про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
12 червня 2020 р. Справа № 120/2485/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Так, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо (частина 5 статті 161 КАС України).
Частиною 1 статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічну норму містить і Закон України "Про судовий збір", пунктом 1 частини 1 статті 8 якого передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Водночас, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина 2 статті 8 Закон України "Про судовий збір").
Як свідчить зміст прохальної частини позовної заяви, представник позивача просить звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору, що розцінюється судом як відповідне клопотання. Подане клопотання обґрунтоване скрутним матеріальним становищем позивача та відсутністю доходу у 2019 році.
При цьому, до суду разом із позовною заявою подано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, відповідно до якого інформація про доходи ОСОБА_1 за 1, 3 та 4 квартали 2019 року відсутня, а у 2 кварталі 2019 року позивач отримав дохід у вигляді додаткового блага в розмірі 101,32 гривень.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу V "Відомості з Державного реєстру" Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року №822, до Державного реєстру включаються, крім іншого, дані про фізичних осіб, а саме: джерела отримання доходів; об'єкти оподаткування; сума нарахованих та/або отриманих доходів; сума нарахованих та/або сплачених податків; інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків.
Отже, до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків включаються лише відомості про доходи, які підлягають оподаткуванню.
Разом із тим, пунктом 165.1 статті 165 Податкового кодексу України визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, а відповідно, і не включаються до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
За наведених міркувань доходжу переконання, що відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків не є єдиним доказом, який підтверджує відсутність у позивача доходу у 2019 році, оскільки нормами податкового законодавства передбачено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, серед яких можуть бути: суми державної та соціальної матеріальної допомоги, грошової допомоги, пенсії, стипендії тощо.
Таким чином, позивачу слід надати додаткові докази, які підтверджуватимуть відсутність у нього у 2019 році інших джерел доходу.
Вказаний недолік свідчить про невідповідність поданої позовної заяви вимогам, встановленим частиною 3 статті 161 КАС України, адже в підтвердження клопотання про звільнення від сплати судового збору не надано достатніх доказів, на підставі яких можливо вирішити подане клопотання.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданої позовної заяви вимогам статті 161 КАС України, дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів, що підтверджують підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у строк, що не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), про що йдеться у пункті 3 розділу VI Кодексу адміністративного судочинства України, усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Дану ухвалу направити позивачеві.
Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович