Справа № 168/292/20
Провадження № 1-кс/168/122/20
19 травня 2020 року слідчий суддя Старовижівського районного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , особи, яка є іншим володільцем майна ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши в відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Старовижівського ВП Ратнівського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 про арешт майна в кримінальному провадженні №42020031110000017 від 20.03.2020 р.,
Слідчий звернувся з клопотанням, у якому зазначає, що 10 травня 2020 року о 05.28 год. працівниками поліції зупинено трактор марки «Т-40», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , який на причепі перевозив деревину породи «сосна» без відповідних підтверджуючих документів, а саме 9 колод деревини: діаметром 32 см, довжиною 6 м; діаметром 28 см, довжиною 6 м.; діаметром 28 см, довжиною 6 м; діаметром 24 см, довжиною 6 м; діаметром 44 см, довжиною 6 м; діаметром 30 см, довжиною 6 м; діаметром 26 см, довжиною 6 м; діаметром 44 см, довжиною 6 м; діаметром 28 см, довжиною 6 м.
10.05.2020 р., на підставі повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, матеріали ЖЄО №1046 від 10.05.2020 р. було приєднано до матеріалів кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42020031110000017 від 20.03.2020 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.246 КК України за фактом перевезення зрубаних дерев.
Під час огляду місця події від 10.05.2020 р. було вилучено транспортний засіб та деревину.
У ході досудового розслідування встановлено, що деревина перевозилась без підтверджуючих документів, в подальшому ОСОБА_7 надав товарно-транспортні накладні, в яких вказані параметри лісопродукції, однак вони не відповідали фактичним в частині діаметру і довжини колод.
Слідчий зазначає, що вилучена лісопродукція є предметом злочину, оскільки ймовірно зрізана незаконно та транспортувалась за допомогою вищевказаних трактора і причепа, які є знаряддями злочину.
Постановою слідчого від 10.05.2020 р. вказане майно визнане речовим доказом, оскільки зберегло на собі сліди злочину, є предметами злочину, може бути використано для забезпечення відшкодування майнової шкоди, завданої злочином.
Накладення арешту на вказане майно необхідне, щоб запобігти його реалізації, пошкодження, знищення. Крім того, необхідно провести ряд слідчих дій з вказаним майном, зокрема провести екологічну експертизу, детальний огляд предметів, слідчі експерименти.
Просить накласти арешт на вказаний трактор, причіп, дерево.
У судове засідання особа, яка є власником транспортного засобу і причепу - ОСОБА_8 не з'явився, що відповідно до ч.1 ст.172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий у судовому засіданні підтримав клопотання та пояснив, що за даним фактом зареєстровано звернення в ЖЄО 10.05.2020 р., а матеріали приєднано за резолюцією прокурора та начальника СВ до матеріалів кримінального провадження від 20.03.2020 р. як окремий епізод. Окремо до ЄРДР даний факт незаконного перевезення деревини ОСОБА_5 не внесений. Який розмір шкоди, завданий незаконним перевезенням в даному випадку встановлюється, оскільки відповідний запит був скерований на адресу відповідних служб. Кваліфікація дій ОСОБА_5 - незаконне перевезення і зберігання деревини.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та пояснив, що дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.2 ст. 246 КК як незаконне перевезення дерев, кваліфікуючи дії за ознакою вчинення злочину групою осіб, виходили з того, що цілком очевидно, що таку кількість дерев зрубати і повантажити одна особа не могла. Така кваліфікація є попередньою.
ОСОБА_5 , який перебував за кермом вилученого транспортного засобу у судовому засіданні пояснив, що вилучена деревина є його власністю, яку він придбав в лісгоспі в січні і березні 2020 р.. Також, працюючи в вказаному підприємстві, отримував періодично заробітну плату не коштами, а деревиною. Розмір деревини не завжди відповідав тому, що вказаний в накладних. Вказану деревину мав намір перевести і порізати. Незаконної порубки не вчиняв.
