м. Вінниця
15 червня 2020 р. Справа № 120/1026/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просить:
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок розміру призначеної (з квітня 2018 року) пенсії державного службовця відповідно до вимог ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» та п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622;
- зобов'язати відповідача зарахувати до загального трудового стажу календарний період (з 27.08.2017 по 16.02.2018), який зарахований до стажу держаної служби, як час вимушеного прогулу, однак, не зарахований до загального трудового стажу (страхового).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на підставі заяви його переведено на пенсію відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» та призначено пенсію державного службовця в розмірі 60 відсотків, однак, не від середнього заробітку, як це передбачено ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» та п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622.
Вважаючи дії пенсійного органу протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 13.03.2020 позовну заяву залишено без руху.
У встановлений судом термін позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 14.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
22.05.2020 подано відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області заперечує проти позову. Зокрема зазначає, що оскільки стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби складає 17 років 07 місяців 25 днів, то при обрахунку пенсії позивача, середній розмір отриманих виплат (крім посадового окладу, надбавки за ранг та вислугу років), що включається в заробіток для обчислення пенсії, зазначених в довідці від 10.04.2018 №40-602/944, поділено на кількість місяців починаючи з травня 2016 року по квітень 2018 року. Відтак, відповідач зазначає, що Головне управління діяло правомірно, тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
У відповіді на відзив (вх. №13547 від 20.05.2020) позивач зазначив, що відповідач у відзиві не спростував його твердження та аргументи, які обґрунтовують позовні вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.10.2014 у справі №802/3451/14-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.01.2015, поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу по м. Вінниці управління контролю за будівництвом об'єктів та державного ринкового нагляду № 2 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області з 27 серпня 2014 року.
Згідно судових рішень Вінницького окружного адміністративного суду (від 12.01.2016 у справі № 802/3764/15-а, 12.08.2016 у справі №802/945/16-а, від 22.02.2017 у справі № 802/257/17-а, від 16.08.2017 у справі № 802/1162/17-а, від 14.11.2017 у справі № 802/1848/17-а та від 07.08.2018 у справі № 802/1208/18-а) за період з 27.08.2014 по 16.02.2018 включно, на користь ОСОБА_1 стягнуто з Державної архітектурно-будівельної інспекції України середній заробіток за час затримки виконання рішень суду з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
17.04.2018 ОСОБА_1 звернувся з заявою до відповідача про переведення його на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».
До заяви додано довідки Державної архітектурно-будівельної інспекції України №40-602/945 від 10.04.2018 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №40-602/944 від 10.04.2018 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і на момент виходу на пенсію не займає посади держаної служби.
Відповідно до заяви позивача від 17.04.2018, його переведено на пенсію за віком згідно Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу».
10.02.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив переглянути прийняте пенсійним органом рішення про розмір призначеної пенсії, який розрахований не від середнього заробітку, тобто, взято для розрахунку не всі складові заробітної плати.
Листом №859-707/С-02/8-0200/20 від 27.02.2020 Головне управління повідомило, що оскільки стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби складає 17 років 07 місяців 25 днів, то при обрахунку пенсії позивача, середній розмір отриманих виплат (крім посадового окладу, надбавки за ранг та вислугу років), що включається в заробіток для обчислення пенсії, зазначених в довідці від 10.04.2018 №40-602/944, поділено на кількість місяців починаючи з травня 2016 року по квітень 2018 року. Відтак, пенсія призначена та виплачується згідно норм чинного законодавства.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується наступним.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положенням ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України "Про державну службу".
Відповідно до пп. 1 п. 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року N 889-VIII (далі-Закон N 889-VIII) визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про державну службу", крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до п.п. 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року N 889-VIII набрав чинності 01.05.2016.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року N 3723-XII (далі - Закон N 3723-XII) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі - Порядок), пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Таким чином, суд звертає увагу позивача, що оскільки його стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби складає 17 років 07 місяців 25 днів, то при обрахунку пенсії позивача, середній розмір отриманих виплат (крім посадового окладу, надбавки за ранг та вислугу років), що включається в заробіток для обчислення пенсії, зазначених в довідці від 10.04.2018 №40-602/944 поділено на кількість місяців починаючи з травня 2016 року по квітень 2018 року.
Тобто, (771,45+2468,58) / 23 = 3240,03/23 = 140,87 грн.
Крім того, посадовий оклад + надбавка за ранг + вислуга років = 4800,00+200,00+2400,00 = 7400,00 грн. (згідно довідки №40-602/945 від 10.04.2018).
Відтак, середньомісячний заробіток для обчислення становить: 7400,00+140,87 = 7540,87 грн.
У свою чергу, з матеріалів пенсійної справи, судом встановлено, що пенсія позивачу призначена в розмірі 60 відсотків суми його заробітної плати, тобто 7540,87*60% = 4524,52 грн., отже, як передбачено ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» та п. 4 Порядку.
У зв'язку з вищевикладеним, суд не вбачає правових підстав зобов'язувати відповідача здійснювати перерахунок призначеної пенсії (з квітня 2018 року) державного службовця відповідно до вимог ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» та п. 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622, а відтак, в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Щодо позовної вимоги позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до загального трудового стажу календарний період (з 27.08.2017 по 16.02.2018), який зарахований до стажу держаної служби, як час вимушеного прогулу, однак, не зарахований до загального трудового стажу (страхового), то суд зазначає наступне.
При дослідженні пенсійної справи, а саме розрахунку страхового стажу, позивачу вказаний період зарахований до страхового стажу.
Таким чином, належними доказами доведено зарахування позивачу до загального трудового стажу період роботи з 27.08.2017 по 16.02.2018, відтак, суд вважає твердження позивача - необґрунтованими, а тому, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
За приписами вимог п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналіз вказаної правової норми свідчить про те, що відповідач повинен доводити правомірність своїх рішення, дій чи бездіяльності. Водночас, позивач не позбавлений обов'язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Тобто обов'язок доказування в адміністративному процесі не покладено виключно на суб'єкта владних повноважень, а розподілений в залежності від вимог та заперечень.
У даному випадку обов'язок доказування правомірності оспорюваних дій належить відповідачу, в той час як позивач зобов'язаний підтвердити належними та допустимими доказами обставини, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , серія та номер паспорта НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 13322403)
Рішення у повному обсязі складено 15.06.2020
Суддя Комар Павло Анатолійович