Справа № 369/6779/20
Провадження №2/369/3497/20
15.06.2020 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Пінкевич Н.С.,
при секретарі Одинцов О.С.,
вивчивши матеріали заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Двадцять перша київська державна нотаріальна контора про визнання недійсними договорів дарування, -
У червні 2020 року позивач звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Двадцять перша київська державна нотаріальна контора про визнання недійсними договорів дарування.
Крім того до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій він просить в якості забезпечення позову накласти арешт на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 ; накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1500 га, кадастровий номер 3222480401:01:100:5092, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності зареєстрована на ім'я ОСОБА_2 , накласти арешт на земельну ділянку площею 0,3500 га, кадастровий номер 3222480401:01:003:5009, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності зареєстрована на ім'я ОСОБА_2 .
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим що існує реальна загроза відчуження спірного майна, яке є предметом спору, що в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Жодних обтяжень у відповідних реєстрах, які б могли завадити їй продати вказане майно не має.
Невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може утруднити або унеможливити виконання рішення суду, що відповідачі в подальшому можуть здійснити відчуження нерухомого майна, що унеможливить виконання рішення суду у справі.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяву, всебічно та повно дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Заява про забезпечення позову обґрунтовується тим, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може утруднити або унеможливити виконання рішення суду, що відповідачі в подальшому можуть здійснити відчуження нерухомого майна, що унеможливить виконання рішення суду у справі.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Позивачем обґрунтовано наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист порушених прав та поновлення порушених прав та інтересів позивача. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, відповідач в подальшому може здійснити відчуження нерухомого майна, що унеможливить виконання рішення суду у справі.
При цьому, накладення арешту майно до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.
Враховуючи розмір заявлених позивних вимог, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення позову, їх обґрунтованість, наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та розміром заявлених позивних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе заяву позивача про забезпечення позову задовольнити частково.
Суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на земельну ділянку площею 0,3500 га, кадастровий номер 3222480401:01:003:5009, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності зареєстрована на ім'я ОСОБА_2 , оскільки відомості про вказану земельну ділянку відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та заявником не надано доказів на підтвердження права власності відповідача на таку земельну ділянку.
Підстави для застосування зустрічного забезпечення судом не вбачаються.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.149-159,260,353,354ЦПК України суд,
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Двадцять перша київська державна нотаріальна контора про визнання недійсними договорів дарування - задовольнити частково.
Накласти арешт на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві власності зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 .
Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1500 га, кадастровий номер 3222480401:01:100:5092, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності зареєстрована на ім'я ОСОБА_2 .
В іншій частині у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Інформація про стягувача: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
Інформація про боржника: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 .
Копію даної ухвали направити заявнику для пред'явлення до виконання та сторонам для відома.
Відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред'явлення ухвали до виконання в межах строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження» для пред'явлення виконавчого документа.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області, проте її оскарження не зупиняє її виконання.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://ks.ko.court.gov.ua.
Суддя Н.С. Пінкевич