09 червня 2020 р.Справа № 520/10916/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,
за участю секретаря судового засідання Мороз М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., м. Харків, повний текст складено 15.01.20 року по справі № 520/10916/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЩЕДРИЙ ЛАН"
до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЩЕДРИЙ ЛАН" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому, після уточнення позовних вимог, просило суд визнати протиправними та скасувати рішення, яке оформлене протоколом № 22 від 24.09.2019, комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЩЕДРИЙ ЛАН" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЩЕДРИЙ ЛАН" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та внести відповідну інформацію до АІС "Податковий блок".
В обґрунтування позову Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЩЕДРИЙ ЛАН" зазначає, що оскаржуване рішення, яке оформлене протоколом, на підставі якого позивача внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості необґрунтованим, незаконним, винесеним без достатніх правових підстав. Також зазначає, про відсутність невідповідності Товариства жодному із критеріїв ризиковості. Вказує, що критерії ризиковості платника податку не затверджено нормативним актом ДФС України. Зазначає, що при прийнятті критеріїв ризиковості платника податку ДФС України не було дотримано регуляторних процедур, доводи стосовно того, що рішення, яке оформлене протоколом про включення платника податку до переліку ризикових є актом індивідуальної дії.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2020р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЩЕДРИЙ ЛАН" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення, яке оформлене протоколом №22 від 24.09.2019 року, комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЩЕДРИЙ ЛАН" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Зобов'язано Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЩЕДРИЙ ЛАН" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та внести відповідну інформацію до АІС "Податковий блок".
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ГУ ДПС у Харківській області вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, що в силу положень ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є підставою для скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового судового рішення. Вказує, що позивач, звернувшись до суду із позовом про оскарження проміжного рішення податкового органу, обрав такий спосіб захисту своїх прав, який суперечить закону. Дана позиція викладена у постанові Верховного Суду 27.08.2019 по справі №540/2077/18 та у постанові Верховного Суду 20.11.2019 по справі №480/4006/18. Посилається на те, що оскаржуване рішення (у вигляді протоколу засідання робочої групи) є актом індивідуальної дії, який не порушує безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача, оскільки являється рекомендаційним та не породжує наслідки, а тому оскарженню не підлягає. Не врахування вказаних обставин свідчить про формальний підхід суду першої інстанції до з'ясування фактичних обставин даної справи, а судове рішення ґрунтується виключно на правовій позиції позивача без урахування доводів та пояснень, наданих представником відповідача. На підставі наведеного, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2020 по справі №520/10916/19 прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «ТД ЩЕДРИЙ ЛАН» відмовити.
Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві.
Також сторони по справі повідомлені на електронні адреси, яка міститься в матеріалах справи.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач є належним чином зареєстрованою юридичною особою, яка здійснює законну господарську діяльність.
Відповідно до Наказу № 1 від 14 листопада 2019 року директором ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЩЕДРИЙ ЛАН" є ОСОБА_1 .
У штаті позивача перебуває 3 найманих працівників, про що свідчить Штатний розклад.
ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЩЕДРИЙ ЛАН" знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 21, про, що свідчить Договір № 01/04-19/2 оренди нерухомого майна від 01 квітня 2019 року.
ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЩЕДРИЙ ЛАН" є платником податку на додану вартість про, що свідчить Довідка № 1 з реєстру платників податку на додану вартість.
Позивач має власний банківський рахунок № НОМЕР_1 у АТ "КОМЕРЦІЙНИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ БАНК" (код СДРПОУ банку 21580639, код банку 322540) про, що свідчить Довідка про відкриття рахунку та активно ним користується, відповідно до Виписок з нього.
Основними контрагентами з якими співпрацює Позивач в процесі своєї господарської діяльності є: Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібпродуктів" (код за ЄДРПОУ 00953042) про, що свідчить Договір поставки № 0011 від 20 лютого 2019 року; ТОВ "ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ВОСТОК-Н" (код за ЄДРПОУ 24272981) про, що свідчить Договір поставки БМ- 01/07/19 від 01 липня 2019 року; ТОВ "АГРО-ОРМС" (код за ЄДРПОУ 31328990) про, що свідчить Договір поставки № 03/01-07/19 від 01 липня 2019 року.
У вищевказаних підприємств, ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЩЕДРИЙ ЛАН" придбає товар, який потім продає іншим контрагентам.
Основними контрагентами, яким Позивач поставляє товар є: ТОВ "ПРОДСНАБ ПЛЮС" (код за ЄДРПОУ 38397840) про, що свідчить Договір поставки № 01/03 від 01 березня 2019 року; ТОВ "ПЕТРУС-КОНДИТЕР" (код за ЄДРПОКУ 34999908) про, що свідчить Договір поставки № 01/04-19 від 01 квітня 2019 року; ТОВ "ГРЕЙСАН ПРОФІТ" (код за ЄДРПОУ 42680807) про, що свідчить Договір купівлі - продажу продукції № 1604/1 від 16 квітня 2019 року.
Згідно матеріалів справи, ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЩЕДРИЙ ЛАН" вчасно подає податкову звітність контролюючим органам, про що свідчить: витяг щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва, податкова декларація з податку на прибуток підприємств, податкова декларація з податку на додану вартість.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд апеляційної інстанції керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Так, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 р. затверджено Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (в подальшому - Порядок № 117).
Відповідно до п. 1 Порядку № 117, вказаний порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов'язки її членів.
Згідно з п. 2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації", комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Відповідно до п. 3 Порядку № 117, комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п. 10 Порядку № 117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.
Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Листом Державної фіскальної служби України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 визначені "Критерії ризиковості платника податку" та "Критерії ризиковості здійснення операцій" (попередня редакція лист ДФС України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року).
Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117.
Відповідно до п.п 20.1 п. 1 цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов'язки її членів.
Комісії контролюючих органів також приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, а комісія центрального рівня розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Згідно п.п. 20.2 п. 17 під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні.
Відповідно до п.п. 20.3 п. 23 протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС з метою виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства.
Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов'язку.
Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Обов'язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов'язків.
Така позиція вже викладалась Верховним Судом у постанові від 20.11.2019 у справі №480/4006/18.
Суд апеляційної інстанції також зауважує, що на користь цієї позиції свідчить аналіз положень підпункту 201.16.3. пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України в редакції, яка вже не діяла на час спірних правовідносин, проте чітко визначала, що саме рішення про відмову в реєстрації податкової накладної \ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Після внесення змін до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України Законом № 2245-VIII законодавець виключив зазначену норму з Кодексу, надавши повноваження Кабінету Міністрів України визначати порядок та підстави реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Кабінет Міністрів України від 21 лютого 2018 року постановою №117 затвердив Порядок розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Аналіз положень цього Порядку свідчить про те, що платник податків має оскаржити в адміністративному або судовому порядку саме рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з дня набрання таким рішенням чинності.
Суд зазначає, що віднесення Комісією контролюючого органу Товариства до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.
Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій.
А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27.08.2019 у справі №540/2077/18, від 03.03.2020р. у справі № 240/3665/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо .
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач, звернувшись до суду із позовом про оскарження проміжного рішення податкового органу, обрав такий спосіб захисту своїх прав, який суперечить закону.
Таким чином колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про порушення податковим органом прав позивача в частині визнання ТОВ "Торговий дім "Щедрий лан" таким, що відповідає критерію ризиковості відповідно до пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та його включення до податкової бази, у зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню у вказаній частині.
Оскільки суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення, яке оформлене протоколом №22 від 24.09.2019 року, комісії Головного управління ДПС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЩЕДРИЙ ЛАН" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, відсутності підстав для зобов'язання Головного управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЩЕДРИЙ ЛАН" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та внести відповідну інформацію до АІС "Податковий блок"
Щодо посилань позивача в позовній заяві на рішення Верховного суду від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18, від рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду, Шостого апеляційного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду Другого апеляційного адміністративного суду, колегія суддів зазначає наступне.
В даному випадку, з урахуванням предмету позову, підлягають застосуванню постанови Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №540/2077/18 та від 03.03.2020р. у справі № 240/3665/19.
Посилання на рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду, Шостого апеляційного адміністративного суду, Третього апеляційного адміністративного суду Другого апеляційного адміністративного суду є не обґрунтованим. Дані судові рішення не є рішенням, які є обов'язковими до виконання, та таким що мають преюдиційне значення для вирішення справи.
З урахуванням вищезазначеного, того, що рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача інші доводи позивача, викладені в позовній заяві щодо відсутності невідповідності Товариства жодному із критеріїв ризиковості те, що критерії ризиковості платника податку не затверджено нормативним актом ДФС України те, що при прийнятті критеріїв ризиковості платника податку ДФС України не було дотримано регуляторних процедур, доводи стосовно того, що рішення, яке оформлене протоколом про включення платника податку до переліку ризикових є актом індивідуальної дії є помилковими та не впливають на вирішення справи по суті.
Враховуючи вищенаведені висновки суду апеляційної інстанції, будь які доводи позивача по справі щодо не правомірності оскаржуваного рішення є помилковими та не можуть бути підставою для задоволення позову.
Доводи сторін щодо правомірності прийняття самого рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості, не впливає на вирішення справи по суті оскільки, як зазначено вище, оскаржуване рішення не порушує права та інтереси позивача.
Не врахування судом першої інстанції зазначених обставин, призвело до неправильного вирішення справи по суті, а відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до положень ст. 317 КАС України з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2020 року по справі № 520/10916/19 скасувати.
Прийняти нове рішення, ким в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош
Повний текст постанови складено 15.06.2020 року