Справа № 369/10730/19
Провадження № 2/369/276/20
Іменем України
15.06.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
Головуючої судді: Дубас Т.В.,
при секретарі Мазурик Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Києво-Святошинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про стягнення заборгованості по виплаті аліментів та стягнення пені, стягнення додаткових витрат на утримання дитини, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області зданим позовом, мотивуючи його тим, що 15 вересня 2001 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб.
За час перебування у шлюбних відносинах, у сторін народилась дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Спільне життя у сторін не слалось у зв'язку з чим вони розлучились.
Відповідач не надавав матеріальної допомоги на утримання дитини.
У грудні 2008 року Києво-Святошинським районним судом Київської області було винесено рішення від 10 грудня 2008 року у справі № 2-4288/08 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини і додаткових витрат на лікування, яким суд позовні вимоги суд задовольнив в повному обсязі та вирішив стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину щомісячно, починаючи з 12.11.2008 року та до її повноліття.
На підставі даного рішення, Києво-Святошинським районним судом Київської області було видано виконавчий лист № 2-4288/08 від 22 грудня 2008 року.
У січні 2009 року, позивач звернулася з заявою до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про примусове виконання рішення від 10 грудня 2008 року та було відкрите виконавче провадження.
Однак, ОСОБА_2 не в повному обсязі сплачує аліменти на утримання дитини, а тому утворилася заборгованість.
05 серпня 2019 року, старшим державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Арабаджийською О.С. було видано Довідку - розрахунок заборгованості з аліментів станом на 01 серпня 2019 року, розмір якої склав 46 857,73 грн.
Таким чином, ОСОБА_2 не сплачує в повному обсязі аліменти на утримання дитини, що значно ускладнює її життя,
Цим відповідач порушує вимоги ст. 180 СК України, якою визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Так, у ОСОБА_2 утворилася заборгованість в розмірі 46 857,73 грн.
Тому позивач просила стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 46 857 грн. (сорок шість тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн. 73 коп. Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 46 610 (сорок шість тисяч шістсот десять) гривень 96 коп. Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) додаткові витрати на дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за навчання у розмірі 4 300 грн. 00 коп.
Позивач направила до суду заяву згідно якої просила розгляд справи провести у її відсутності, вимоги позову підтримала та просила їх задоволити. Проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечувала.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримала та просила його задоволити, проти ухвалення по справі заочного рішення не запаречувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомлено.
Третя особа про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
За письмовою згодою позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи з наступного.
Як встановлено судом, 22 грудня 2008 року Києво-Святошинським районним судом Київської області видано виконавчий лист № 2-4288/08 про стягнення з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину щомісячно, починаючи з 12.11.2008 року та до її повноліття.
Згідно Довідки-розрахунку № 22875 від 05.08.2019 р. виданої державним виконавцем Києво-Святошинського РВД ДВС вбачається що по виконавчому документу № 2-4288 від 22.12.2008 р. у боржника ОСОБА_2 існує заборгованість в розмірі 46 857,73 грн. (станом на 01.08.2019 року).
Відповідно до ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Ст. 196 СК України передбачає у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Згідно правової позиції Верховного суду України у справі 6-81цс13 випливає що оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, то при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Відповідно до правової позиції Верховного суду України у справі за № 6-94цс15, визначено що Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
З урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
Правова позиція, висловлена Верховним Судом України при розгляді справи № 6-2022цс15, зазначає що правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.
Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, то строк виконання цього обов'язку буде різним, а тому кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Отже, пеня за прострочення зі сплати аліментів нараховується за кожним періодичним платежем окремо з дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, після чого розмір нарахованої пені за кожним щомісячним платежем підсумовується та визначається загальна сума пені за порушення аліментних зобов'язань.
Судом встановлено що відповідачем належним чином рішення суду по сплаті аліментів не виконує, та відповідно у нього починаючи з жовтня 2006 р. утворилась заборгованість по сплаті аліментів.
Позивачем було надано до суду розрахунок суми пені за простроченими аліментами, за кожним періодичним платежем окремо з дня порушення платником аліментів свого обов'язку.
Суд, визнає обґрунтованим відповідний розрахунок, та вважає за можливе задовольнити вимоги позову в частині стягнення з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 46 610 (сорок шість тисяч шістсот десять) гривень 96 коп.
За положеннями ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до ст. 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.
Указана норма матеріального права визначає порядок стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час та заборгованості за аліментами, що утворилася при їх відрахуванні за заявою платника, поданою відповідно до ст. 187 СК України.
Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» і відповідно до ч. 8 цієї статті суд вирішує питання про заборгованість лише у разі спору про її розмір.
Таким чином, при відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень цього Закону, а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.
Тому у частині вимог позову щодо стягнення заборгованості по аліментам суд відмовляє.
Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою. каліцтвом тощо)
Згідно п.18. постанови Пленуму Верховного суду «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вказує, що до участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані трати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Додаткові витрати на утримання дитини мають бути викликані особливими обставинами. У зв'язку із особливими обставинами (розвиток здібностей дитини, тяжка хвороба, каліцтво дитини, тощо) потрібні значні додаткові витрати, тому розмір додаткових витрат, що стягується, повинен визначатися залежно від дійсно понесених або передбачуваних витрат.
Відповідно до вимог частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат.
Тобто, факт понесення додаткових витрат на дитину має бути документально підтверджений.
Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.
2 серпня 2019 року між Вищим навчальним закладом «Університет економіки та права «Крок» (далі - Університет) та ОСОБА_1 (далі-Замовник) для ОСОБА_3 (далі-Одержувач) було укладено договір про надання освітніх послуг № НОМЕР_2 , відповідно до якого університет бере на себе зобов'язання за рахунок коштів Замовника надати Одержувачу освітню послугу, а саме здійснити підготовку Одержувача на денній формі навчання за спеціальністю «Психологія» для здобуття ступеня вищої освіти бакалавра.
На виконання умов даного договору, позивачем було здійснено оплату в розмірі 4300,00 грн., що підтверджується чеком № 39100 від 02 серпня 2019 року.
Враховуючи що позивачем понесені додаткові витрати на дитину у зв'язку з її навчанням, суд вважає за можливе стягнути половину даних витрат з відповідача на користь позивача у розмірі 2 150 грн.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Судові витрати, суд покладає на відповідача відповідно пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись 185, 194, 195, 196 СК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд , -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 46 610 (сорок шість тисяч шістсот десять) гривень 96 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) додаткові витрати на дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за навчання у розмірі 2 150 грн. (дві тисячі сто п'ятдесят гривень).
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень та сорок копійок.)
В решті вимог позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Дубас Т.В.