Справа № 564/483/20
Рядок статзвіту № 38
09 червня 2020 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі головуючої судді Грипіч Л. А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Костопіль цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк 'Приватбанк' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
АТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 14847 грн. 23 к. на підставі укладеного договору № б/н від 22.03.2017 року та судових витрат.
В обгрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що внаслідок невиконання договірних зобов'язань по кредитному договору, за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 14847 грн. 23 к., яку Банк просить стягнути з боржника в судовому порядку.
Ухвалою судді Костопільського районного суду від 04.03.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження, про що повідомлено сторони.
Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов, однак відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву, тому відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, враховуючи згоду представника позивача на проведення заочного розгляду справи, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що 22.03.2017 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3000.00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 станом на 20.01.2020 року становить 14847,23 грн., з яких: 9951,51 - заборгованість за простроченим тілом кредита, 1166,70 - заборгованість за відсотками нарахованими за прострочений кредит, 2545,82 грн. - нарахована пеня, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 683,20 грн. - штраф (процентна складова).
До кредитного договору позивач додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою.
При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті: www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в Приватбанку, які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
У відповідності з ч. 2 ст. 639 ЦК України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно до п.2.1.1.2.5, п.2.1.1.2.6 Договору позичальник дає свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
Власник карткового рахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, який відповідно до п.1.1.1.44 Договору - короткостроковий кредит, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.
Пунктами 1.1.1.67, 1.1.5.1, 1.1.5.2 Договору передбачена можливість зміни тарифів та інших невід'ємних частин Договору, в зв'язку з чим позивач використав своє право щодо зміни умов договору.
Згідно п. 2.1.1.2.9 договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, наступного за місяцем, у якому були здійснені трати за рахунок кредиту, за користування кредитом клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату здійснення трат за рахунок кредиту.
У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно п. 2.1.1.2.11 договору боржник сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування.
Відповідно до п. 2.1.1.3.5 Договору - при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн.+ 5% від суми позову.
У відповідності до ст. ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином у встановлені строки, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. У відповідності до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє вину сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
В зв'язку з тим, що відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, тому було допущено заборгованість.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав та на даний час продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань.
Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов"язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У заяві позичальника від 22.03.2017 року процентна ставка не зазначена.
Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
Судом встановлено, що Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками нарахованими за прострочений кредит, а також нараховану пеню та штрафи за несвоєчасну сплату кредиту.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самих розрахунків кредитної заборгованості за договором від 22.03.2017 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою, які розміщені на банківському сайті: www.privatbank.ua, як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Таким чином, позивачем не доведено, що долучені до позову Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Умови і Правила надання банківських послуг у Приватбанку дійсно являються складовою частиною укладеного 22.03.2017 року між сторонами договору у вигляді Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки, останні не містять відомостей щодо часу їх затвердження, строку дії та не містять підпису позичальника ОСОБА_1 , в свою чергу позивачем не доведено, що під час підписання Анкети-Заяви відповідач був ознайомлений саме з цими Умовами та Правилами надання банківських послуг.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження того, що відповідач, підписуючи анкету-заяву від 22.03.2017 року, був ознайомлений та надав свою згоду саме на ті конкретні Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та «Умови та Правила надання банківських послуг у Приватбанку» та «Тарифи Банку», на які посилається позивач як докази умов кредитного договору від 22.03.2017 року.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 1166,70 грн. - заборгованості за відсотками нарахованими за прострочений кредит, 2545,82 грн. - заборгованості за нарахованою пенею, 500,00 грн. - штрафу (фіксована частина), 683,20 грн. - штрафу (процентна складова), оскільки зазначені кошти були нараховані відповідно до розрахунків зазначених у Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витягу з Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою, які розміщені на банківському сайті: www.privatbank.ua, однак позивачем не було доведено, що відповідач був ознайомлений і надав свою згоду саме на ці Тарифи та Умови.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 3 липня 2019 року в справі №342/180/17.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості підлягають до задоволення лише в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі - 9951,51 грн.
Крім того, враховуючи, що суд дійшов висновків, щодо часткового задоволення позову, то з урахуванням положень п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, відшкодування судового збору покладається на відповідача в розмірі пропорційному до задоволених вимог, тобто в сумі 1408,89 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525, 526, 527, 530, 610, 611, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 12, 141, 247, 258, 265, 279, 280 ЦПК України, суд -
Позов АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 01.09.2004 року Костопільським РВ УМВС України в Рівненській області, ІПН: НОМЕР_2 ) на користь АТ КБ "Приватбанк", (місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, рах. № НОМЕР_3 ) заборгованість по кредитному договору №б/н від 22.03.2017 року в сумі 9951 (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 51 к.
Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 01.09.2004 року Костопільським РВ УМВС України в Рівненській області, ІПН: НОМЕР_2 ) на користь АТ КБ "Приватбанк", (місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, рах. № НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі - 1408 (одна тисяча чотириста вісім) грн. 89 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районний судом за письмовою заявою відповідача, шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущенного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач:
Акціонерне товариство комерційний банк 'Приватбанк' (місце знаходження м. Київ, вул. Грушевського, 1Д), код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач:
ОСОБА_1 , (житель АДРЕСА_1 ), паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 01.09.2004 року Костопільським РВ УМВС України в Рівненській області, ІПН: НОМЕР_2 .
Повне рішення складено
15 червня 2020 року
СуддяЛ. А. Грипіч