ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.06.2020Справа № 910/5081/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В. розглянувши матеріали господарської справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавістон"
до Комунального підприємства "КИЇВПАСТРАНС"
про визнання права власності на частину об'єкта інвестування, припинення
зобов'язання та визнання недійсності окремих частин правочину
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Музика В.І.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лавістон» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київпастранс» у якому просить суд:
- визнати наявність встановлених ст. 607 Цивільного кодексу України правових підстав у сторін за Інвестиційним договором №4/11-і стосовно припинення зобов'язань неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, а саме: щодо КП «Київпастранс» як замовника - в частині припинення зобов'язань щодо передачі об'єкта інвестування - лінійно-диспетчерської станції під реконструкцію, щодо ТОВ «Лавістон» як інвестора - в частині припинення зобов'язань щодо залишення за актом розподілу площі об'єкта інвестування приміщень реконструйованої лінійно-диспетчерської станції, площею не менше 100,00 кв.м, у комунальній власності міста та їх передачі на баланс КП «Київпастранс» як замовника на праві господарського відання, оскільки приватизація об'єкта комунальної власності - нежилої будівлі площею 85,1 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Бойчука Михайла (Кіквідзе), 44а, проводилася на підставі рішення Київської міської ради від 23.03.2017 №33/2255.
- визнати недійсними окремі частини Інвестиційного договору №4/11-і стосовно зобов'язань ТОВ «Лавістон» як інвестора в частині залишення за актом розподілу площі об'єкта інвестування приміщень реконструйованої лінійно-диспетчерської станції, площею не менше 100,00 кв.м, у комунальній власності міста та їх передачі на баланс КП «Київпастранс» як замовника на праві господарського відання.
- визнати за ТОВ «Лавістон» як інвестором право власності на спірну частину об'єкта інвестування КП «Київпастранс» як замовника - реконструйовану лінійно-диспетчерську станцію площею не менше 100,00 кв.м, що разом з частиною об'єкта інвестування інвестора - приміщеннями об'єктів офісного комплексу та паркінгу згідно з Інвестиційним договором №4/11-і становить весь об'єкт інвестування загальною площею 2874,4 кв.м.
- зобов'язати КП «Київпастранс» згідно з Інвестиційним договором №4/11-і належним чином оформити акт розподілу площі об'єкта інвестування між сторонами вказаного договору, відповідно до якого ТОВ «Лавістон» як інвестор за результатами виконання Інвестиційного договору №4/11-і є набувачем 100% площі об'єкта інвестування, у тому числі з реконструйованою лінійно-диспетчерською станцією включно, та видати інвестору довідку про 100% інвестування в об'єкт інвестування.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5081/20, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 19.05.2020.
19.05.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява позивача про зміну (уточнення) предмета позову.
У судове засідання 19.05.2020 з'явились представники позивача та відповідача. Суд відклав розгляд заяви представника позивача про зміну(уточнення) предмету позову та оголосив перерву в підготовчому засіданні до 10.06.2020.
05.06.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов.
У судове засідання 10.06.2020 з'явився представник відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте належним чином був повідомлений про підготовче засідання, клопотань про відкладення підготовчого засідання або про розгляд справи без участі представника позивача до суду не подав.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необхідність залишення даного позову без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У розумінні наведених положень процесуального закону залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Тобто, коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов'язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд справи господарським судом. При цьому, господарський суд має з'ясувати не тільки відсутність поважних причин, а також і те, яким чином неявка представника позивача перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Таким чином, визначальною умовою залишення позову без розгляду є саме можливість або неможливість вирішення спору по суті при невчиненні позивачем певних дій.
Так, ухвалою від 17.04.2020 Господарський суд міста Києва призначив підготовче засідання у справі на 19.05.2020 та попередив позивача про те, що у разі ненадання господарському суду без поважних причин документів або нез'явлення його представника у судове засідання, позов відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України може бути залишений без розгляду.
У судовому засіданні 19.05.2020 представник позивача був повідомлений про наступну дату, час та місце підготовчого засідання, що підтверджується розпискою останнього.
Однак, у судове засідання 10.06.2020 представник позивача не з'явився.
Відповідно до змісту ст. 181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Також, слід врахувати, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Водночас, суд зазначає, що позивачем у справі подано заяву про зміну (уточнення) предмета позову, яка станом на дату проведення підготовчого засідання не була розглянута.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Зокрема, процесуальний закон наділяє учасників справи правом подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Водночас Господарський процесуальний кодекс України встановляє обов'язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; не приховувати докази.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви (ч. 3 ст. 46 ГПК України).
Водночас, неявка представника позивача та відсутність будь-яких клопотань унеможливлює суд з'ясувати чи підтримує на цей час позивач свій позов та заяву про зміну (уточнення) предмета позову, а також чи наявні у позивача клопотання, подання яких може бути здійснене до початку розгляду справи по суті.
На переконання суду, неподання позивачем в підготовчому засіданні до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення про неявку і поважність її причини зумовлює залишення позову без розгляду.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №922/2584/18, від 16.08.2018 у справі № 910/2344/17 та від 04.09.2018 у справі №910/14047/17.
З урахуванням наведеного, оскільки представник позивача у судове засідання 10.06.2020 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, з огляду на те, що неявка представника позивача перешкоджає розгляду справи, всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавістон" до Комунального підприємства "КИЇВПАСТРАНС" про визнання права власності на частину об'єкта інвестування, припинення зобов'язання та визнання недійсності окремих частин правочину на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку із залишенням без розгляду позову, суд залишає без розгляду заявлену позивачем заяву про зміну (уточнення) предмета позову.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лавістон" до Комунального підприємства "КИЇВПАСТРАНС" про визнання права власності на частину об'єкта інвестування, припинення зобов'язання та визнання недійсності окремих частин правочину - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано: 15.06.2020.
Суддя О.В. Гулевець