Захисник ОСОБА_6 просить відмовити в клопотанні, оскільки воно повністю не обґрунтоване. Зазначає, що відомості щодо ОСОБА_5 за фактом перевезення в ЄРДР не внесені, реєстрація матеріалів в ЖЄО не є належною реєстрацією злочину і не відповідає вимогам закону. При цьому, кваліфікація дій ОСОБА_5 за ч.2 ст. 246 КК є безпідставною, оскільки немає даних, що такі дії вчинені групою осіб, доказів на спростування того, що такі дії неможливо здійснити однією особою, є припущенням, жодних слідчих експериментів на підтвердження встановлення цього факту, не проведено. Ч.1 і ч.2 ст. 246 КК передбачає обов'язковою умовою кримінальної відповідальності завдання істотної шкоди. Розмір шкоди в клопотанні навіть щодо вилученої в ОСОБА_5 деревини, не вказано, що виключає взагалі наявність в діях особи саме складу злочину, а зокрема ч.2 ст.246 КК України. А на припущеннях не може ґрунтуватись обвинувачення. Допитаний як свідок ОСОБА_9 повідомив слідчому, що ОСОБА_5 продавалась деревина діаметром від 15 до 24 см, а частина вилучених в ОСОБА_5 колод за розмірами відповідає цим поясненням, що з урахуванням того, що ОСОБА_5 отримував заробітну плату деревиною, не виключає можливості підтвердження його показань про придбання деревини. Товарно - транспортні накладні були виписані на ім'я ОСОБА_5 . Просить врахувати, що слідством не встановлено коли і де проводилась порубка деревини, жодним чином не доведено причетність до неї ОСОБА_5 . При накладенні арешту суд врахувати співмірність і розумність обмеження права власності внаслідок завдання шкоди. Оскільки розмір шкоди завданої ОСОБА_5 не встановлено, то немає підстав з урахуванням цих принципів накладати арешт на транспортний засіб з причепом і на деревину. Крім того, спеціальна конфіскація не поширюється на ст. 246 КК. Вважає, що нема доказів вчинення злочину ОСОБА_5 , тому немає підстав для накладення арешту на вилучене в нього майно.
Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання приходжу до такого висновку.
Згідно з ч.2 ст.131 КПК України, одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.170 КПК України арешт майна - це тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна застосовується з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження.
Арешт майна допускається, в тому числі, з метою забезпечення збереження речових доказів, відшкодування шкоди завданої внаслідок злочину та в такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, тобто може бути речовим доказом.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. У відповідності до вимог ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню. Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94. 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Так, з матеріалів клопотання встановлено, що у провадженні СВ Старовижівського ВП Ратнівського ВП ГУНН у Волинській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного 20.03.2020 р. в ЄРДР за № 42020031110000017 з попередньою кваліфікацією за ч.2 ст.246 КК України, про те, що не встановлені особи здійснили та здійснюють незаконну порубку деревини на території лісових насаджень Старовижівського району Волинської області, що завдало та завдає істотної шкоди державним інтересам.
10.05.2020 р., в ході проведеного огляду місця події, що за адресою: вул.Центральна в с.Нова Вижва, Старовижівського району Волинської області було зупинено трактор марки «Т-40» д.н.з. НОМЕР_2 , 1987 р.в. з причепом. В причепі у ящику виявлено зрізані колоди дерев породи сосна в кількості 9 штук. На всіх колодах наявні пластикові бирки.
При цьому було встановлено, що відомості внесені до товарно-транспортних накладних, які надав водій ОСОБА_5 , не відповідають фактичним розмірам колод, що перевозилися, зокрема в частині діаметру і довжини.
В ході огляду місця події 10.05.2020 р. вказаний трактор, причіп, деревину було вилучено.
Про даний факт повідомлено рапортом та зареєстровано ЄО за № 1046 від 10.05.2020 р. як: інші адміністративні правопорушення.
Доказів про внесення відомостей окремо за даним фактом до ЄРДР не надано.
Відповідно до ст. 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Доказів вчинення цих дій прокурором чи слідчим щодо внесення відомостей до ЄРДР не надано.
Вилучений в ході огляду місця події трактор, причіп, деревину постановою слідчого від 10.05.2020 р. визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 42020031110000017 від 20.03.2020 р. На вказане майно слідчий просить накласти арешт.
Згідно зі ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК.
Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
Так доводячи підставність поданого клопотання слідчий вказує про те, що вилучене майно є предметом розслідування злочину, передбаченого ч.2 ст.246 КК України, зберегло на собі сліди злочину та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Повернення такого майна унеможливить виконання завдання кримінального провадження в частині забезпечення повного та неупередженого розслідування злочину.
Правова кваліфікація дій ОСОБА_5 в клопотанні не вказана.
У судовому засіданні прокурор та слідчий повідомили, що його дії слід кваліфікувати як незаконне перевезення деревини групою осіб.
Суду не надано доказів про те, що за фактом незаконного перевезення ОСОБА_5 деревини окремо внесено відомості до ЄРДР, як того вимагає КПК. Реєстрація повідомлення про даний факт в матеріалах ЖЄО не є фіксацією злочину відповідно до вимог КПК. Повідомлення за даним фактом зареєстровано в ЄО як: інші адміністративні правопорушення. Приєднання даних матеріалів за резолюцією керівника прокуратури і начальника слідчого відділу теж не можна доказом того, що відносно особи порушено кримінальне провадження.
