Справа № 524/442/20
Провадження № 2/524/1226/20
04.06.2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючого - судді Предоляк О.С.
при секретарі судового засідання Яковлєвій К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
У січні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 02.01.2016 року по 01.10.2019 року у розмірі 95864,31 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17.12.2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, до повноліття дитини.
Оскільки ОСОБА_2 не виконує свій обов'язок щодо сплати коштів на утримання доньки станом на 01.10.2019 р. утворилась заборгованість у сумі 95864,31 грн.
Ухвалою суду від 13.02.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 просить розглянути справу без її участі та без участі позивача, на задоволенні позову наполягає, про що надала письмову заяву.
Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про дату розгляду справи повідомлявся належним чином,про причини неявки суд не повідомляв. Відзив на позовну заяву не надав.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17.12.2012 року у справі №1601/12994/2012 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та непрацездатної дружини задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки, ОСОБА_6 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.10.2012 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на її утримання аліменти в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 25.10.2012 року і до досягнення дитиною трьох-річного віку.
На виконання вказаного рішення Автозаводським районним судом м. Кременчука видано виконавчий лист №1601/12994 який стягувач пред'явив до виконання до Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ.
ОСОБА_2 належним чином не виконує свого обов'язку щодо сплати коштів на утримання доньки, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка відповідно до довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів державного виконавця Автозаводського ВДВС м. Кременчук Неборак Я.Д. станом на 01.10.2019 року становить 95864,41 грн.
За нормами ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, частиною 3 ст. 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно частини 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Відповідно до статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Згідно з приписами ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні відповідної норми сімейного права, суд має врахувати висновки щодо застосування відповідних норм права викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у своїй постанові від 03 квітня 2019 року у справі №33/6020/16-ц зробив наступний висновок: правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до с троку заборгованості) та помножити на 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1%.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.
Згідно розрахунку наданого позивачем сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини за період з 02.01.2016 року по 01.10.2019 року складає 259 215,10 грн. Перевіривши наявний розрахунок, суд приходить до висновку про його відповідність закону та правовій позиції Верховного Суду від 03.04.2019 року у справі №33/6020/16-ц.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач ухиляється від сплати аліментів. Заборгованість відповідача зі сплати аліментів станом на 01.10.2019 року становить 95 864,41 грн.
З огляду на викладене, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 196 СК України, згідно якої пеня не може перевищувати 100% заборгованості зі сплати аліментів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за прострочення сплати аліментів за період з 02.01.2016 р. по 01.10.2019 р. у розмірі 95 864,41 грн.
Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 840,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 196 СК України, ст.ст.10,11,12,81,141,258,263,264,265,273,354, ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 95 864,41грн.
Стягнути зОСОБА_2 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.С. Предоляк