюваного ОСОБА_6 , показаннями малолітньої потерпілої ОСОБА_7 , показаннями свідка ОСОБА_8 , показаннями свідка ОСОБА_9 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» вказано, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином і такі факти мають бути досить переконливими, щоб суддя на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину вірогідною.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає, що зібрані органами досудового розслідування докази, на даному етапі досудового розслідування, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в інкримінованому йому злочині.
Звертаючись з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового слідства та суду, незаконно впливати на малолітню потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, та вчинити нове кримінальне правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу є запобігання ризикам, визначеним в ст.177 КПК України. В клопотанні про застосування запобіжного заходу слідчий зазначає про наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
При обґрунтуванні можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 не має міцних родинних та соціальних зв'язків, проживав в будинку своєї співмешканки, відомості про наявність у нього власного житла в матеріалах провадження відсутні, за злочин у вчиненні якого він підозрюється, передбачене покарання до 15 років позбавлення волі, тому з метою уникнення відповідальності за вчинене, він може покинути своє місце проживання.
За вказаних обставин стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя критично відноситься до посилань слідчого про неодноразовий виїзд ОСОБА_6 за межі України, оскільки буд-яких доказів на підтвердження зазначених обставин слідчим не надано.
Водночас, прокурором доведено, що на даний час обставини кримінального провадження свідчать про наявність даних, які вказують на те, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати на малолітню потерпілу та свідків даного кримінального провадження, оскільки станом на 15.06.2020 ще не всі свідки, очевидці встановлені та допитані, тому у випадку обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу не пов'язаного із позбавлення волі, останній може незаконно психологічно впливати та залякувати малолітню потерпілу та свідків, з метою їх схиляння до дачі неправдивих свідчень на його користь. Окрім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що останній залякував малолітню потерпілу тривалий термін, проживаючи в тому ж будинку де і малолітня потерпіла, в силу ст. 89 КК рахується несудимим.
У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає, що наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Одночасно, слідчий суддя вважає, що обставини кримінального провадження свідчать про те, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється так як проживає в тому ж будинку де і малолітня потерпіла.
Одночасно, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 і, зокрема те, що за вчинення кримінального правопорушення за ч.4 ст.152 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 10 до 15 років, а також дані про особу ОСОБА_6 , який не має постійного місця роботи, міцних соціальних зв'язків.
Відповідно до ч.1 ст.183 КК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Аналізуючи при цьому в сукупності обставини, передбачені ст.178 КПК України, слідчим суддею враховано, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, передбаченого ч.4 ст.152 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Одночасно, прокурором доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні, не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 .
Згідно ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Пунктом 4 ч.2 ст.183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що є підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому слідчим суддею взято до уваги, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.152 КК України, який у відповідності до ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років і в суді доведено, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя, врахувавши вагомість наявних доказів обґрунтованої підозри вчинення підозрюваним злочину, можливість призначення йому покарання у виді позбавлення волі, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та перевіривши наявність достатніх підстав вважати, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім, вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою та вважає, що даний запобіжний захід є співрозмірним з тяжкістю інкримінованого йому злочину та існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваного, є виправданим та достатнім засобом, здатним забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки та виключає собою можливість застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу, а тому виправдовує таке втручання у його права та інтереси.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов"язаний визначати розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов"язків, передбачених КПК України. В той же час, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, то підстав для визначення розміру застави в кримінальному провадженні немає.
Керуючись ст. 176-178, 183, 193-196, 369-372 КПК України
ухвалила:
клопотання слідчого СВ Острозького ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Острог Рівненської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого у АДРЕСА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з утриманням в Державній установі "Рівненський слідчий ізолятор".
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 обчислювати з моменту затримання з 18.00 15.06.2020.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Подача апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали суду.
Слідчий суддяОСОБА_1