про відкриття провадження у справі
12 червня 2020 року Справа № 915/775/20
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «СТІВ», пров. Парусний, 1, кв. 36, м. Миколаїв, 54025 (код ЄДРПОУ 20863648)
до відповідача Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 26565573)
про визнання додаткової угоди укладеною
без повідомлення (виклику) учасників справи
До господарського суду Миколаївської області звернулась Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «СТІВ» з позовною заявою до відповідача Миколаївської міської ради, в якій просить суд визнати додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 11.11.2008, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 25.11.2008 за № 6068 та у Миколаївський філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.11.2008 № 040800101325 укладеною в редакції, викладеній в позовній заяві.
Підставою позову позивачем зазначено обставини, які полягають в тому, що між Миколаївською міською радою та ФОП Теселько В.М. було укладено договір оренди № 6068 від 11.11.2008 року, який на підставі договорів про зміни поновлено до 13.06.2017 року. Позивач вважає, що договір оренди землі № 6068 від 11.11.2008 року поновлено на той же строк, та на тих же умовах на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про орендну землі» (до 13.06.2020 року).
Позивач зазначає, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.07.2008 року у справі № 17/284/08 визнано за ФОП Теселько В.М. право власності на торговельний кіоск Літ. А, загальною площею 6,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Фрунзе ріг вул. Галини Петрової.
Позивач набув право власності, згідно укладеного між Теселько В . М. та ТзОВ Фірма "Стів" договору купівлі-продажу від 05.10.2018 року, на нежитлове приміщення торговельний кіоск, який розташований на земельній ділянці, наданій в оренду третій особі ФОП Теселько В.М. згідно договору оренди землі № 6068 року від 11.11.2008 року. Позивач вказує, що в силу приписів ст. 120 ЗК України у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно до нього перейшло право користування земельною ділянкою та автоматично відбулась заміна орендаря земельної ділянки у поновленому договорі оренди землі. Позивач звернувся до Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради із заявою про переоформлення та поновлення на новий строк дії договору оренди земельної ділянки та листом з пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди, додавши проект додаткової угоди про поновлення договору. Проте, відповідь на звернення не отримав, а додаткову угоду не підписано, що і стало підставою для звернення до суду із позовом. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 334, 377 ЦК України, ст. 93, 120 ЗК України, ст. 7, 33 Закону України "Про оренду землі" та практикою Верховного Суду.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що остання подана з урахуванням вимог ст. 162, 164, 172 ГПК України. Керуючись ч. 1, 2 ст. 176 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 176 ГПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Статтею 247 ГПК України передбачено два можливих випадки розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
За змістом ч. 2 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у ч. 4 цієї статті.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому ч. 2 ст. 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:
1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або
2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Положення ч. 1 ст. 247, ч. 1, 7 ст. 250 ГПК України слід розуміти так, що малозначна справа (справа незначної складності) розглядається виключно за правилами спрощеного позовного провадження та не може бути розглянута за правилами загального позовного провадження навіть з урахуванням критеріїв, установлених ч. 3 ст. 247 ГПК України.
Як справи, передбачені ч. 2 ст. 247 ГПК України, слід розуміти справи: 1) щодо яких немає підстав для визнання їх малозначними (справами незначної складності) відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 2 ГПК України, 2) які одночасно не належать до переліку справ, що підлягають розгляду виключно у загальному позовному провадженні відповідно до ч. 4 ст. 247 ГПК України.
Зазначені справи за загальним правилом розглядаються у порядку загального позовного провадження, проте суд із врахуванням критеріїв, установлених ч. 3 ст. 247 ГПК України може прийняти рішення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Таке рішення він приймає лише за наявності клопотання позивача та з урахуванням положень ст. 249, 250 ГПК України.
Відповідно до ст. 249 ГПК України клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
Таке клопотання має стосуватися розгляду в порядку спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд не приймає його до розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Судом встановлено, що позивач в прохальній частині позовної заяви (п. 2 прохальної частини) просить суд справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи вищевикладене та клопотання позивача, категорію та складність справи, характер правовідносин між сторонами, обсяг доказів, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача та можливість розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження. Судом також враховано, що вказана справа не належить до категорії справ, які розглядаються виключно в порядку загального позовного провадження (ч. 4 ст. 247 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 250 ГПК України якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись ч. 3 ст. 12, ч. 1-4 ст. 247, ст. 249-250, ч. 5 ст. 252 ГПК України, розгляд даної справи слід проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Судом також встановлено наступне.
Між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ФОП Теселько В.М. (орендар) було укладено договір оренди землі № 6068 від 11.11.2008 року.
Рішенням господарського суду Миколаївської області визнано за ФОП Теселько В.М. право власності на торговельний кіоск Літ А, загальною площею 6,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Фрунзе ріг вул. Галини Петрової.
05.10.2018 року між Теселько В.М. (продавець) та ТзОВ фірма «СТІВ» (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Шосейна (колишня Фрунзе), будинок 12/4 .
Позивач вказує, що в силу приписів ст. 120 ЗК України у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно до нього перейшло право користування земельною ділянкою та автоматично відбулась заміна орендаря земельної ділянки у поновленому договорі оренди землі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Відповідно до ч. 4 ст. 50 ГПК України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права та обов'язки, встановлені статтею 42 цього Кодексу.
Крім того, судом перевірено та встановлено, що відповідно до витягу з ЄДРЮОФОПГФ ФОП Теселько В.М. припинив підприємницьку діяльність 09.02.2017 року.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність залучення третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Теселько Володимира Миколайовича , як фізичну особу, оскільки рішення у даній справі може вплинути на його права та обов'язки як попереднього землекористувача земельної ділянки.
Судом також встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви надано докази направлення на адресу третьої особи копії позовної заяви з додатками.
Разом з тим, судом враховано наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" зі змінами внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 року № 215, від 25.03.2020 року № 239, від 22.04.2020 року № 291 та № 343 від 04.05.2020 року відповідно до ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. Кабінет Міністрів України постановив установити з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на усій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 року "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" Кабінет Міністрів України установив з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061).
Відповідно до п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-ІХ від 30.03.2020 року (набрав чинності 02.04.2020 року) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті,строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись ст. 12, 50, 176, 233-235, 247, 249-252, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
3. Розгляд справи по суті призначити в судовому засіданні на 13.07.2020 о 14:30.
Повідомити учасників справи про призначення судового засідання по справі.
Явка учасників справи не обов'язкова.
Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Миколаївської області за адресою: вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001 (поверх 9).
4. Залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Теселько Володимира Миколайовича ( АДРЕСА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
5. Встановити відповідачу строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали з урахуванням п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-ІХ від 30.03.2020 року для подання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Відзив на позов має відповідати вимогам ст. 165 ГПК України.
Роз'яснити відповідачам, що у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
6. Встановити позивачу строк у 5 днів з дня отримання від відповідача відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив в порядку ст. 166 ГПК України та всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.
Відповідь на відзив має відповідати вимогам ст. 166 ГПК України.
7. Встановити відповідачу строк у 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень на відповідь на відзив в порядку ст. 167 ГПК України та всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
Заперечення мають відповідати вимогам ст. 167 ГПК України.
8. Встановити третій особі строк у 10 днів з дня вручення даної ухвали з урахуванням п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-ІХ від 30.03.2020 року для подання до суду пояснень в порядку ст. 168, 179 ГПК України та всіх наявних доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються пояснення, якщо такі докази не надані сторонами, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.
Пояснення мають відповідати вимогам ст. 168 ГПК України.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (ч. 4 ст. 161 ГПК України).
9. Звернути увагу учасників справи на наступне:
- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 13 ГПК України);
- кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України);
- учасники справи мають права та обов'язки, передбачені ст. 42, 46 ГПК;
- заяви, клопотання і заперечення щодо процесуальних питань подаються в порядку, встановленому ГПК України (ч. 3 ст. 169 ГПК України); якщо такий порядок приписами ГПК України не встановлений, то заяви, клопотання і заперечення щодо процесуальних питань слід подавати до суду в письмовій формі в підготовчому провадженні (ч. 3 ст. 169 ГПК України);
- повноваження представників учасників справи, а також документи, що підтверджують повноваження представників, врегульовані приписами ст. 16, 56-61 ГПК України;
- порядок подання доказів, а також наслідки несвоєчасного подання доказів врегульовані ст. 80 ГПК України;
- копії письмових доказів, які подаються до суду, оформлюються відповідно до вимог ст. 91 ГПК України та п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2003), який затверджено наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.
10. Попередити учасників справи про те, що відповідно до ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;
5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.
На веб-сторінці господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).
Ухвалу підписано 12.06.2020 року.
Суддя Е.М. Олейняш