Справа № 524/2855/20
Провадження 3/524/1199/20
12.06.2020 року суддя Автозаводського районного суду м. Кременчука Обревко Л.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Полтавській області Батальйону патрульної поліції в м. Кременчук про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків суду невідомий.
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 406431 зазначено, що 03.05.2020 року о 00 годині 42 хв. в м. Кременчуці, Автозаводський район, по проспекту Полтавському 2В, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Daewoo Lanos» державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння у вигляді почервоніння шкіри обличчя, різкий запах алкоголю з ротової порожнини та порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
У судовому засіданні, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому правопорушенні не визнав, та пояснив: що, 03.05.2020 року о 00 годині 42 хв. перебував на зупинці АЗС в м. Кременчуці, по проспекту Полтавському 2В, стояв та спілкувався з товаришами. В цей час до їхньої компанії під'їхали співробітники патрульної поліції та запитали власника транспортного засобу, він повідомив, що це його автомобіль. Під час розмови йому було повідомлено, що він має ознаки алкогольного сп'яніння. Даний факт він заперечив та пояснив, що алкогольні напої не вживав. Від проходження огляду відмовився по скільки автомобіль на момент приїзду патрульних стояв на місці, не був заведений, він ним не керував тому у нього не було обов'язку проходити огляд на стан сп'яніння, адже він не виконував функції водія.
Захисник Костуренко Є.М. в судовому засіданні просив закрити справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що належних доказів для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суду не надано.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення основним завданням його є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу, прав та законних інтересів підприємств, установ, організацій, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного та неухильного додержання Конституції і Законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала можливість настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Згідно вимог ч. 1 ст. 245, ст. 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з системного аналізу положень ст. ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Такий порядок огляду на стан сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП.
Згідно ст. 266 ч.2, 3, 5 КпАП України огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Як вбачається з протоколу про адміністративні правопорушення, який надійшов до суду, зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
До протоколу про адміністративні правопорушення надано направлення на огляд водія від 03.05.2020 року, в якому зазначено, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені наступні ознаки сп'яніння: порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя.
При цьому, з відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, самого огляду поліцейським патрульної поліції відносно гр. ОСОБА_1 не проводилось. На відео особа веде себе адекватно ситуації, що склалась.
При розгляді справи, суд не знайшов підтвердження того факту, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного. Інспектором поліції автомобіль не зупинявся. З відео доказу наданого до матеріалів справи про адміністративне правопорушення автомобіль весь час знаходиться на стоянці АЗС.
Встановлено, що ОСОБА_1 не роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення не стоїть особистий підпис правопорушника.
Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.
Відповідно до висновків, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення "поза розумним сумнівом"; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів.
Отже, враховуючи вищевикладене та з огляду на положення КУпАП України щодо доказування, об'єктивні докази, які б достеменно та "поза розумним сумнівом" свідчили про вчинене ОСОБА_1 порушення п.2.5 ПДР України, в матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, беручи до уваги, надані до протоколу матеріали, вважаю, що суд, керуючись ст.62 Конституції України, має всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушень передбаченого ч.1 ст. 130, КУпАП та тлумачить на його користь.
Статтею 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведене вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130, КУпАП, а тому провадження по справі на підставі ст. 247 п. 1 КУАП підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст.283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 406431 закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука.
Суддя Л.О.Обревко