м. Вінниця
15 червня 2020 р. Справа № 120/770/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Тетяни Михайлівни, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Жмеринського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області - Абрамової Наталії Вікторівни, начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області - Корчаки Олени Сергіївни, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до начальника Жмеринського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області - Абрамової Наталії Вікторівни, начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області - Корчаки Олени Сергіївни, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов'язання вчинити дії, а саме, надати їй розрахунок розміру невиплаченої пенсії з 01.07.1994 року по даний час.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24.04.2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою суду від 25.05.2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цій справі.
04.06.2020 року та 09.06.2020 повторно до суду надійшли заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у даній адміністративній справі, у яких вона просить зобов'язати відповідача зареєструвати її пенсійну справу та пенсійну справу її чоловіка ОСОБА_2 та зобов'язати відповідача нарахувати і виплачувати з 01.07.1994 року їй пенсію за віком у розмірі, який зазначений членам сімей померлих пенсіонерів з числа інвалідів війни згідно з п. «а» ст. 36 та з п «а» ст. 39 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зазначити реквізити реєстрації призначеного їй виду пенсії та реквізити призначеного виду пенсії її чоловіка, а також зазначити доцільність переходу позивача на вид призначеної пенсії чоловіка.
Розглянувши матеріали справи та обґрунтування заяви, суд зазначає таке.
Згідно з ч.3 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Рішення суду від 24.04.2020 року ухвалене за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та з урахуванням приписів ч.3 ст.252 КАС України розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Порядок та підстави ухвалення у справі додаткового судового рішення врегульовані ст.252 КАС України.
Частиною 2 ст.252 КАС України визначено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Частиною 1 ст. 252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, ст.252 КАС України встановлений вичерпний перелік випадків щодо ухвалення додаткового рішення.
Судом встановлено, що при ухваленні рішення від 24.04.2020 року по справі № 120/770/20-а заявлені позивачем вимоги вирішені та в межах цієї справи було в повному обсязі надано правову оцінку всім заявленим в адміністративному позові позовним вимогам позивача, та у задоволенні позову відмовлено.
Відтак, твердження позивача щодо наявності підстав для ухвалення додаткового судового рішення, відповідно до вимог статті 252 КАС України, є помилковими.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст.252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
З огляду на викладене, судом вирішено питання щодо всіх позовних вимог, які були заявлені позивачем при поданні позовної заяви, досліджено надані сторонами докази, а також витребувані судом оригінали пенсійних та надано відповідну правову оцінку таким доказам, а тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
Водночас суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а, крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Разом з тим, суд роз'яснює позивачеві, що у разі непогодження зі змістом рішення суду від 24.04.2020 року позивач має право оскаржити його в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду, відповідно до ст. 295 КАС України, та висловити свої заперечення у апеляційній скарзі.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 ст. 295 КАС України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Також суд роз'яснює, що відповідно до п. 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.252 КАС України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Керуючись ст.ст. 139, 143, 241, 248, 256 КАС України суд, -
Відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Жмеринського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області - Абрамової Наталії Вікторівни, начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області - Корчаки Олени Сергіївни, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 15.06.2020 року.
Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна