Дата документу 05.06.2020 Справа № 554/3380/20
Провадження №1-кс/554/5377/2020
Іменем України
05 червня 2020 року м.Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю заявника - ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в порядку ст.303 КПК України,-
Заявник ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в порядку ст.303 КПК України, в якій просив зобов'язати уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування за його заявою від 28.01.2020 року про кримінальне правопорушення, у відповідності до вимог ст.214 КПК України.
В обґрунтування скарги заявник вказав, що ним було подано заяву від 28.01.2020 року на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, про кримінальне правопорушення за фактом застосування працівниками міліції недозволених методів в ході слідства по кримінальній справі №04580007 за його обвинуваченням. Заявник в середині березня 2020 року отримав лист слідчого Першого слідчого відділу СУ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_5 від 06.03.2020 року про те, що на даний час відсутні достатні підстави для внесення відомостей до ЄРДР за його заявою про кримінальне правопорушення від 28.01.2020 року, оскільки в ній не викладено об'єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.
До цього часу будь-якої інформації з приводу поданої заяви про кримінальні правопорушення заявнику не надходило, а тому він вважає, що відомості до ЄРДР не внесені, досудове розслідування не розпочато, отже Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м.Полтаві, була допущена бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за його заявою про кримінальне правопорушення від 28.01.2020 року.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 скаргу підтримав, просив задовольнити у повному обсязі. Вказав, що заява стосується іншої кримінальної справи, яка розглянута судом, по ній винесено вирок, який переглянув касаційний суд. Заявнику рекомендовано звертатися до суду про відомі факти неправомірних дій правоохоронців. ОСОБА_3 вважає, що обставини відносно цих працівників міліції судами не розглядалися.
Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні скаргу підтримала, просила задовольнити з підстав, вказаних заявником.
Слідчий, прокурор до суду повторно не з'явилися, про розгляд скарги повідомлені належним чином.
Відсутність слідчого, прокурора, відповідно до положень ст.306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши заявника, його представника, дослідивши матеріали скарги, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Статтею68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Пунктом 1.2 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України №69 від 17.08.2012 року, встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. До Реєстру підлягають внесенню відомості, які характеризують кримінальне правопорушення (п. 2.2 розділу ІІ положення).
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах та повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо в заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатись такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, заявник ОСОБА_3 направив заяву від 28.01.2020 року на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, про кримінальне правопорушення за фактом застосування працівниками міліції недозволених методів в ході слідства по кримінальній справі №04580007 за його обвинуваченням (а.с.2-3 - заява).
Згідно пояснень ОСОБА_3 , на теперішній час відомості по його заяві від 28.01.2020 року до ЄРДР не внесено.
Оцінивши обставини справи, суд вважає, що правильним є висновок щодо відсутності підстав для внесення відомостей до ЄРДР за вказаним повідомленням, оскільки в даній заяві не наведено формальних ознак злочинів, які заявник вважає вчиненими. При цьому, заявником в поданій заяві наводяться виключно власні міркування та припущення щодо вчинення, на його думку, злочину з боку працівників міліції.
Крім того, фактично доводи заяви зводяться до непогодження із процесуальними рішеннями судів, що не може слугувати підставами для внесення відомостей до ЄРДР.
Таким чином, доводи заявника у заяві від 28.01.2020 року є його особистою оцінкою і ґрунтуються лише на припущеннях щодо можливого скоєння злочину працівниками правоохоронних органів, тому не відповідають вимогам ст.214 КПК України.
В даному контексті варто враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Беручи до уваги пов'язаність зазначених фактів, наведені заявником обставини не можуть слугувати підставами для внесення відомостей до ЄРДР, оскільки переслідують мету ініціювання нового кримінального провадження та проведення досудового розслідування поза межами належної правової процедури, адже таке підлягає оскарженню у передбаченому КПК України порядку в кримінальному провадженні, в якому здійснювались відповідні слідчі та процесуальні дії та вже винесений судовий вирок, оскільки законність процесуальних актів і дій, вчинених під час досудового розслідування конкретного кримінального провадження не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.
Не зважаючи на те, що ст.214 КПК України прямо не передбачено проведення перевірки щодо змісту заяви, але виходячи з положень ч.5 ст.214 КПК України, змісту таких відомостей має бути надана належна оцінка.
Повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві або повідомленні, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Таким чином, виходячи з аналізу викладеного, незважаючи на те, що заявник вважає свою заяву повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, проте остання за своїм змістом в даному випадку не є підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР, оскільки в заяві викладена суб'єктивна оцінка особи щодо процесуальних дій та рішень, пов'язаних з іншим кримінальним провадженням. Крім того, заявником не підтверджено достатніми об'єктивними даними, обґрунтованими та допустимими доказами неправомірності дій правоохоронців, а це в свою чергу, унеможливлює автоматичне внесення відомостей до ЄРДР, про що просить заявник.
Також слід зауважити, що посилання заявника на вимоги ч.4 ст.214 КПК України, відповідно до якої відмова у прийнятті та реєстрації заяви про кримінальне правопорушення не допускається, не є підставою для обов'язкового внесення відомостей до ЄРДР, якщо така заява не відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства, оскільки ця норма стосується лише процедури прийняття такої заяви.
Згідно з вимогами ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого слідчим суддею постановляється ухвала про скасування рішення слідчого, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, суд вважає відмовити заявнику в задоволенні скарги за необґрунтованістю та безпідставністю.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в порядку ст.303 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1