Доданий до клопотання витяг із кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР 20.03.2020 р. (кримінальне провадження № 42020031110000017), не підтверджує причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, який розслідується в кримінальному провадженні № 42020031110000017 від 20.03.2020 р.
За таких обставин, не надано доказів, що щодо ОСОБА_5 проводиться досудове розслідування про вчинення ним злочину.
Однією із обставин, які слід врахувати при вирішенні питання про арешт майна, є також існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину.
Згідно з витягом з кримінального провадження №42020031110000017 (до якого приєдано матеріали за фактом подій від 10.05.2020 р.), розслідується факт здійснення невстановленим особами незаконної порубки деревини на території лісових масивів Старовижівського району. А зі слів слідчого і прокурора дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати як незаконне перевезення деревини групою осіб, вчинене 10.05.2020 року, тобто за ч.2 ст.246 КК України.
Ч.1 ст.246 КК передбачає відповідальність за такі дії: незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду, а ч.2 ст. 246 КК - за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб.
Доказів на обґрунтування того, що ОСОБА_5 внаслідок незаконного перевезення деревини завдано істотної шкоди, і ці дії вчинені групою осіб і які завдали шкоди, не надано, як це вимагає об'єктивна сторона ст.246 КК України.
Слідчий, вказавши в протоколі огляду довжину та діаметр вилучених колод, не надав жодного розрахунку вартості вказаної лісопродукції.
Не зазначення в клопотанні та відсутність в матеріалах клопотання доказів щодо розміру завданої перевезенням 10.05.2020 р. деревини шкоди, доказів щодо кількості і вартості вилученої деревини, а отже і доказів заподіяння істотної шкоди, позбавляє суд можливості вирішити питання про те, до якого виду відповідальності - кримінальної чи адміністративної, відноситься вказане правопорушення, що ставить під сумнів обґрунтованість кваліфікації його дій саме за ч.2 ст. 246 КК України, а відповідно і існування обґрунтованої підозри про вчинення такого злочину ОСОБА_5 .
Крім того, ОСОБА_5 повідомив, що придбав в січні і березні 2020 року деревину (що підтвердив в письмових пояснення свідок ОСОБА_9 ). Також повідомив, що отримував заробітну плату в виді деревини, розмір якої не завжди відповідав тому, що вказана в документах. Вказане не виключає правомірності походження деревини, яку перевозив ОСОБА_5 .
Додані до клопотання товарно-транспортні накладні видані на ім'я ОСОБА_5 .
Відсутність розміру шкоди, завданої перевезенням 10.05.2020 р. деревини також позбавляє можливості вирішити питання щодо розумності і співмірності застосування такого обмеження права власності як арешт на майно, зокрема транспортний засіб з причепом завданням кримінального провадження.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження,
Проте, у поданому до суду клопотанні не наведено, і в судовому засіданні не представлено достатніх обґрунтувань на підтвердження того, що існує обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.246 КК України, а колоди дерев, які перевозились транспортним засобом були здобуті внаслідок вчинення злочину, тобто, що вказане майно (трактор з наявною в ньому лісопродукцією) відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 (тобто є доказом злочину) та ч.2 ст.167 КПК України, окрім як визнання їх речовими доказами постаново слідчого, а тому відповідно до ч.1 ст.173 КПК України на це майно не може бути накладено арешт. Відтак необхідність арешту не доведена.
Не надано стороною обвинувачення і будь-яких даних щодо того, що відносно вищевказаного майна, на яке просить слідчий накласти арешт, проводяться будь-які слідчі дії, у зв'язку з встановленням чи перевіркою обставин вчинення кримінального правопорушення, відносно якого здійснюється досудове розслідування, крім запиту про визначення вартості деревини.
Лише одне формальне посилання у заявленому клопотанні на необхідність накладення арешту з огляду на його відповідність критеріям ст.98 КПК України без зазначення яким чином вилучена деревина має відношення до речових доказів у даному кримінальному провадженні - № 42020031110000017 від 20.03.2020 р., оскільки в матеріалах клопотання відсутні дані, які б об'єктивно свідчили про встановлений факт незаконної порубки чи незаконного перевезення ОСОБА_5 незаконно зрубаної деревини, є очевидно недостатнім для його задоволення клопотання, не виправдане потребами досудового розслідування.
З огляду на те, що не доведено необхідність арешту, не доведено, що вилучене майно є речовим доказом вчинення злочину, в клопотанні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 172 КПК України,
У задоволенні клопотання слідчого СВ Старовижівського ВП Ратнівського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 про арешт майна в кримінальному провадженні №42020031110000017 від 20.03.2020 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 246 КК України відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1