справа № 166/555/20
номер провадження 1-кп/166/83/20
категорія: 340
іменем України
15 червня 2020 року смт.Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12020030170000209 від 16.05.2020 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,громадянина України, з середньою освітою,неодруженого , непрацюючого, раніше судимого 18.03.2020 Ратнівським районним судом за ч.4 ст.358 КК України з призначенням покарання покарання у виді штрафу,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 , 16 травня 2020 року, близько 18 год. 35 хв. на автодорозі М-19 сполученням Доманове-Ковель-Тереблече, в селищі Ратне Ратнівського району Волинської області, інспектором СРПП № 2 Ратнівського ВП ГУ НП у Волинській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 спільно з поліцейським СРПП № 1 старшим сержантом поліції ОСОБА_7 , було зупинено автомобіль марки «LDVConvoy», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , який порушив п. 2.3.в Правил дорожнього руху, а саме: керував транспортним засобом без пристебнутого ременя безпеки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 121 КУпАП. Крім цього, ОСОБА_5 керував зазначеним транспортним засобом, не маючи чинного страхового полісу, чим порушив п. 2.1 (ґ) Правил дорожнього руху та чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
У подальшому, ОСОБА_5 о 18 год. 45 хв., перебуваючи в службовому автомобілі марки «RenaultDuster», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під час оформлення службовими особами Ратнівського ВП ГУ НП у Волинській області адміністративних матеріалів про порушення ним Правил дорожнього руху , висловив поліцейським, які, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», є службовими особами правоохоронного органу у зв'язку з постійним виконанням функцій представника влади із правоохоронними та правозастосовними повноваженнями, а саме: інспектору СРПП № 2 Ратнівського ВП ГУ НП у Волинській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_6 та поліцейському СРПП № 1 старшому сержанту поліції ОСОБА_7 , пропозицію надати їм неправомірну вигоду у вигляді 200 грн. за те, що вони як службові особи, з використанням наданої їм влади та службового становища, не виносили постанови про адміністративне правопорушення і не притягали його до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху. У відповідь поліцейські пояснили та попередили ОСОБА_5 про те, що за пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі передбачена кримінальна відповідальність. Незважаючи на неодноразові попередження про кримінальну відповідальність, переслідуючи корисливу мету ухилення від відповідальності за порушення правил дорожнього руху, ОСОБА_5 продовжував вчиняти дії, направлені на пропозицію надати неправомірну вигоду.
Зокрема, ОСОБА_5 о 18 год. 49 хв., на втілення своїх злочинних дій, направлених на пропозицію службовій особі надати неправомірну вигоду, з метою переконання в тому, що неправомірна вигода безперешкодно буде прийнята вказаними працівниками поліції і що вони її не відхилять, та продемонструвати їм свою готовність надати неправомірну вигоду, поклав під резиновий килимок переднього сидіння службового автомобіля «RenaultDuster», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 200 (двісті) гривень, наддавши тим самим вказаним працівникам поліції, які перебували на службі, неправомірну вигоду за не вчинення відносно його дій з використанням наданої поліцейським влади - нескладання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121, ч. 1 ст. 126КУпАП, та відповідно, не притягнення до адміністративної відповідальності.
Начальником Ратнівського відділу Ковельської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 27 травня 2020 року укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої останні дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч.1 ст.369 КК України,тобто пропозиції службовій особі надати та наданні службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того,хто надає таку вигоду,будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища , а також покарання, яке повинен понести обвинувачений - у виді штрафу в розмірі 500(п'ятисот)неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,що становить 8500(вісім тисяч п'ятсот) гривень. Крім цього, відповідно до ст. ст. 96-1,96-2 КК України, конфіскувати в дохід держави предмет злочину 200 грн.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.468 ч.1 п.2 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з п.1 ч.4 ст.469 КПК України, угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості,тяжких злочинів.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч.1 ст. 369 КК України. Також показав суду, що він розуміє права, надані йому законом, угоду уклав добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі. Просив затвердити зазначену угоду.
Прокурор,захисник в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КК України та КПК України, просили угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджену в угоді міру покарання.
Отже, установлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 369 ч.1 КК України, який згідно ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості. Про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_5 повідомлено 26 травня 2020 року
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ст.474 ч.4 п.1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.2 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання,наслідки невиконання угоди,визначені ст. 476 КПК України.
Обвинувачений в судовому засіданні підтвердив добровільність укладення угоди, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Таким чином, умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального та Кримінального кодексів України.
Міра покарання, враховуючи розмір предмету злочину, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого, відповідає вимогам і загальним засадам призначення покарання.
При призначені покарання враховано обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання - рецедив злочинів.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором ОСОБА_3 і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 500(п'ятисот)неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,що становить 8500(вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ч.9 ст. 100 КПК України . До предмету злочину,а саме 200(двохсот) гривень застосувати спеціальну конфіскацію відповідно до вимог ст.ст. 96-1, 96-2 КК України.
Керуючись ст. ст.314, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити, укладену 27 травня 2020 року, угоду про визнання винуватості між начальником Ратнівського відділу Ковельської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 500(п'ятисот)неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,що становить 8500(вісім тисяч п'ятсот) гривень.
На підставі ст. 96-1, ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію в дохід держави предмету злочину 200 (двохсот) гривень.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ратнівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення:
обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Волинським апеляційним судом.
Згідно із ст.376 ч.6 КПК України, копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Головуючий ОСОБА_1