15 червня 2020 року справа №360/1470/20
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяни Леонідівни на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року (повне судове рішення складено 05 травня 2020 року у м. Сєвєродонецьку) у справі № 360/1470/20 (суддя в І інстанції Секірська А.Г.) за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяни Леонідівни, третя особа - Акціонерне товариство «Банк Форвард» про визнання протиправними та скасування постанов,
В квітні 2020 року представник позивача Іващенко О.С. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни (далі - приватний виконавець), третя особа - - Акціонерне товариство «Банк Форвард», у якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 25.02.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесену приватним виконавцем у виконавчому провадженні № 60798879 (далі - Спірна постанова) при примусовому виконанні виконавчого напису № 7093 від 09.11.2019 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.02.2020 приватним виконавцем у межах виконавчого провадження № 60798879 винесена Спірна постанова, якою постановлено звернути стягнення на доходи боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язати ТОВ «Науково - виробниче об'єднання «СЗХНО» здійснювати відрахування у розмірі 20% із заробітної плати боржника на користь стягувача - АТ «Банк Форвард» основної суми боргу в сумі 44 133,34 грн.; на користь приватного виконавця ОСОБА_2 основної винагороди приватного виконавця в сумі 4413,33 грн., витрат виконавчого провадження в сумі 2000 грн. Загальна сума складає 50 546,67 грн. Позивач вважає зазначену постанову протиправною з огляду на таке.
Згідно відомостей Єдиного реєстру приватних виконавців України ОСОБА_2 є діючим приватним виконавцем, виконавчим округом діяльності якого є м. Київ. Водночас, позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює та отримує дохід у ТОВ «НВО «СЗХНО», що знаходиться за адресою: вул. Пивоварова, буд. 5-Д6/1, м. Сєвєродонецьк, Луганська область.
У відповідності до вимог пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) у даному випадку приватний виконавець повинен був повернути виконавчий документ стягувачу у зв'язку з пред'явленням його не за місцем виконання, чого в даному випадку зроблено не було. Крім того, приватним виконавцем провадилось вчинення виконавчих дій, а саме - стягнення на заробітну плату боржника, також не за місцем проживання, перебування, місця роботи боржника - фізичної особи. Вказані обставини не були перевірені та враховані відповідачем під час винесення спірної постанови, а тому рішення щодо звернення стягнення на доходи боржника приватного виконавця є таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства, не у спосіб та не в порядку, які встановлені Законом № 1404-VIII.
Відповідачем не було дотримано вимог статті 28 Закону № 1404-VIII щодо доведення виконавцем до відома сторін документів виконавчого провадження та їх надіслання, оскільки позивач не отримував жодного документа виконавчого провадження, за винятком оскаржуваної постанови і, таким чином, не був повідомлений про початок примусового виконання виконавчого напису й, відтак, позбавлений права доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження та інших прав, передбачених статтею 19 Закону № 1404-VIII.
Таким чином, місце реєстрації, проживання та роботи боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність, та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України, виконавчий документ у виконавчому провадженні № 60798879 прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи й, відтак, відповідач не мала повноважень приймати до виконання виконавчий напис, враховуючи територіальні межі діяльності приватного виконавця та протиправно відкрила виконавче провадження № 60798879.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року у позовні вимоги задоволені.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування зазначив, що на примусовому виконанні у приватного виконавця знаходиться виконавче провадження № 60798879 про примусове виконання виконавчого напису № 7063, виданого 09.11.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості у розмірі 44 133,34 грн. Керуючись статтею 68 Закону № 1404-VIII відповідачем винесено постанову від 25.02.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, проте позивачем не оскаржувалась постанова приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження. Крім того, стягувач у своїй заяві про примусове виконання просив звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника, тому на виконання вимог частини другою статті 68 Закону № 1404-VIII, приватним виконавцем було прийнято рішення про здійснення відрахувань із доходів боржника у розмірі 20%, а відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У відзиві на апеляційну скаргу представником позивача висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) є приватним виконавцем у виконавчому окрузі м. Києва, про що свідчить інформаційна довідка з Єдиного реєстру приватних виконавців України від 03.04.2020 № 44370820200403 (а.с.12-13).
ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с.14-15,16), є боржником у виконавчому провадженні ВП № 60798879, яке відкрито постановою від 05.12.2019 та перебуває на виконанні у приватного виконавця (а.с.67-68).
АТ «БАНК ФОРВАРД» є стягувачем у виконавчому провадженні ВП № 60798879.
Виконавчим написом від 19.11.2019 за № 7063, вчиненим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Євгеном Вікторовичем, запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором від 09.07.2013 № 107538425, укладеним ним із ПАТ «Банк Руский Стандарт», правонаступником якого є АТ «БАНК ФОРВАРД». Стягнення заборгованості провадиться за період з 11.11.2017 по 09.02.2018. Сума повної заборгованості складає 43 283,34 грн., в тому числі: заборгованість за сумою кредиту становить 42 861,44 грн.; заборгованість за процентами становить 421,90 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом па підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» отримано плати із стягувача AT «БАНК ФОРВАРД» в розмірі 850,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь AT «БАНК ФОРВАРД» складає 44 133,34 грн. (а.с.63-64).
АТ «БАНК ФОРВАРД» звернулося до приватного виконавця виконавчого із заявою від 27.11.2019 вих.№ 1/1/1-1259/438 (вх.№ 16606 від 04.12.2019) про примусове виконання рішення, в якій просило відкрити за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В. від 09.11.2019 № 7063 стягнення із боржника, яким є: ОСОБА_1 коштів у розмірі 44 133,34 грн.; накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно (грошові кошти) боржника, та на відкриті рахунки у банківських установах за переліком; провести перевірку майнового стану боржника; у випадку встановлення доходу боржника - звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на його майно та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника (а.с.58-59).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. від 05.12.2019 відкрито виконавче провадження ВП № 60798879 з виконання виконавчого напису № 7063, виданого 09.11.2019 приватним нотаріусом Незнайко Є.В., про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 44 133,34 грн (а.с.67-68).
24.01.2020 відповідачем у межах ВП № 60798879 прийнято постанови про стягнення з боржника основної винагороди (а.с.70-71) та про арешт коштів боржника (а.с.73).
Постановою приватного виконавця від 25.02.2020 ВП № 60798879 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , який отримує дохід у ТОВ «Науково - виробниче об'єднання «СЗХНО», код ЄДРПОУ 35487040, адреса місця реєстрації 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 5-Д6/1 (а.с.79-80).
Також, як вбачається з рішення місцевого суду, відповідачем до відзиву додано копії супровідних листів, якими направлялися, зокрема, боржнику, зазначені постанови, проте доказів отримання таких постанов позивачем не надано.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_1 отримує дохід у ТОВ «НВО «СЗХНО», яке знаходиться у м. Сєвєродонецьку Луганської області, будь-яких інших видів доходів, які б позивач отримував саме у м. Києві, відповідачем та третьою особою не надано, спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню. Крім того, посилання відповідача, як на підставу для відмови у задоволенні заявлених вимог, що наявна не оскаржена постанова про відкриття виконавчого провадження, місцевим судом не взято до уваги, оскільки сам факт наявності не оскарженої та не скасованої постанови про відкриття виконавчого провадження не свідчить про законність її винесення та не свідчить про законність вчинених дій та прийнятих рішень під час вчинення виконавчих дій.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками, виходячи з такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Законом № 1404-VIII та Законом України від 02.06.2016 № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII).
Абзацом другим частини першої статті 19 Закону № 1404-VIII встановлено, що право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.
Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону № 1404-VIII у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону № 1404-VIII у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Частиною першою статті 25 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Згідно з частиною другою статті 25 Закону № 1403-VIII приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України (частина шоста статті 25 Закону № 1403-VIII).
Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1404-VIII приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закон № 1404-VIII визначає вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх примусового виконання.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1404-VIII виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Згідно з частиною п'ятою статті 24 Закону № 1404-VIII у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.
Відповідно до частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Відповідно до частини четвертої статті 48 Закону № 1404-VIII на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
Згідно із частиною першою статті 68 Закону № 1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати (частина друга статті 68 Закону № 1404-VIII).
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина третя статті 68 Закону № 1404-VIII).
Статтею 69 Закону № 1404-VIII визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
У разі припинення перерахування коштів стягувачу підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці не пізніш як у триденний строк повідомляють виконавцю про причину припинення виплат та зазначають нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме.
Частиною першою статті 190 Цивільного кодексу України визначено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (частина перша статті 179 Цивільного кодексу України).
Разом з цим, відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в України» банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків (пункт 7.1.5 статті 7 Закону про платіжні системи).
Згідно із матеріалами справи, приватним виконавцем встановлено, що ОСОБА_1 отримує дохід у ТОВ «НВО «СЗХНО» (а.с.78-79), яке знаходиться у м. Сєвєродонецьку Луганської області. Будь-яких інших видів доходів, які б позивач отримував саме у м. Києві, відповідачем та третьою особою не надано, а судом не виявлено.
Як вбачається з матеріалів справи, стягувач просив відкрити виконавче провадження за місцем знаходження майна (грошових коштів) на рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Банк «Форвард» (тобто, у стягувача), який розташований в м. Києві (а.с.58), на підтвердження наявності такого рахунку представником стягувача подана відповідна заява (а.с.65). Саме ця обставина слугувала підставою для відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження, в межах якого була прийнята Спірна постанова.
В той же час, в матеріалах справи не міститься доказів того, що у боржника дійсно були наявні кошти на банківському рахунку, що відкритий у банку, який знаходиться у місті Києві.
Відтак, відповідач порушив правила територіальної діяльності приватних виконавців, оскільки, знаючи місце проживання позивача (боржника), що не належить до його виконавчого округу, прийняв виконавчий документ з іншого виконавчого округу.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 580/3311/19.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів оскарження чи скасування постанови про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем в межах округу міста Києва, не беруться до уваги з огляду на наступне.
Зважаючи на обов'язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом № 1404-VIII, здійснення виконавчих дій поза межами місця знаходження боржника, а також невиконання обов'язку із повернення виконавчого документу на виконання приписів пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII, є порушенням вимог Закону № 1404-VIII, що призвело до необґрунтованого здійснення дій з примусового виконання зазначеного виконавчого документу.
Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 804/6996/17, в якій також не була предметом оскарження постанова про відкриття виконавчого провадження.
Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, серед іншого:
- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі аналізу норм законодавства та обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття Спірної постанови, відтак наявні підстави для задоволення позову.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяни Леонідівни - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 травня 2020 року у справі № 360/1470/20 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 15 червня 2020 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Головуючий суддя І. В. Сіваченко
Судді А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук