Провадження № 3/537/698/2020
Справа № 537/1402/20
11.06.2020 суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Фадєєва Світлана Олександрівна, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з БПП у м. Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно повідомлення з Державної фіскальної служби від 08.05.2020, відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків відсутні, непрацюючого, проживаючого за адресою, АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 130, ст.122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, а саме, керуючи автомобілем, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, а також керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння за наступних обставин.
Так, 20.04.2020 о 09 год. 23 хв. в м. Кременчуці по вул. Республіканській, 95 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синього і червоного кольору, гучномовця та руки не зупинився. Був затриманий шляхом переслідування на патрульному автомобілі Mitsubishi Outlander, д.н.з. НОМЕР_2 , в с. Садки по вул. Івана Франка.
Також, 20.04.2020 о 10 год. 01 хв. в м. Кременчуці ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме : тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків.
Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.05.2020 справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП об'єднана в одне провадження зі справою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-2 КУпАП.
ОСОБА_1 неодноразово викликався у судові засідання з розгляду справи. Так, ОСОБА_1 направлялася судова повістка про його виклик у судове засідання на 13.05.2020 за адресою, вказаною ним у протоколі про адміністративне правопорушення: АДРЕСА_1 , однак останній у судове засідання не з'явився, на адресу суду повернувся конверт з відміткою Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» «за закінченням встановленого строку зберігання».
З метою встановлення місця реєстрації ОСОБА_1 суддею направлялися запити до Крюківської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області та Черкаської міської ради. Згідно з даними відділу ведення Реєстру територіальної громади Крюківської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не зареєстрований на території Крюківського району м. Кременчука. За даними відділу ведення Реєстру територіальної громади Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради відомості щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні. За повідомленням управління з питань державної реєстрації Черкаської міської ради , відсутні відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судове засідання, призначене на 11.06.2020 ОСОБА_1 повторно не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся шляхом надіслання судової повістки за адресою зазначеною ним у протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, судом були вжиті всі можливі заходи для виклику ОСОБА_1 у судове засідання.
З огляду на те, що ОСОБА_1 достовірно знав, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, який розглядається судом, що підтверджується, окрім вказаного протоколу, дослідженим судом відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, долученим до матеріалів справи, не подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю його явки в судове засідання з поважних причин, не отримує численні повістки за вказаною ним же адресою та за адресою місця реєстрації, не з'явився в судове засідання, суд оцінює таку процесуальну поведінку як направлену на умисне, безпідставне затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст.38 КУпАП, що суперечить загальноправовому принципу добросовісності.
Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність може розглядатися як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків. Добросовісність при реалізації прав і повноважень втілюється у неприпустимості зловживання правом, яку зазвичай виводять із конституційних положень, згідно з якими здійснення прав та свобод людини не повинне порушувати права та свободи інших осіб; заборони обходу закону, тобто ухилення від застосування обов'язкового правила шляхом використання легального засобу, але з негативними намірами, при цьому обхід закону передбачає свідоме створення суб'єктами права певного фактичного складу (чи утримання від його створення) з метою забезпечити щодо себе дію одного правового припису та/чи не допустити дію іншого.
Посилання на принцип добросовісності було використане Конституційним Судом України при винесенні рішення у справі про охоронюваний законом інтерес (від 1 грудня 2004 р. № 18-рп/2004), в якому визначено, що добросовісність, як загальноправовий принцип, є одним з критеріїв для визначення того, чи є будь-який інтерес «охоронюваним законом», тобто самостійним об'єктом судового захисту. В Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 р. № 15-рп-2004 у справі № 1-33/2004 (справа про призначення судом більш м'якого покарання) зазначено, що справедливість як одна з основних засад права - є вирішальною у визначенні права як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Як правило, справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в однаковому юридичному масштабі поведінки і в пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи. При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.122-2 та ст.130 КУпАП, Законом не встановлено обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Суд позбавлений права у разі ухилення від явки до суду на виклик судді цю особу піддати приводу органом внутрішніх справ.
Одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян. Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.
З огляду на наведене, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи, що мало місце з боку учасника процесу, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність в тому числі за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 122-2 ч.1 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних праворушень, передбачених ст.ст. 122-2, 130 ч.1 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР № 302643 від 20.04.2020; протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 406422 від 20.04.2020; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ; дослідженим в судовому засіданні записом з нагрудної камери поліцейського.
Допитаний в судовому засіданні інспектор поліції ОСОБА_4 пояснив, що 20.04.2020 перебуваючи на чергуванні по вул. Республіканській, 95 в м. Кременчуці, він помітив, що водій автомобіль Volkswagen Passat, рухаючись, не був пристебнутим паском безпеки. Він з напарником подав водію знак, щоб той зупинився, однак останній продовжував рух, після чого вони почали переслідувати його і після зупинки виявили, що водій має ознаки наркотичного сп'яніння та не має права керування транспортними засобами. Особу водія, яким виявився ОСОБА_1 , було встановлено по паспорту громадянина України. ОСОБА_1 надав пояснення, що не зупинився на звукові сигнали поліцейських, оскільки в нього не було прав і тому намагався втекти. Як пояснив, то їхав на навчання до м. Дніпро. Після виявлення ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_5 йому запропоновано проїхати до Кременчуцького обласного наркологічного диспансеру, однак ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду. Наслідки відмови від проходження огляду особі були роз'яснені.
Допитаний в судовому засіданні інспектор поліції ОСОБА_6 пояснив, що 20.04.2020 він разом зі ОСОБА_7 перебував на чергуванні. По вул. Республіканській, 95 в м. Кременчуці водій автомобіля з іноземними номерами не зупинився на сигнал зупинки, після чого вони з напарником з звуковими сигналами поїхали за автомобілем. Після зупинки автомобіля водій, яким виявився ОСОБА_1 і особу якого була встановлена за паспортом громадянина України, повідомив, що не зупинився на сигнал зупинки, оскільки машина перебуває під арештом і він не має водійських прав. Вказав, що в подальшому під час спілкування з ОСОБА_1 у нього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, однак ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в присутності двох свідків, після чого було складено протокол.
На підставі викладеного суддя приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень є доведеною.
Під час накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, згідно ч. 2 ст. 33 КУпАП не враховуються, а тому в разі встановлення вини особи суддя лише накладає адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що буде достатнім для покарання та запобігання вчиненню нових правопорушень.
В силу ст..36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З довідки старшого інспектора ВАП БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області Виходця Є. від 21.04.2020 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався, посвідчення водія не отримував.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.36, ст. 122-2 ч.1, ст. 130 ч.1, ст.ст. 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
постановив:
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 та статтею 122-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 у виді адміністративного штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. 00 коп. (десять тисяч двісті грн. 00 коп.) в дохід держави.
Штраф підлягає добровільній сплаті протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу в розмірі 20 400 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 420 грн. 40 коп. судового збору.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом 10 днів з моменту винесення постанови.
Суддя: Світлана Олександрівна Фадєєва