15 червня 2020 року справа №264/1748/20
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Міронова Г.М., розглянувши апеляційну скаргу Адміністративної комісії Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 травня 2020 року у справі № 264/1748/20 за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
До Першого апеляційного адміністративного суду 11 червня 2020 року надійшла апеляційна скарга Адміністративної комісії Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 травня 2020 року у справі № 264/1748/20.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
За змістом ч. 1 ст. 4 Законом України “Про судовий збір” (в редакції, що діяла на момент подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
В Законі України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум працездатних осіб встановлений у місячному розмірі 2102 грн.
Приписами п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції, на момент подання апеляційної скарги) передбачено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п.п.2).
У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплаті підлягає ставка судового збору у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”).
Верховний Суд України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16) зазначив таке: “За подання позивачем або відповідачем - суб'єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у поряду і розмірах, встановлених Законом № 3674-VI, сплаті не підлягає.”
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 відступила від зазначеного висновку Суду та сформувала наступну правову позицію.
Нормам статті 288 КУпАП кореспондують положення підпункту 2 частини першої статті 20 КАС України щодо предметної підсудності адміністративних справ, а також статті 286 КАС України, що встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
З цих положень убачається, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.
Аналіз установленого статтею 288 КУпАП права на оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення показує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження визначені і діють у редакції Закону України від 24 вересня 2008 року № 586-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху”.
Прийняття Закону № 3674-VI не обмежує можливість дії чи прийняття у майбутньому законодавчих актів, які визначають пільги щодо сплати судового збору, отже, питання справляння судового збору, крім Закону № 3674-VІ, може регулюватися іншим законодавством (наприклад, частиною другою статті 239-1 КАС України в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIІI “Про забезпечення права на справедливий суд”, згідно з якою за подання і розгляд заяви з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів, судовий збір не сплачується, тоді як у Законі № 3674-VI такої підстави для звільнення від сплати судового збору немає).
Визначальним у такому випадку є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов'язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.
У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За унормуванням ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням вищенаведеного, апелянту необхідно було сплатити - 630, 60 грн. та належним чином це підтвердити.
Правилами ст.ст. 169, 298 КАС України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 630,60 грн.
Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: отримувач коштів - Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код отримувача (ЄДРПОУ) - 37944338; розрахунковий рахунок - UA578999980313111206081005059; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу Судовий збір.
Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Адміністративної комісії Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 травня 2020 року у справі № 264/1748/20 - залишити без руху.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, але не менше строку дії карантину встановленого Кабінетом Міністрів України щодо запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга повертається апелянту.
Витребувати з Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області справу №264/1748/20.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Міронова Г.М.