Справа № 368/423/15-ц
6/368/18/20
"11" червня 2020 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого судді Шевченко І.І.
при секретарі Назаренко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу за поданням Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Фінансове управління Кагарлицької районної державної адміністрації про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу, -
представник відділу ДВС просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ) до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом № 368/423/15-ц виданий 10.04.2019 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Фінансового управління Кагарлицької районної державної адміністрації кошти в сумі 6922,92 грн., обґрунтовуючи подання наступним.
На виконанні Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться виконавче провадження 60953055 з виконання виконавчого листа № 368/423/15-ц виданий 10.04.2019 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Фінансового управління Кагарлицької районної державної адміністрації кошти в сумі 6922,92 грн.
За вказаним виконавчим провадженням боржником є ОСОБА_1 .
Відповідно до статтей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавцем 20.07.2014 р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.
Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь - яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить частини п'ятої ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити майна належне боржнику на праві власності відсутнє.
Виконавцем 13.01.2020 р. на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавцю для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_1 на виклики не з'явився, про причини неявки не повідомив виконавця.
Враховуючи викладе, рішення до теперішнього часу не виконано, і боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.
Отже, боржником рішення виконавця не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.
Статтею 18 «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а саме: у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено підстави для тимчасового обмеження права громадян України на виїзд з України, а саме: право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів;
Тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до ч. 1 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Представник Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Качанюк О.В. в судове засідання не з'явилася, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутність представника ДВС та подання задовольнити.
Представник стягувача Фінансового управління Кагарлицької районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутність представника стягувача та вимоги подання задовольнити.
Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, по що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення. Клопотань та заяв не направляв.
Розгляд справи відбувається відповідно до вимог ст. 247 ч. 2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні встановлено, що на виконанні у Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області знаходиться виконавче провадження № 60952754 з виконання виконавчого листа № 368/423/15-ц, виданого 10.04.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Фінансового управління Кагарлицької районної державної адміністрації кошти в сумі 6922,92 грн.
Державним виконавцем відділу у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» 11.01.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим документом. Копію постанови направлені сторонам виконавчого провадження якою боржника зобов'язано було виконати вимоги виконавчого документа (а.с. 89-90).
Боржником рішення суду в добровільному порядку не виконано, у зв'язку з чим державним виконавцем проведено дії щодо розшуку майна, належного боржнику шляхом направлення запитів до реєструючих установ.
Державним виконавцем в рамках виконавчого провадження було вжито вичерпні заходи примусового виконання рішення, що підтверджують повноту вчинення виконавчих дій, а саме: накладено арешт на кошти та майно боржника. Перевірено майновий стан боржника, направлені запити до ДФС України, Управління ПФУ, зроблено запит до реєстру прав на нерухоме майно в порядку доступу державних виконавців.
Згідно повідомлення ДФС України інформація про номери рахунків, відкриті у банках та інших фінансових установах України боржником - до ДФС України від відповідних фінансових установ не надходила.
Згідно повідомлення ДФС України інформація стосовно боржника - фізичної особи щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня.
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що за боржником нерухоме майн не зареєстровано.
На адресу боржника - АДРЕСА_1 направлено виклик, яким зобов'язано боржника з'явитися до державного виконавця. Але в зазначений час боржник на прийом не з'явився.
Судом встановлено, що державним виконавцем були вчинені дії передбачені чинним законодавством з метою повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження та останнім направлялась боржнику вимога, яка була проігнорована боржником.
Також з матеріалів подання вбачається, що за боржником не зареєстровано на праві власності автомобіль, нерухоме майно за боржником також не зареєстровано.
Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 2 та 3 вказаної статі Закону визначено обов'язки та повноваження виконавця під час здійснення виконавчого провадження.
Згідно з пунктом 19 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виникає право у державного, приватного виконавця звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Вирішуючи питання про задоволення чи відмову у задоволенні подання державного виконавця, суд має перевірити вчинення державним, приватним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення всіх можливих виконавчих дій, та з'ясувати наявність доказів, які б свідчили, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду.
Відповідно до пункту 5 частини 1, частини 2статті 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.
Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв'язку з ухиленням особи від виконання зобов'язання, зокрема виконання судового рішення.
Майнові відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників, що означає здатність нести юридичну відповідальність за рахунок власного майна.
Звертаючись до суду із поданням про обмеження виїзду боржника за межі України, державний виконавець обґрунтував звернення до суду з поданням тим, що у порядку примусового виконання виконавчого провадження державним виконавцем проводяться заходи щодо забезпечення виконання рішення суду: накладено арешт на майно боржника, накладено арешт на кошти боржника, виставляються платіжні вимоги на списання коштів, здійснюється перевірка майнового стану боржника, проте, вимоги державного виконавця щодо термінового виконання проігноровані, сума боргу залишається несплаченою.
Утім будь-яких дій на погашення кредитної заборгованості боржник не здійснював.
Таким чином суд вважає, що таке тривале невиконання рішення суду, при наявності можливості здійснювати погашення кредитної заборгованості, свідчить про свідоме ухилення боржника від виконання судових рішень.
Будучи обізнаним про велику заборгованість в такому розмірі, більше півмільйона гривень, боржник не з'являється на виклики до державного виконавця для дачі пояснень. Не сприяє, та не вживає заходів направлених на виконання рішень судів (відчуження майна з метою сплати боргу, відрахування певної частини доходу від здійснення діяльності тощо).
Як вбачається, невиконання боржником рішення суду не зумовлено об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо.
Тобто обставини, які склалися, свідчать, що боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов'язання заходів визначається судом.
Як вбачається з копій матеріалів виконавчого провадження, боржником не подано доказів того, що з часу відкриття виконавчого провадження ним вживаються дії, об'єктивно спрямовані на погашення боргу перед стягувачем, та які б були спів мірні борговим зобов'язанням.
Згідно з приписами частини 3статті 441 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення, а тому подання слід задовольнити.
Керуючись ст.. 441 ЦПК України та Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», суд, -
Подання Кагарлицького районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Фінансове управління Кагарлицької районної державної адміністрації про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документу - задовольнити.
Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ) до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом № 368/423/15-ц виданий 10.04.2019 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь Фінансового управління Кагарлицької районної державної адміністрації кошти в сумі 6922,92 грн.
Виконання ухвали доручити Державній прикордонній службі України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26).
Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Кагарлицького районного суду Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року): до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч. 1 ст. 296 ЦПК України: апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст судового рішення складено 11.06.2020 р.
Суддя І.І. Шевченко