Справа № 534/480/20
3/534/188/20
15 червня 2020 року м. Горішні Плавні
Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Солоха О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за ст.173 КУпАП,
На розгляд Комсомольського міського суду Полтавської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення, складений 21.03.2020 відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП.
У судові засідання, призначені на 08.04.2020, 05.05.2020, 20.05.2020, 02.06.2020 та 15.06.2020, ОСОБА_1 викликався у встановленому законом порядку, проте до суду останній не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин до суду не направив.
За таких обставин, враховуючи, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, беручи до уваги, що у розумінні ч.2 ст.277 КУпАП, присутність особи при розгляді справ, передбачених ст.173 КУпАП, є обов'язковою, ОСОБА_1 за викликом до суду не прибув, і судом було вжито всіх об'єктивно можливих заходів для його повідомлення про судові засідання.
Аналогічних висновків неодноразово доходив у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини. Так, у пункті 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року (заява №3236/03), Європейський суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Окрім того, постановами суду від 05.05.2020 та 02.06.2020 до особи, яка притягається до адміністративного правопорушення були застосовані приводи, які виконані не були.
Згідно рапорту працівника поліції від 15.06.2020, ОСОБА_1 доставити у судове засідання не має можливості, оскільки останній перебуває за кордоном.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 зверталась до суду із заявами про відкладення судових засідань у зв'язку із виїздом ОСОБА_1 за кордон.
Постановою суду від 05.05.2020 запитувалась інформація щодо перетину ОСОБА_1 державного кордону України, проте Держприкордонслужбою не надано суду відповіді, у зв'язку з тим, що ідентифікаційні відомості особи не зазначені російською мовою, що підтверджується листом (вх№4575/20 від 10.06.2020).
Оцінивши досліджені в судовому засідання докази з точку зору їх належності та допустимості, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши всі обставини справи у їх сукупності, суддя приходить наступників висновків.
Згідно із ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов'язаний, зокрема, з'ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо (стаття 280 КУпАП).
Так, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюються органом (посадовою особою) на підставі доказів у справі про адміністративне правопорушення, тобто будь-яких фактичних даних, на основі яких встановлюються зазначені обставини. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо.
У відповідності до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Виходячи із змісту вказаного протоколу, 21.03.2020 о 19 год. 05 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля першого під'їзду будинку АДРЕСА_2 , справляв свої природні потреби, чим порушував громадський порядок.
Диспозиція ст.173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Як убачається зі змісту довідки працівників поліції, в ході розгляду звернення ОСОБА_3 від 21.03.2020 про те, що невідомий чоловік нецензурно лається та справляє свої природні потреби, було встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись по АДРЕСА_2 , чинив протиправні дії, передбачені ст.173, ч.1 ст.178 КУпАП.
Проте, з рапорту працівника поліції убачається, що 21.03.2020 надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що невідомий чоловік в стані алкогольного сп'яніння розбив скло та проник до автомобіля марки «ВАЗ», котрий стояв біля будинку по АДРЕСА_2 .
У протоколі серії ГП №373620 від 21.03.2020 зазначені свідки події, проте до матеріалів справи не додані їх письмові пояснення.
Суддя наголошує, що у відповідності до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 суду надано не було.
Суддя вказує, що у відповідності до положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У відповідності до ст.62 Конституції України, як норми прямої дії, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника. Таким чином, суддя зобов'язаний дослідити усі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності.
За відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя позбавлений можливості безпосередньо дослідити покази ОСОБА_1 та надати їм належну оцінку, а тому провадження по даній справі відносно останнього підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Керуючись п.1 ст.247, ст.ст.283, 294 КУпАП, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Солоха