15 червня 2020 року м. Рівне №460/2802/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доОлександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області (далі по тексту - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо неприйняття передбаченого ч.7 ст.118 Земельного кодексу України рішення за клопотанням ОСОБА_1 від 26.11.2019, як учасника бойових дій, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності;
зобов'язати відповідача не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили повторно на черговій сесії розглянути заяву від 26.11.2019 та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 , учаснику бойових дій, дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, 26.11.2019 він звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності. Листом Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 18.12.2019 №107/09-17 позивача повідомлено про те, що його клопотання від 26.11.2019 розглянуте на сесії Олександрійської сільської ради 16.12.2019 та рішення по суті питання не прийнято, оскільки, пропозиція надати згоду (підтримати проект про надання згоди на виготовлення проекту землеустрою) не набрала більше половини голосів загального складу депутатів сільської ради відповідно до п. 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує його права, свободи та законні інтереси, встановлені нормами Конституції та чинного законодавства України. Крім того, при розгляді його клопотання, відповідачем не встановлено підстав для відмови, тому його слід зобов'язати прийняти рішення яким надати такий дозвіл. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою суду від 15.04.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк відповідачем до суду подано відзив, у якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. Відзив обґрунтовано тим, що розгляд клопотання позивача внесено в порядок денний двадцять другої сесії Олександрійської сільської ради сьомого скликання від 16.12.2019. На розгляд депутатів представлено проект рішення «Про надання згоди на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Олександрійської сільської ради» ОСОБА_1 . Рішення про надання згоди на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області - не прийнято оскільки пропозиція надати згоду (підтримати проект рішення про надання згоди на виготовлення проекту землеустрою) не набрала більше половини голосів загального складу депутатів сільської ради відповідно до п.2 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». На підставі наведеного просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.
26.11.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення.
До поданого клопотання позивач долучив викопіювання з публічної кадастрової карти - графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування вільної земельної ділянки та чітко визначено межі бажаної земельної; посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 10.05.2016.
18.12.2019 листом № 107/09-17 відповідач повідомив позивача про те, що його клопотання про відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000га для ведення особистого селянського господарства від 26.11.2019 розглянуте на сесії Олександрійської сільської ради 16.12.2019. Рішення про надання згоди на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області - не прийнято оскільки пропозиція надати згоду (підтримати проект рішення про надання згоди на виготовлення проекту землеустрою) не набрала більше половини голосів загального складу депутатів сільської ради відповідно до п. 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України, в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III, а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Підпунктом «а» частини другої статті 83 ЗК України встановлено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Відповідно до частин першої - третьої статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в ч. 3ст. 116 ЗК України).
У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у статті 118 ЗК України.
Відповідно до положень частини 6 статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
У частині сьомій статті 118 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналіз наведених норм права, якими врегульовано процедуру безоплатного отримання земельних ділянок, свідчить про те, що всі дії відповідних суб'єктів земельно-правової процедури є взаємопов'язаними, послідовними і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання земельної ділянки у власність.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (надалі Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Відповідно до частини п'ятої статті 46 Закон № 280/97-ВР, сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Отже, чинним законодавством України не передбачено право суб'єкта владних повноважень змінювати встановлений законом режим (періодичність) проведення сесій рад не менше одного разу на місяць у випадку надходження на розгляд до ради документів з питань відведення земельних ділянок (зокрема, клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проекту землеустрою на погодження або затвердження тощо). Оскільки останні являються частинами єдиного процесу відведення земельних ділянок, а тому охоплюються терміном «питання відведення земельних ділянок».
З листа відповідача від 18.12.2019 № 107/09-17 вбачається, що клопотання позивача про відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000га для ведення особистого селянського господарства від 26.11.2019 розглянуте на сесії Олександрійської сільської ради 16.12.2019. Рішення про надання згоди на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області - не прийнято оскільки пропозиція надати згоду (підтримати проект рішення про надання згоди на виготовлення проекту землеустрою) не набрала більше половини голосів загального складу депутатів сільської ради відповідно до п. 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Станом на час подання позивачем даного позову до суду, рішення відповідача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи відмову у наданні такої згоди не прийнято. Отже, відповідачем допущено порушення місячного строку розгляду клопотання позивача.
Разом з тим, слід зазначити, що строк розгляду клопотання є строком виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень (компетенції). Цей строк разом з іншими елементами (складовими) утворюють структуру повноважень суб'єкта владних повноважень. Недотримання строку виконання обов'язку є свідченням формального порушення реалізації повноважень, проте, повинно оцінюватися в межах причин і умов, які призвели до цього. Недотримання строку виконання обов'язку не означає припинення повноважень органу місцевого самоврядування і втрату ним правомочності на ухвалення будь-яких рішень, в тому числі й тих, які є предметом спору у цій справі.
Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР, рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.
Із викладеного слідує, що питання щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, розглядаються виключно на пленарних засіданнях, а рішення з цих питань приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.
Як наведено вище по тексту, рішення за результатами розгляду заяви позивача від 26.11.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідачем не прийнято.
Отже, у даному випадку, суд констатує протиправну бездіяльність, яка полягає у не прийнятті відповідного рішення за результатами розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою згідно із чинним законодавством.
Щодо зобов'язання надати позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Суд нагадує, що розпорядження землями державної та комунальної форм власності здійснюють, відповідно, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, зазначені органи здійснюють і передачу земель у власність чи інше право користування. Такі повноваження встановлені, зокрема, Земельним Кодексом України.
Тобто, законодавець наділив дані органи дискреційними повноваженнями при прийнятті управлінських рішень.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Враховуючи вищезазначене, дискреційне право, зокрема, органу місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
З огляду на вказане, право відповідача на вчинення дій щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема, у власність, є його дискреційними повноваженнями, а тому задоволення позовних вимог про зобов'язання надати такий дозвіл є формою втручання в дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування.
При цьому, слід ще раз наголосити, що рішення за заявою позивача від 26.11.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, відповідачем у встановленому чинним законодавством порядку не прийнято.
За наведених обставин, суд вважає за необхідне в цій частині обрати інший спосіб захисту прав та інтересів позивача, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав та інтересів (п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України), а саме: зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 26.11.2019 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2га, яка розташована на території Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності та зобов'язати прийняти відповідне рішення із дотриманням порядку, встановленого чинним законодавством, тим самим задовольнивши позовні вимоги.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то підстави для відшкодування йому судового збору відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області (35320, Рівненська область, Рівненський район, с.Олександрія, вул. Свято-Преображенська, 66, код ЄДРПОУ 04387119) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати бездіяльність Олександрійської сільської ради, яка полягає у неприйнятті рішення за клопотанням ОСОБА_1 від 26 листопада 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2га, яка розташована на території Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності.
Зобов'язати Олександрійську сільську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 26 листопада 2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2га, яка розташована на території Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності та прийняти відповідне рішення із дотриманням порядку, встановленого статтями 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статтею 118 Земельного кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 15 червня 2020 року.
Суддя Щербаков В.В.