Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/214/17
Провадження № 1-в/553/211/2020
Іменем України
11.06.2020м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши спільне подання начальника Полтавської виправної колонії № 64 та голови спостережної комісії Подільської районної ради у м. Полтаві про застосування умовно-дострокового звільнення відносно засудженого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтави, українця, громадянина України, маючого середню освіту, непрацюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 05.01.2016 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст.190 КК України до штрафу у розмірі 1700 гривень, 15.09.2016 року штраф замінений на 100 годин громадських робіт;
- 05.04.2016 року Октябрським районним судом м. Полтави за ч. 1 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком 1 рік;
- 10.05.2018 року Полтавський районним судом Полтавської області за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ч.1 ст.71 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць,
по даній справі засуджений: 03.09.2018 року Ленінським районним судом м. Полтави за ст. ст. ст. 185 ч.2, 70 ч.4 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 15.02.2019 року зараховано в строк покарання, призначеного ОСОБА_4 вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 03.09.2018 року за ч.2 ст. 185 КК України із застосуванням ст.70 ч.4 КК України яким призначено йому остаточно покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі, строк попереднього ув'язнення в період з 10 березня 2018 року по 04 жовтня 2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, -
До суду надійшло спільне подання начальника державної установи «Полтавська виправна колонія № 64» та голови спостережної комісії Подільської районної ради в м. Полтаві про застосування умовно-дострокового звільнення відносно засудженого ОСОБА_4 .
Засуджений ОСОБА_4 та представник ПВК № 64 в судове засідання не з'явились, надавши заяви з проханням проводити розгляд справи без їх участі.
Прокурор не заперечував проти задоволення подання.
Суд, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, особової справи засудженого, приходить до висновку, що дане подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 03.09.2018 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначено йому покарання за ч.2 ст.185 КК України - у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі. Згідно ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного даним вироком більш суворим призначеного вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 10.05.2018 року, остаточно визначено ОСОБА_4 покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі. Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишено без змін - у виді тримання під вартою. Строк відбування покарання обвинуваченому ухвалено рахувати з 12.03.2018 року тобто з моменту обрання йому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по даній справі.
Згідно розпорядження, вирок набрав законної сили 04.10.2018 року.
Згідно ч. 1 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Сумлінна поведінка - це не тільки пасивна форма поведінки засудженого під час відбування покарання, а і полягає у стримуванні від порушень режиму, порушень правил внутрішнього розпорядку, вживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів, азартних ігор, неухильне додержання загальноприйнятих норм і правил поведінки, активна участь у суспільному житті та сумлінне виконання громадських доручень у процесі відбування покарання, підвищення свого загальноосвітнього рівня, прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин, тощо.
У постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», вказано, що умовно-дострокове звільнення може бути застосовано лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Отже, суд розглядаючи заяву засудженого про умовно-дострокове звільнення, зобов'язаний перевірити сумлінну поведінку та сумлінне ставлення особи за весь період відбування нею покарання, врахувати тяжкість вчиненого злочину та особу засудженого в цілому.
Частина 3 цієї ж статті КК України передбачає, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: 1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин; 2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі; 3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
Порядок дострокового звільнення від відбування покарання визначений ч. 3 ст. 154 Кримінально-виконавчого кодексу України. Зокрема, дана норма передбачає, що стосовно засудженого, щодо якого відповідно до статей 81, 82 КК України може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміна невідбутої частини покарання більш м'яким, орган або установа виконання покарань надсилає подання до суду у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством. Адміністрація органу або установи виконання покарань після відбуття засудженим установленої Кримінальним кодексом України частини строку покарання зобов'язана в місячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
Відповідно до ч.1,3 ст.6 КВК України виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Згідно характеристики, яка надана до суду адміністрацією закладу, де відбуває покарання засуджений, засуджений ОСОБА_4 відбуває покарання з 12.03.2018 року.
Під час утримання в установі виконання покарань (№23) м. Полтави характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав.
З 02.11.2018 року міру покарання відбуває в державній установі «Полтавська виправна колонія (№ 64)». За час відбування покарання характеризується наступним чином. На початку строку відбування покарання за порушення встановлених правил поведінки один раз притягувався до дисциплінарної відповідальності. Під впливом проведених виховних заходів змінив свою поведінку на кращу. Стягнення знято в установленому законом порядку. Має п'ять заохочень. На даний час встановлених правил поведінки та розпорядку дня дотримується. У відношенні до персоналу установи тактовний, ввічливий, виконує їхні законні вимоги. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Виконує роботи із самообслуговування та роботи з благоустрою території і приміщень установи виконання покарань, розуміє суспільну необхідність у їх виконанні. За станом здоров'я працездатний.
Працевлаштований днювальним на безоплатній основі, до праці та до виконання покладених обов'язків ставиться сумлінно, з поставленими завданнями справляється. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, яким користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
Відповідно до статті 123 Кримінально-виконавчого кодексу України приймає участь в програмах диференційованого виховного впливу «Правова просвіта» та «Підготовка до звільнення». Заходи виховного характеру відвідує, робить належні висновки, подає позитивний приклад іншим засудженим. За час відбування покарання реалізована програма "Професія", отримав професію «Електрозварник ручного зварювання" в Полтавському навчальному центрі (№64) при установі.
Відповідно до статті 110, 112, 113 Кримінально-виконавчого кодексу України соціально- корисні зв'язки підтримує з матір'ю та бабусею шляхом телефонних розмов, побачень, отримує від них посилки та передачі.
За характером врівноважений, розсудливий. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує рівні відносини з засудженими відділення. Негативно ставиться до злодійських традицій.
Вину у скоєному злочині визнає, розкаюється. Міру призначеного судом покарання вважає справедливою. Прагне сумлінним ставленням до праці та поведінкою спокутувати свою провину.
Виконавчі листи на засудженого до установи не надходили.
Після звільнення має намір проживати за адресою: АДРЕСА_1 .
Станом на 11.06.2020 року відбута частина строку покарання засудженого становить більше 2/3 призначеного судом покарання, кінець строку покарання 17.09.2020 року.
Згідно ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Проаналізувавши здобуті докази, вислухавши думку прокурора, суд приходить до висновку, що засуджений своєю поведінкою та чесним ставленням до праці довів своє виправлення та підлягає умовно - достроковому звільненню, як особа, що відбула передбачену законом частину призначеного покарання на підставі ст. 81 КК України, тому подання слід задовольнити та засудженого умовно - достроково звільнити від відбування покарання невідбутної частини.
Керуючись ст. 81 КК України та ст. 537, 539 КПК України, ст. 152, 154 КВК України, суд,-
Подання начальника державної установи «Полтавська виправна колонія № 64» та голови спостережної комісії Подільської районної ради в м. Полтаві про застосування умовно-дострокового звільнення відносно засудженого ОСОБА_4 - задовольнити.
Засудженого ОСОБА_4 , згідно ст. 81 КК України звільнити умовно - достроково від відбуття невідбутої частини строку покарання у виді позбавлення волі на 3 місяці 6 днів.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Полтави протягом 7 днів з моменту її проголошення.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1